Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Навч. прог. ДЕК- 11 ФФВ.doc
Скачиваний:
2
Добавлен:
28.08.2019
Размер:
149.5 Кб
Скачать

Екзаменаційні вимоги до державного іспиту

  1. Гігієнічне забезпечення фізичного виховання.

  2. Гігієнічні особливості режиму дня в залежності від віку і статі.

  3. Особиста гігієна.

  4. Гігієна загартування дітей та підлітків.

  5. Гігієна відновлення фізичної працездатності.

  6. Гігієна фізичного виховання дітей та підлітків.

  7. Комплексний вплив мікрокліматичних умов повітряного середовища на стан фізичної.

  8. Гігієнічні особливості харчування в залежності від віку і статі.

Література

  1. Загальна гігієна. Посібник для практичних занять. -Львів, 1992.

  2. А.П.Лаптев, С.А.Полиевский. Гигиена. - М.: ФиС, 1990.

  3. Дубровский В.И. Реабилитация в спорте. -М.: ФиС, 1989.

  4. Зотов В.П. Восстановление работоспособности в спорте. -К.: Здоров’я, 1990.

  5. Питание в системе подготовки спортсменов. -К.: Олімпійська література, 1996.

  6. Пушкар М. Основи гігієни. -К.: Олімпійська література, 1998.

Спортивна медицина Анотація

Сучасний викладач ФВ повинен володіти великим обсягом знань зі спортивної медицини і вміти використовувати їх у своїй практичній роботі. Знання про функціональний стан основних систем організму необхідні при раціональному плануванні занять, при динамічних спостереженнях за станом здоров’я і за ефективністю тренувального процесу.

Значно збільшилось використання медичних засобів відновлення спортивної працездатності. Намітились нові напрямки в діагностиці і лікуванні деяких захворювань і пошкоджень у людей, що займаються ФК. Важлива роль належить також попередженню захворювань і пошкоджень, які пов’язані із нераціональним тренуванням. У зв’язку з цим, при вивченні спортмедицини, студент повинен засвоїти поняття про причини, умови, виникнення і особливості клінічного перебігу найбільш розповсюджених захворювань спортсменів; оволодіти прийомами надання невідкладної долікарської допомоги при виникненні гострих патологічних станів. Особлива увага приділяється також оволодінню методикою оцінки фізичного розвитку і функціонального стану організму людини, тестування фізичної працездатності і функціональної готовності, проведення лікарсько-педагогічних спостережень під час занять ФК.

Програмний матеріал

Функціональний стан НС і нервово-м’язового апарату спортсмена.

Неврологічний анамнез. Порушення функціонального стану ЦНС. Координаційна функція НС у спортсмена. Методи неврологічного обстеження. Функціональний стан сенсорних систем і вегетативної НС. Периферична НС, її захворювання у спортсменів. Функціональний стан нервово-м’язового апарату у спортсменів і методи його вивчення.

Характеристика функціонального стану ССС у спортсменів.

ССС – головна лімітуюча ланка кардіо-респіраторної системи. Поняття про „спортивне серце”, методи його дослідження. Адаптаційні реакції серця (тахікардія, ділятація, гіпертрофія), функціональні характеристики ССС у спортсменів. Зміни кардіодинаміки при фізичному навантаженні.

Функціональний стан системи дихання.

Показники функціонального стану апарату зовнішнього дихання у спортсменів. Деякі захворювання носоглотки, системи зовнішнього дихання.

Функціональні проби в діагностиці тренованості і працездатності спортсмена. Використання функціональних проб у визначенні функціонального стану і рівня фізичної працездатності спортсмена. Поняття про тренованість. Роль комплексної оцінки рівня фіз. розвитку, функціонального стану систем організму і результатів тестування в діагностиці.

Комбінована функціональна проба С.Летунова. Визначення фізичної працездатності по тесту PWC170. Максимальне споживання кисню (МСК) як головний показник фізичної працездатності. Методи визначення МСК. Гарвардський степ-тест.. Ортостатична проба.

Зміни артеріального тиску, серцевого ритму і серцевого викиду при ортостатичних пробах. Поняття про нормальну і знижену ортостатичну стійкість.

Лікарсько-педагогічні спостереження (ЛПС) в процесі тренувань і змагань.

Мета, завдання і форми ЛПС. Методи дослідження, які використовуються при ЛПС. Медичне забезпечення змагань. Антидопінговий контроль.

Загальна характеристика захворюваності серед спортсменів.

Структура захворюваності серед спортсменів. Причина і профілактика виникнення захворювань, раптової смерті. Серцева і судинна недостатність. Захворювання серцевого м’язу: кардіосклероз, ендокардит, перикардит, дистрофія, інфаркт міокарду. Пошкодження серця при заняттях спортом. Захворювання судин: атеросклероз, гіпер- і гіпотонічна хвороби, стенокардія.

Патологія системи дихання: бронхіт, пневмонія, плеврит, бронхіальна астма, види пневмотораксу. Перша допомога при пораненні грудної клітки.

Перенапруга і перетренованість. Медичні засоби відновлення спорт. працездатності.

Причини виникнення перетренованості; ознаки і стадії; попередження і лікування. Гостра і хронічна перенапруга, причини розвитку. Перенапруга серця, її профілактика. Класифікація відновних засобів. Загальні принципи використання відновних засобів. Спеціалізоване харчування. Вітамінізація на різних етапах тренувального циклу.

Фармакологічні і фізичні засоби відновлення, фізичні фактори загальної і локальної дії. Спортивний масаж. Механізми дії на організм спортсмена.

Характеристика спортивного травматизму.

Класифікація травм. Аналіз причин, механізмів і профілактика травм в різних видах спорту. Захворювання суглобово-зв’язкового апарату. Садно, потертості, рани. Зупинка кровотеч, міри асептики і антисептики. Травми опорно-рухового апарату. Забій, пошкодження зв’язок, м’язів і сухожилок: перша допомога і профілактика. Перелом кісток, вивихи, підвивихи суглобів. Іммобілізація кінцівок. Травматичний шок і його профілактика.

Травми НС. Струс, забій головного мозку. Пошкодження спинного мозку, периферичних нервів. Травми внутрішніх органів: симптоми, перша допомога, профілактика. Захворювання суглобово-зв’язкового апарату: етіологія, клініка, профілактика.

Гострі паталогічні стани у спортсменів.

Механізми розвитку втрати свідомості, перша допомога і профілактика. Гостра перенапруга міокарда, гіпоглікемічний стан, гравітаційний шок, ортостатичний колапс, тепловий і сонячний удари, утоплення. Основні принципи надання невідкладної допомоги.