Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
metodichka kr1.docx
Скачиваний:
4
Добавлен:
26.08.2019
Размер:
1.1 Mб
Скачать

Вибір і обґрунтування типу транспортних засобів.

На поточних лініях і прямоточних виробничих ділянках підприємств приладобудування застосовуються різноманітні транспортні засоби. Вибір того чи іншого типу транспортних засобів залежить від конструктивних і конфігурації, ступеня жорсткості конструкції і необхідної точності виготовлення об'єкту, санітарно-гігієнічних умов виробництва, масштабів випуску продукції і продуктивності технологічного устаткування, ступеню безперервності процесів, способу виконання операцій і т.д.

При виборі транспортних засобів варто враховувати наявні виробничі площі, конструктивні особливості будинку. Крім того, вибір транспортних засобів повинен бути узгоджений з плануванням, тобто з просторовим розміщенням робочих місць на лінії. Характеристика найбільше широко використовуваних у приладобудуванні транспортних засобів і умови їх застосування наведені в додатках 6 та 7.

Варто пам'ятати, що створення конвеєрних ліній складання з загальним числом робочих місць менше 10 економічно недоцільне, а при кількості робочих місць більш 50 є сенс створювати декілька паралельних поточних ліній.

У курсовій роботі обраний тип транспортного засобу необхідно достатньо докладно обґрунтувати.

Синхронізація операцій на поточній лінії

Однією із важливих умов організації поточного виробництва є доведення часу виконання виробничих операцій до розміру ритму роботи лінії або, принаймні, кратному йому. Процес узгодження операційного часу із тактом потоку називається синхронізацією. Показником повної синхронізації тієї чи іншої операції на безперервно-поточних лініях є дотримання умови:

tштi = ARопл (27);

де tштi - норма штучного часу на виконання i - ї операції, хв.;

А - будь-яке ціле число (А = 1, 2, З,...)

Щоб забезпечити рівність норм поштучного часу на виконання всіх операцій такту

tшт1 =tшт2 = A = tшт m= Rопл (28)

застосовуються спеціальні методи синхронізації. Розрізняють грубу (попередню) і точну (остаточну) синхронізацію. Груба синхронізація включає введення паралельних робочих місць на операціях, з'єднання і поділ операцій та переходів, комбінування операцій та ін. Точна синхронізація має на меті остаточно вирівняти продуктивність окремих операцій шляхом зміни технологічних режимів, удосконалення інструменту і пристроїв, раціоналізації робочих місць та ін.

Для забезпечення синхронної роботи перша виробнича операція проектується по можливості простою з метою своєчасного забезпечення роботою наступних операцій.

У курсовій роботі варто зробити попередню синхронізацію операцій. Припустимі при цьому відхилення по операційних циклах від такту повинні знаходитися в межах 10-12% у бік перевищення. При об'єднанні операцій, тарифікованих різними розрядами, необхідно встановлювати розряд на операцію в цілому на рівні найбільш високого з сумісних переходів.

Процес синхронізації на перемінно-поточних лініях здійснюється відповідно до тих самих принципів, що і для однопредметних ліній. Але, оскільки за лінією закріплюється декілька об'єктів, які не завжди володіють спільністю складу операцій, синхронізація повинна проводитися не ізольовано від кожного процесу, а в сукупності з ним. При цьому необхідно забезпечити пропорційність між власними тактами кожного об'єкту і трудомісткістю відповідних операцій. При виконанні курсової роботи синхронізації операцій по заданому типі поточної лінії варто робити шляхом здійснення організаційних заходів. Заданий і синхронізований виробничий процес систематизується і приводиться в табл. 4.

Таблиця 4

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]