Срср у 1945 – 1953 рр.

План:

1 Повоєнна розруха в країні. Відбудова господарства.

2 Суспільно-політичне життя..

3 Боротьба за владу після смерті Сталіна.

Навчально-методичний комплекс:

Т.В. Ладиченко. Всесвітня історія 11 клас. Підручник. К., «Видавництво А.С.К.» 2003 р. стор. 138 – 144.

Я.М. Бердичівський, Т.В. Ладиченко, І.Я. Щупак. Всесвітня історія 11 клас. Підручник. Запоріжжя. Прем’єр. 2004 р. стор. 146 – 150.

1. Повоєнна розруха в країні. Відбудова господарства.

За роки Великої Вітчизняної війни СРСР зазнав не тільки величезних людських втрат, але і колосальних матеріальних збитків, що обчислювалися астрономічною сумою – близько 3 трлн карбованців.

У ході бойових дій і в період окупаційного режиму гітлерівські війська та їхні союзники зруйнували і спалили більш 1700 міст, понад 70 тис селищ і сіл, 32 тис. промислових підприємств і т.д. У с/г посівні площі зменшились на 37 млн. га. Радянський Союз втратив більше 30% національного багатства.

У 1945 р. перед країною з населенням у 160 млн. чоловік постало надзвичайно складне завдання: у найкоротший термін відродити зруйноване війною господарство, відродити економіку територій, що раніше були окупованими, швидкими темпами перевести промислове виробництво на мирні рейки.

У березні 1946 р. Верховна Рада СРСР затвердила п’ятирічний план відбудови і розвитку народного господарства на 1946-1950 рр. (4-та п’ятирічка).

Фактично відбудову економіки СРСР було завершено на початку 50-х рр.. За короткий час було відбудовано і побудовано 6200 промислових підприємств. Нові гіганти індустрії виросли на Уралі, в Західному Сибіру, Казахстані, житлове будівництво становило 100 млн кв.м. площі на рік. Але ставка робилась на важку промисловість та енергетику, тому сільське господарство залишалось на рівні 20-х рр.

Негативні наслідки для населення СРСР мало й здійснення грошової реформи 1947 р., за якою проводився обмін старих грошей на нові за курсом: 10 старих карб до 1 нового карб. Обмін проводився за місцем роботи, тому в умовах репресій та підозрілості населення побоювалося обмінювати всі наявні гроші, як наслідок, маса грошей лишалася без обміну на руках.

Фальсифікація результатів ІУ п’ятирічки. У 1950 р. було оголошено про дострокове виконання п’ятирічного плану, однак ніде не говорилося, що в його показники були включені німецькі та інші репарації та продукція східнонімецьких підприємств. До результатів п’ятирічки зараховувалася і примусова й практично безкоштовна праця мільйонів людей у системі ГУТАБ (Головне управління таборів).

(Чисельність ув’язнених в системі радянських концтаборів за підрахунками західних істориків, становила 12 млн чоловік. Фактично це була рабська трудова армія).

Зниження цін. З 1947 р. почалося зниження цін на основні товари і продукти харчування в містах, що дотепер деякими людьми сприймається як прояв турботи влади про підвищення життєвого рівня населення.

Однак зниження цін у містах і деяке поліпшення матеріального благополуччя проводилося не за рахунок поліпшення економічних показників, а в результаті чергового пограбування селянства і села в цілому. Селянство було обкладено непосильними грошовими і натуральними податками, а планові державні закупівлі здійснювалися за вкрай низькими цінами, значно нижче собівартості сільгосппродукції.

Мізерна оплата по трудоднях не стимулювала розвиток господарства, величезні податки на присадибне господарство змушували селян вирубати в себе сади і палісадники. Селяни не мали паспортів і фактично були прикріплені до села, хоча правдами і неправдами намагалися виїхати до більш ситих міст.

Страшна посуха 1946-1947 рр. спричинила голод в Україні, Молдавії, інших регіонах країни. Але в цей час у країни Східної Європи для підтримки прорадянських режимів один за одним йшли ешелони із сільськогосподарською продукцією.