32.Проаналізувати психологічні особливості видів уяви.

Види уяви

В уяві виявляються всі види і рівні спрямованості особистості; вони породжують і різні рівні уяви. Різниця цих рівнів визначається, перш за все, тим, наскільки свідомо і активно ставлення людини до цього процесу. На нижчих рівнях зміна образів відбувається мимоволі, на вищих рівнях все більшу роль відіграє свідоме, активне ставлення людини до формування образів. Апарат уяви може бути використаний і використовується не тільки як умова творчої діяльності особистості, спрямованої на перетворення навколишнього. За деяких обставин, уява може виступати як заміна діяльності, її сурогат. У цьому випадку людина тимчасово переходить в сферу фантастичних, далеких від реальності уявлень, щоб сховатися там від здаються йому нерозв'язних завдань, від необхідності діяти, від слідства своїх помилок т.д. Створивши образ Манілова, Н.В. Гоголь, узагальнено зобразив людей, які в безплідній мрійливості бачать зручну можливість піти від діяльності. Тут уява створює образи, які не втілюються в життя, намічає програми поведінки, які не здійснюються і часто не можуть бути здійсненними. Дана форма уяви називається пасивною. Людина може викликати пасивне уяву навмисно: такого роду образи, не пов'язані з волею, спрямованої на втілення їх у життя, називаються мріями. Всім людям властиво мріяти про щось радісне, приємне, принадному. У мріях легко виявляється зв'язок продуктів фантазії з потребами. Але якщо у процесах уяви у людини переважають мрії, то це дефект розвитку особистості, він свідчить про її пасивності. Якщо людина пасивний, якщо він не бореться за краще майбутнє, а справжнє життя його важка і безрадісне, то він часто створює собі ілюзорну, вигадану життя, де сповна задовольняються його потреби, де йому все вдається, де він займає положення, на яке не може сподіватися в даний час і в реальному житті. Пасивне уява може виникати і ненавмисно. Це відбувається головним чином при ослабленій діяльності свідомості, другої сигнальної системи, при тимчасовому бездіяльності людини, в напівдрімотному стані, у стані афекту, уві сні, при патологічних розладах свідомості (галюцинації) і т.д. Активна уява включає в себе артистичне, творче, критичне, відтворює і антиципірующу. Близько до цих видів уяви знаходиться емпатія - здатність розуміти іншу людину, перейматися його думками і почуттями, співчувати, радіти, співпереживати. Активна уява завжди спрямована на вирішення творчої або особистісної завдання. Людина оперує фрагментами, одиницями конкретної інформації у певній галузі, їх переміщенням в різних комбінаціях відносно один одного. Стимуляція цього процесу створює об'єктивні можливості для виникнення оригінальних нових зв'язків між зафіксованими в пам'яті людини і суспільства умовами. В активному уяві мало мрійливості і «безпідставною» фантазії. Активна уява спрямована в майбутнє і оперує часом як цілком певною категорією (тобто людина не втрачає почуття реальності, не ставить себе поза часовими зв'язків і обставин). Активна уява направлено більше зовні, людина зайнята в основному середовищем, суспільством, діяльністю і менше внутрішніми суб'єктивними проблемами. Активна уява, нарешті, і пробуджується завданням і нею направляється, воно визначається вольовими зусиллями і піддається вольовому контролю. Відтворює уяву - один з видів активного уяви, при якому відбувається створення нових образів, уявлень в людей відповідно до сприйнятої ззовні стимуляцією у вигляді словесних повідомлень, схем, умовних зображень, знаків і т.д. Багато школярів мають манеру пропускати або побіжно переглядати в книгах опис природи, характеристику інтер'єру чи міського пейзажу, словесний портрет персонажа. У результаті вони не дають їжу відтворить уяві і вкрай збіднюють художнє сприйняття та емоційний розвиток особистості. Своєрідною школою відтворює уяви служить вивчення географічних карт. Головним чином відтворює уяву - це процес, в ході якого відбувається рекомбінація, реконструкція колишніх сприйнять в новій їх комбінації. Антиципірующу уяву лежить в основі дуже важливою і необхідною здібності людини - передбачати майбутні події, передбачати результати своїх дій, усвідомлювати ситуацію і переносити певні її елементи в майбутнє на основі знання або передбачення логіки розвитку подій. Таким чином, завдяки цій здатності, людина може «уявним поглядом» побачити, що станеться з ним, з іншими людьми або оточуючими речами в майбутньому. Ф. Лерш назвав це «прометеївської» (яка дивитиметься вперед) функцією уяви, яка залежить від величини життєвої перспективи: чим молодша людина, тим більше і яскравіше представлена орієнтація його уяви вперед. У літніх і старих людей уяву більше орієнтоване на події минулого. Творча уява - це такий вид уяви, в ході якого людина самостійно створює нові образи та ідеї, що представляють цінність для інших людей або суспільства в цілому і які втілюються у конкретні оригінальні продукти діяльності. Творча уява є необхідним компонентом і основою всіх видів творчої діяльності людини. Образи творчої уяви створюються за допомогою різних прийомів інтелектуальних операцій. У структурі творчої уяви розрізняють два типи таких інтелектуальних операцій. Перший - операції, за допомогою яких формуються ідеальні образи, і другий - операції, на основі яких переробляється готова продукція. Один з перших психологів, які вивчали ці процеси. Т. Рібо виділив дві основні операції: дисоціацію і асоціацію. Дисоціація - негативна і підготовча операція, в ході якої раздробляється чуттєво даний досвід. У результаті такої попередньої обробки досвіду елементи його здатні входити в нове поєднання. Без попередньої дисоціації творчу уяву немислимо. Дисоціація - перший етап творчої уяви, етап підготовки матеріалу. Неможливість дисоціації - суттєва перешкода для творчої уяви. Асоціація - створення цілісного образу з елементів окремих одиниць образів. Асоціація дає початок новим сполученням, нових образів. Крім того, існують і інші інтелектуальні операції, наприклад, здатність мислити по аналогії з приватним і чисто випадковим схожістю.