Індексний метод аналізу смертності

Як вже відомо, загальні коефіцієнти можна представити як середні з часткових (вікових) коефіцієнтів зважених за чисельністю або часткою вікових підгруп населення.

Зокрема загальний коефіцієнт смертності можна представити як зважену суму вікових коефіцієнтів:

де: d_х – частка відповідної вікових груп в середньому населенні.

Якщо відомі усі компоненти формули для двох різних періодів, або двох різних населень, то можна скористуватися індексним методом для визначення ролі факторів структури та інтенсивності.

Для цього необхідно побудувати систему індексів постійного складу. При цьому за постійну (базову) структуру приймається структура одного із порівняних населень, або будь-якого третього населення, як це обумовлюється цілями дослідження.

Користуватися цим методом можна лише за умов наявності даних як про зміну вікових коефіцієнтів смертності, так і вікової структури.

При відсутності повних даних можна скористуватися іншими показниками аналізу смертності, зокрема так званим індексом надсмертності. Він розраховується як співвідношення вікових коефіцієнтів порівняльних.

Наочно це можна проілюструвати на прикладі співвідношення чоловічої та жіночої смертності в окремих вікових групах. Для цього доповнимо графік 7.1 кривою, що відображає значення індексу надсмертності чоловіків.

‰

Індекс

Р

Чоловіки

Жінки

Чоловіки

Жінки

ис. 7.2. Вікова смертність чоловіків і жінок в Україні та індекс надсмертності чоловіків

При аналізі смертності широко застосовується метод стандартизації, методика якого та сфери застосування викладені у розділі 3.

Смертність за причинами

Коефіцієнти смертності необхідно доповнити якісними показниками, що характеризують причини смерті, - те від чого помирають люди в тому чи іншому віці.

Причина, за якою наступила смерть, встановлюється відповідним медичним закладом або лікарем. При цьому встановлюється одна основна, або початкова причина смерті.

Причина встановлюється відповідно до Міжнародної статистичної класифікації хвороб та споріднених проблем охорони здоров'я, яка регулярно переглядається та затверджується відповідними міжнародними організаціями. Перша МКХ була прийнята у 1893 р. Міжнародним статистичним інститутом.

У нашій країні реєстрація причин смерті почалася з 1902 р. Регулярна ж реєстрація була введена лише у 1925 р. і тільки з 1958 р. ця реєстрація охопила і сільську місцевість. При цьому до 1965 р. реєстрація здійснювалася за власною класифікацією, а після 1965 р. - відповідно до номенклатури, розробленій на базі МКХ 7-го перегляду.

Зараз в Україні розробка проводиться відповідно до номенклатури, що базується на Міжнародній статистичній класифікації хвороб і проблем, пов’язаних зі здоров’ям, 10-го перегляду (МКХ-10). До неї входять 11 класів хвороб і причин смерті.

Коефіцієнти смертності за причинами обчислюються як відношення чисел померлих від даних причин до середньої чисельності населення:

де: М_і – число померлих за і-ою причиною.

На відміну від загальних коефіцієнтів смертності, вони розраховуються не на 1000, а на 100000 населення. Коефіцієнти смертності за причинами – адитивні, тобто їх можна складати, тому що вони мають загальний знаменник. Сума усіх коефіцієнтів за причинами дорівнює загальному коефіцієнту смертності.

Коефіцієнти смертності населення України за причинами смерті відповідно до діючою класифікації наведені у додатку 9

Більше ніж 80 % смертності чоловіків і жінок припадає на три класи причин смерті: хвороби системи кровообігу, новоутворення, нещасні випадки, отруєння та травми. Ці причини смерті в значній мірі обумовлені образом життя людей, відношенню їх до свого здоров'я.

Високий рівень смертності в Україні за окремих причин наочно видно в порівнянні з деякими європейськими країнами (таблиця 7.3)

Таблиця 7.3

Смертність населення за причинами в Україні та країнах Європи

Країна	Інфекційні та паразітарні хвороби	Новоутво­рення	Хвороби системи кровообігу	Хвороби органів дихання	Хвороби органів травлення	Нещасні випадки, отруєння та травми
Україна	31,9	194,1	998,4	60,0	59,2	150,3
Австрія	2,2	136,2	255,7	21,7	26,8	41,1
Білорусь	8,9	141,8	495,4	49,7	21,7	151,9
Італія	2,8	145,0	199,3	27,7	25,4	34,2
Німеччина	4,8	145,1	239,6	29,8	28,9	34,7
Польща	5,5	165,2	392,8	29,4	26,7	64,8
Росія	21,7	130,8	551,2	49,3	40,5	190,0
В. Британія	4,1	151,7	218,5	79,8	22,1	26,4
Франція	6,4	147,2	134,4	32,1	25,5	53,4

Запитання для самоконтролю

1. Демографічне поняття смертності.

2. Система статистичних показників смертності.

3. У чому полягають особливості розрахунку коефіцієнта смертності немовлят?

4. У чому сутність індексного методу аналізу динаміки смертності?

5. Що таке "надсмертність" і як вона вимірюється?

6. Який порядок обчислення коефіцієнтів смертності за причинами?

РОЗДІЛ 8

ТАБЛИЦІ ДОЖИТТЯ ТА СЕРЕДНЬОЇ

ОЧІКУВАНОЇ ТРИВАЛОСТІ ЖИТТЯ

Демографічні таблиці та демографічний стан. Система елементарних показників демографічних таблиць. Система показників таблиць дожиття та середньої тривалості життя. Аналіз показників таблиць дожиття. Методи побудови таблиць дожиття