Показники шлюбності

Якщо поняття "шлюб" відноситься до соціального інституту, а поняття "взяття шлюбу" характеризує індивідуальний акт створення шлюбного союзу між чоловіком і жінкою, то термін "шлюбність" означає масовий процес формування шлюбних пар у населенні або поколінні.

Як демографічний процес шлюбність знаходиться в тісному зв'язку з відтворенням населення і виступає як один із головних факторів народжуваності та смертності.

Шлюбність – процес створення шлюбних пар у населенні при взятті першого та повторного шлюбів. У поєднанні з процесами овдовіння та розлучуваності шлюбність визначає відтворення шлюбної структури населення.

Шлюбність в демографії вимірюється за допомогою системи показників. Загальним моментом для більшості з них є те, що вони базуються на поточній реєстрації шлюбів і тому характеризують тільки легальні юридично оформлені шлюби. За цих обставин вони не дають повної реальної картини шлюбності, особливо в сучасних умовах, коли частка альтернативних шлюбів дуже висока. В цьому полягає їх основний недолік.

Вихідним показником виступає загальне число шлюбів, взятих за певний період часу (як правило рік). Як всякий абсолютний демографічний показник, число шлюбів залежить від загальної чисельності та демографічної структури населення. Тому для міжрегіональних порівнянь він не може бути використаним.

У систему відносних показників (коефіцієнтів) шлюбності входять:

• загальний коефіцієнт шлюбності;

• спеціальні коефіцієнти шлюбності;

• спеціальні вікові коефіцієнти шлюбності;

• сумарний і кумулятивні коефіцієнти.

Загальний коефіцієнт шлюбності представляє собою відношення числа осіб, які взяли шлюб у даному році до середньої чисельності населення.

Загальний коефіцієнт шлюбності вільний від впливу загальної чисельності, але подібно усім загальним коефіцієнтам залежить від особливостей демографічної структури.

Н

Число шлюбів, тис.

Коефіцієнт шлюбності, ‰

а рисунку 5.1 наводяться динаміка абсолютного числа шлюбів та загальних коефіцієнтів шлюбності в Україні (абсолютні дані наведено у додатку 5). Звертає увагу нестійкий характер динаміки, особливо в 90-ті роки.

Рис. 5.1. Динаміка взятих шлюбів і загальних коефіцієнтів

шлюбності в Україні у 1990-2006 рр.

Причиною такого положення вважається соціально-економічна криза 1990-х рр., а також перехід України до європейського типу шлюбності, для якого характерні високий вік взяття шлюбу та висока частка осіб, які віддають перевагу життю без шлюбу (так звана "остаточна безшлюбність"), а також розповсюдження незареєстрованих шлюбів.

Більш точний вимір рівня шлюбності забезпечують спеціальні коефіцієнти шлюбності. Спеціальні коефіцієнти розраховуються для всього населення, а також окремо для чоловіків і жінок у шлюбоспроможному віці (16 років і старше), а також для шлюбоспроможного населення (осіб у віці 16 років і старше, які не перебувають у шлюбі).

Розрахунок проводиться за такими формулами:

де: S₁₆₊ - середня чисельність населення у шлюбоспроможному віці;

– середня чисельність чоловіків (або жінок) у шлюбоспроможному віці, які не перебувають у шлюбі (холості, вдові, розведені).

Виходячи з того, що спеціальні коефіцієнти не позбавлені впливу вікової структури шлюбоспроможного населення, додатково розраховують також вікові (повікові) коефіцієнти шлюбності.

Вони розраховуються як відношення числа шлюбів, взятих особами певного віку, до середньої чисельності осіб шлюбоспроможного населення цього ж віку. Розрахунок проводиться для всього населення і окремо для чоловіків і жінок.

За даними цього розподілу взятих шлюбів за віком подружжя розраховується низка показників, які використовуються в демографічному аналізі, а саме:

• середній та медіанний вік взяття шлюбу;

• коефіцієнт ранніх шлюбів;

• коефіцієнт потенційної продуктивності шлюбів;

• коефіцієнт пізніх шлюбів.

Середній вік взяття шлюбу – це період часу між датою народження і датою взяття шлюбу. Джерелом даних про вік взяття шлюбу є поточний облік демографічних подій.

Розрахунок показника здійснюється за формулою середньої арифметичної зваженої, де вагами виступають чисельність осіб, які взяли шлюб, а медіанний за формулою медіани для періодичний рядів. Значення цих показників в Україні наведено у таблиці 5.6.

Таблиця 5.6

Середній та медіанний вік осіб, які

взяли шлюб в Україні

	Чоловіки	Жінки
Середній вік, років	29,45	26,48
Медіанний вік, років	25,83	22,97

Як свідчать наведені дані, та середній і медіанний вік взяття шлюбу у чоловіків вище, ніж у жінок, що свідчить про наявність певного стійкого лагу. Його значення можна обчислити за формулою:

де: - середній вік чоловіків, з якими взяли шлюб жінки і-ї вікової групи; - середина і -го вікового інтервалу. Середній лаг для населення в цілому визначається як різниця між середнім віком чоловіків і жінок, що взяли шлюб у даному році. У нашому прикладі він складає 3 роки.

Інші показники, що характеризують шлюбність, розраховуються за такими формулами:

а) коефіцієнт ранніх шлюбів:

б) коефіцієнт продуктивних шлюбів

в) коефіцієнт пізніх шлюбів