- •Сутність валютно-фінансових відносин.
- •2. Міжнародні валютні системи
- •4. Валютні курси та валютна політика
- •5. Платіжний баланс і його структура
- •6. Міжнародний кредит, його роль у світовій економіці
- •7. Світовий ринок позичкових капіталів
- •8. Проблеми зовнішньої заборгованості у мев
- •Проблеми заборгованості і значення іноземних кредитів для економічного розвитку України.
- •10. Проблеми заборгованості і значення іноземних кредитів для економічного розвитку України.
- •11.Сутність міжнародної економічної інтеграції
- •13. Основні світові центри інтеграційних процесів
- •15.Інтеграція в Азійсько-Тихоокеанському регіоні
- •16.Україна та інтеграційні угрупування країн
- •18. Європейський Союз – сутність та етапи розвитку
- •19. Міжнародні економічні організації та їх роль в системі мев.
- •20. Економічна діяльність органів оон її рівні
- •21. Міжнародний банк реконструкції та розвитку
- •22. Міжнаро́дний валю́тний фонд,
- •Європейський банк реконструкції та розвитку. Європейський інвестиційний банк. Регіональні банки реконструкції та розвитку.
- •Міждержавні галузеві організації.
- •25. Україна і міжнародні економічні організації.
- •26. Прямі і непрямі методи регулювання валютних курсів.
- •27.Сутність та основні напрямки розвитку глобальних економічних процесів
- •28.Взаємопов’язаність та передумови вирішення глобальних проблем
- •29. Сучасний валютний ринок
- •30.Механізм валютного регулювання
27.Сутність та основні напрямки розвитку глобальних економічних процесів
Під глобалізацією світового господарства розуміють процес посилення взаємозв’язку національних економік країн світу, що знаходить своє вираження в утворенні світового ринку товарів і послуг, фінансів; становленні глобального інформаційного простору, перетворенні знання в основний елемент суспільного багатства, виході бізнесу за національні кордони через формування ТНК, впровадженні і домінуванні в повсякденній практиці міжнародних відносин і внутрішньополітичного життя народів принципово нових і універсальних ліберально-демократичних цінностей тощо.
Теоретичне осмислення сутності процесу глобалізації
Перші спроби осмислення і оптимізації суспільного розвитку різного рівня тісно пов’язані з появою і розвитком перших релігійних і філософських систем людства. Найбільш конкретними були так звані утопії, починаючи від утопій Платона, Томаса Мора, Томазо Кампанели та закінчуючи утопіями Маркса, Леніна та їх послідовників.
Вже, починаючи з XVII-XVIII ст. повільно, але послідовно йшла робота, спрямована на об’єктивізацію інтуїтивних та суб’єктивних за своєю природою теорій і моделей суспільного розвитку. Велику роль в цьому процесі відіграли розвиток природничих наук, спеціальних математичних та економетричних методів, статистики, демографії і, особливо, прикладної соціології, прогностики та загальної теорії вимірів.
В середині ХХ ст. фактично була завершена розробка засад аналізу і прогнозування основних процесів соціального розвитку регіонального рівня. Футурологічна література цього періоду стимулювала розвиток системного мислення та системного підходу до розгляду процесів глобального і регіонального рівнів.
28.Взаємопов’язаність та передумови вирішення глобальних проблем
Взаємозв’язок полягає у:
— мають всезагальний, універсальний характер, загальнопланетарний зміст і значення, принципово важливі для долі всього людства;
— безпосередньо стосуються життєвих інтересів усіх верств населення, усіх країн і народів планети, усіх або значної групи держав;
— мають взаємопов'язаний характер і суттєво впливають на всі сфери суспільного життя;
— відображають поглиблення та ускладнення світогосподарських зв'язків;
— потребують залучення колосальних технологічних, фінансових, трудових, інформаційних ресурсів, невідкладних і рішучих дій на основі колективних і скоординованих зусиль світового співтовариства;
— можуть бути успішно вирішені за умови створення адекватної моделі гармонійного розвитку людської цивілізації.
Передумови вирішення: концепція сталого розвитку. Необхідно здійснити послідовний перехід до такого розвитку, який забезпечуватиме збалансоване вирішення соціально-економічних завдань, проблем збереження сприятливого навколишнього середовища та природноресурсного потенціалу з метою задоволення основних життєвих потреб нинішніх і майбутніх поколінь.
Необхідні умови забезпечення екорозвитку:
— відбір запасів відтворюваних ресурсів не повинен перевищувати їх природне відтворення;
— споживання невідтворюваних ресурсів має відбуватись лише в замкнутих циклах, а їх вичерпання — компенсуватись замінниками чи технологічними нововведеннями;
— шкідливі викиди в навколишнє середовище не повинні перевищувати можливості самовідтворення екосистеми.