Тема 7. Управління факторами розвитку підприємства
ПЛАН
1. Підприємство як відкрита стаціонарна система.
2. Передумови розвитку підприємства.
3. Управління факторами стабільності підприємства.
4. Управління факторами трансформації підприємства
1. Підприємство як відкрита стаціонарна система
Підприємства виконують у соціально-економічних системах функції, подібні до тих, які виконують в екосистемах живі організми. Головна з цих функцій - виробництво і концентрація вільної енергії в системі.
Процвітання національної економіки і її територіальних структур зумовлено роботою окремих економічних суб'єктів - підприємств (фірм).
Отже, підприємства забезпечують основне надходження «вільної енергії» в соціально-економічну систему (у даному випадку мова йде про квазіенергетичний еквівалент розподілу матеріальних та інформаційних благ у суспільстві) (латинське слово quasi — «квазі» означає «нібито», «начебто», у даному випадку «квазіенергетичний еквівалент» означає «той, що імітує енергію»).
По-перше, своїми податковими відрахуваннями підприємства живлять суспільні структури, які забезпечують фізіологічне й особистісне відтворення людини і національну безпеку.
По-друге, підприємства є основним джерелом доходів окремих людей, обумовлюючи зростання добробуту громадян країни.
Багатство країни прямо залежить від ефективності роботи підприємств. Це є основа прогресивного розвитку соціально-економічної системи. Нагадаємо, що основним критерієм цього є збільшення вільної енергії в системі і, як наслідок, підвищення рівня гомеостазу системи. Останнє, у свою чергу, призводить до збільшення масообмінних потоків і ускладнення (збагачення) структури системи.
Підприємство є одним із видів відкритих стаціонарних систем. Його розвиток відповідає закономірностям, властивим цьому класу систем:
1. Підприємство може існувати, тільки здійснюючи метаболізм, тобто матеріально-енергетично-інформаційний обмін із зовнішнім середовищем, яке є:
• споживачем виробленої продукції, а отже, джерелом фінансових ресурсів (еквівалент вільної енергії) за продані товари;
• джерелом ресурсів: природних, матеріальних, інформаційних, трудових, грошових - за що підприємство розраховується власними коштами;
• каналом відкачування коштів (податки, платежі, рекет), за які надаються безпека, умови господарювання, інфраструктура та ін.;
• середовищем складування (захоронения) відходів виробництва, за що частково підприємство розраховується коштами;
• інформаційним середовищем, що формує правове поле, заборони, обмеження, мотиваційний вплив, конкурентні умови тощо.
2. Підприємство може функціонувати, тільки підтримуючи гомеостаз.
Отже, рівень гомеостазу підприємства за кожним із видів товару визначається вираженим у грошовій формі обсягом продукції, що випускається в одиницю часу (добу, рік), за умови, що він забезпечує мінімум питомих витрат виробництва і реалізації, продукції і що вся продукція буде реалізована.
Для здійснення своїх функцій (випуску і реалізації продукції) підприємство повинне зазнавати витрат, які можна об'єднати в три групи:
• витрати основного виробництва: вартість сировини і матеріалів; витрати на технологічну енергію; вартість придбання і утримання основного технологічного устаткування; зарплата виробничого персоналу тощо;
• витрати, пов'язані безпосередньо з підтримкою гомеостазу підприємства для даного виду продукції: вартість придбання і утримання допоміжних основних фондів, витрати на управління підприємством тощо;
• неминучі безповоротні втрати підприємства: податкові платежі, витрати на забезпечення безпеки підприємства, різні види збитків та ін. (аналог дисипативної складової, тобто безповоротних втрат енергії).