Розрахунок ритму (такту) поточної лінії

Риси досконалої організації виробничого процесу характерні для поточного методу виробництва виробів. Тому на заводах приладобудування необхідно намагатися застосувати поточне виробництво. У процесі організації поточного виробництва просування виробів по всіх стадіях і операціях технологічного процесу необхідно підпорядкувати визначеному ритму (такту) потоку.

У безперервно-поточному виробництві середній такт для однопредметних потоків, що працюють з подетальною передачею об'єктів з операції на операцію, розраховується за формулою:

R_опл = , (5);

де Т_еф - ефективний (плановий, дійсний) фонд часу роботи устаткування (робочого місця), хв.;

N_пл - кількість виробів, що повинна бути виготовлена в плановому періоді, од.

При встановленні Т_еф і N_пл необхідно керуватися такими положеннями.

І. Розрахунок Т_еф проводиться за формулою:

Т_еф= Т_р , (6);

де - планові втрати робочого часу на ремонт, наладку, переналадку і передислокацію устаткування, у % опл. Т_р;

Т_р - режимний (номінальний) фонд часу роботи устаткування (робочого місця ). Т_Р у залежності від прийнятого режиму змінності при шестиденному 41-годинному робочому тижні визначається формулою:

Т_р=[(Т_к-Т_N)і_с-Т_cn t_сп]_c (7);

а при п'ятиденному 40-годинному робочому тижні:

Т_р=[(Т_к-Т_Н)t_c] _c (8);

тут: - Т_к – число календарних днів у планованому періоді;

Т_н - число вихідних і святкових днів у планованому періоді;

t - тривалість робочої зміни, год.;

Т_сп - число передвихідних (передсвяткових) днів із скороченою тривалістю робочої зміни в даному періоді;

t_сп - час, на який скорочується тривалість робочої зміни в передсвяткові і предвихідні дні, год.:

- час, рівний числу робочих тижнів у плановому періоді, год.;

_c- прийнятий режим змінності роботи підприємства.

Розмір втрат робочого часу на ремонт, наладку, переналагодження і зміну робочого місця приблизно визначається відповідно до нормативів, взятих з практики роботи приладобудівних заводів, за формулою:

= t_пр+t_пн+t_пп+t_прм (9)

де t_пр - втрати часу через проведення ремонтів устаткування в робочий час. У курсовій роботі їх можна прийняти по додатку 4;

t_пн - втрати часу через проведення підналадки і регулювання роботи устаткування, зміни і контролю стану інструментів і пристроїв та ін. У курсовій роботі величиною цих втрат можна знехтувати;

t_пп - регламентовані втрати часу на відпочинок і особисті потреби робітників. Ці втрати часу передбачаються для безперервно-поточних ліній, а також для ліній механічного опрацювання, що здійснюють виробничий процес із R 1хв. Для вищевказаних типів виробничих дільниць вони приймаються в розмірі 4 - 5 % від Т_р ;

t_прм - втрати часу, пов'язані з коливаннями оперативного часу на операціях, що виходять за межі такту. У процесі проектування поточної лінії їх можна прийняти в розмірі 4 - 5 % від Т_р.

2. Кількість виробів, що повинна бути виготовлена в плановому періоді, визначається формулою:

N_пл =(N_в±N) , (10)

де N_в - виробнича програма випуску, од. Її необхідно прийняти на рівні програми, вказаної в завданні;

N - відхилення фактичного розміру внутрішньоцехових заділів від нормального. Приймаються 5 - 10 % від N_в при виготовленні багатоопераційних і трудомістких виробів;

- відсоток відсіву виготовлених об'єктів на технологічні проби, випробування, неминучий брак. У приладобудуванні приймається на рівні 1- 3%. Причому на намотувальних роботах, при виготовленні моментних пружин, рухливих частин механізмів брак планується в розмірі 3-4%. На лініях опрацювання литих корпусних деталей брак необхідно планувати на рівні 2-3%. У безперервно-поточному виробництві на однопредметних лініях, що виготовляють дрібні вироби і роботах із малим тактом і передачею об'єктів з операції на операцію партіями, ритм випуску виробів визначається за формулою:

(11)

де - розмір передатної партії, од. (методика розрахунку надана нижче,формула (39).

При визначенні ритму перемінно-поточного виробництва застосовуються практично ті ж формули, що і для безперервно-поточних ліній. Проте є ряд відмінних рис, що необхідно враховувати при розрахунку ритму постійних і змінних змінно-поточних ліній.

Для розрахунку ритму постійних змінно-поточних ліній необхідно попередньо встановити тривалість періоду, протягом якого будуть виготовлятися вироби кожного найменування з числа закріплених за потоковою лінією, і розділити його на окремі періоду пропорційно питомому значенню об'єктів виробництва по їхній трудомісткості і кількості відповідно до виробничої програми. Крім того, на постійних багатопредметних потоках відпадає необхідність у переналагодженні потоку при переході на опрацювання нового виробу. Для кожної деталі або вузла встановлюється свій ритм, що розраховується за формулою:

(12);

де N_{пл j} - кількість виробів j -го найменування, запланованих до випуску в плановий період;

Т_{пл j} - плановий період часу, що відводиться на виготовлення j - го виробу. Він складає частину режимного фонду часу і визначається формулою:

Т_{пл j}= Т_пл K_j, (13);

де Т_пл - загальна тривалість періоду протягом якого будуть виготовлятися и найменувань виробів (Т_пл Т_р),

К_j - коефіцієнт пропорційності показує частину періоду часу, що відводиться

на виготовлення j-го виробу і розраховується за формулою:

(14)

де И - число найменувань виготовлених виробів;

r_j - трудомісткість виготовлення j-го виробу,

У процесі проектування перемінних багатопредметних потоків необхідно проводити добір деталей з однорідним технологічним маршрутом і встановлювати порядок запуску з метою мінімізації втрат часу на переналагодження устаткування.

Розрахунковий загальний такт лінії визначається формулою 16.

(16)

де сума програмних завдань по всіх закріплених за лінією j-их виробах, од.;

- втрати часу на переналадку і підналадку лінії в зв^’язку з переходом від виробництва одного виробу до іншого. Зразкові їх значення в залежності від кількості змінюваних об'єктів, закріплених за лінією, приведені в додатку 5 . Для встановлення розміру t_р у відсотках необхідно порівняти його з розрахунковим значенням Т_р. Окремий робочий такт виготовлення об'єкта j-го найменування визначається виходячи із сумарної трудомісткості робіт, запланованих до випуску в даному періоді,

(17)

де т_і - трудомісткість робіт при виготовленні j-го об'єкту.