- •1 Роль і місце поеми «Енеїда» і.Котляревського в історії української літератури.
- •2)Суть визначення «неповна література» «неповної нації».
- •№4 Естетична концепція т. Шевченка
- •6. Проблема «автор – адресат» в творах т.Шевченка
- •7. Жанрові особливості повісті т.Шевченка «Близнецы»
- •8. Антимілітарний пафос повісті»Близнюки» т.Г.Шевченка
- •9.Особливості композиції повісті «Близнюки» т.Г. Шевченка.
- •10.Ідеал життя в повісті т.Г.Шевченка «Близнюки»
- •11. Лист як композиційний прийом у повісті т.Шевченка "Близнюки".
- •12. Реалістична парадигма в романі п.Мирного "Повія".
- •13. Психологія маргінальної людини в романі п.Мирного "Повія".
- •14. І.Франко ---модерніст (новела "Сойчине крило".)
- •15. Проблематика новели і.Франка "Сойчине крило".
- •16.Жанрові особливості драматичної поеми Лесі Українки «Одержима»
- •17.Неоромантичний ідеал особистості в драматичній поемі Лесі Українки «Одержима».
- •18. Роман в.Винниченка «Записки кирпатого Мефістофеля»: конфлікт ірраціонального й раціонального
- •19. Суть «лабораторного» методу в.Винниченка (роман «Записки кирпатого Мефістофеля»).
- •20 Структура роману в.Винниченка «Записки кирпатого Мефістофеля»..
- •21. Проблема свободи вибору в романі в.Винниченка «Записки кирпатого Мефістофеля».
- •22. Роман в.Винниченка «Записки кирпатого Мефістофеля»: теорія «нової моралі».
- •23. Літературна дискусія 1925—1928
- •24. Роман в.Підмогильного «Невеличка драма»: система персонажів.
- •25. «Невеличка драма» в.Підмогильного: конфлікт раціонального й чуттєвого
- •26. Інтелектуальний експеримент у романі в.Підмогильного «Невеличка драма.
- •27«Народництво» і «модернізм» в романі в.Домонтовича «Без ґрунту».
- •28 Образ оповідача в романі в.Домонтовича «Без ґрунту».
- •29 . Роман в.Домонтовича «Без ґрунту»: інтелектуальний простір.
- •30. Урбаністичний роман в.Домонтовича «Без ґрунту».
- •31. Село й місто в романі в. Домонтовича «Без ґрунту»
- •32. Концепція особистості в творах поетів «празької школи»
- •33. Соцреалістичний реалізм: головні ознаки
- •34. Інтимна лірика л.Костенко
- •35. Драматична поема л.Костенко «Сніг у Флоренції»: особливості конфлікту.
- •36. Проблема «митець і влада» в драматичній поемі Ліни Костенко «Сніг у Флоренції».
- •37. Інтимна лірика українських поетів другої половини хх ст. Аналіз одного із віршів.
- •38. Бідермаєр в українській літературі.
- •39. Шістдесятки в історії української літератури.
- •40. Ю.Андрухович «Московіада»: десакралізація поета-месії.
- •41. Бурлескне тіло в романі Андруховича «Московіада»
- •42. Інтертекстуальність роману Андруховича «Московіада»
- •43. «The bad company» ю.Андруховича: альтернативна історія української літератури.
- •44. Постколоніальний синдром поезії «Крим, Ялта. Прощання з імперією» Забужко
- •45. Нарцисичний інтелектуалізм у романі о.Забужко «Польові дослідження українського сексу».
- •46. «Маргінальна» людина в романі «Депеш Мод» с.Жадана.
- •47. Час і простір у романі с.Жадана «Депеш Мод».
- •48. Особливості композиції роману і.Карпи «Фройд би плакав».
- •49. «Схід – Захід» у романі і.Карпи «Фройд би плакав»
- •50. Сценічний простір у п’єсі “Станція» о. Вітра
- •51. . Пошуки самототожності в п’єсі «Станція» о.Вітра.
48. Особливості композиції роману і.Карпи «Фройд би плакав».
Стиль и композиция текстов Карпы также неровные, местами это разговорная манера, местами — интеллектуальные рефлексии. писал об Ирэне Карпе, он справедливо (еще тогда) заметил, что этой прозе присуща «своя стилевая система», в которой «вообще продумана конструкция фразы, чувствуется «равнодушие» к композиции, почти отсутствует подтекст».Динамічність композиції підкреслюється географією роману,адже Марла подорожує Париж-Франкфурт-Джокджакарта-Бангкок-Київ-Яремча-Джакарта-Ґілі Айр-Убуд-Берлін-Мюнхен-Делі-Аґра-Катманду-Тхімпху-Лімасол-Ярославль. Композицію Фройд би плакав умовно можна поділити на 2 частини – показ Марли як самостійна вільна жінки,якій в принципі на всіх плювати,вони не керується жодними планами чи розрахунками, вона має партнерів скільки хоча, у свій власний час робить те,що їй подобається Вона багато рухається, багато думає, аналізує, рефлексує не без самокритики, по-справжньому любить і цінує чоловіків та носорогів. Наявність кількох коханих одночасно допомагає їй зберегти відчуття власної свободи. Взагалі, адаптація — це швидше жіночий, ніж чоловічий талант. Але в цьому випадку відбувається адаптація до активного рухливого життя. , але 2 частина – це саме викрив тієї її натури,що показаний у 1 частині - Проте фінал усе ставить на свої місця. Марлина свобода виявляється ілюзорною, адже це поняття не пов'язане з широтою простору, який ти освоїв, чи з кількістю чоловіків, які готові тобою опікуватися. Можливо, перепоною на шляху Марли стає саме цей розрахунок на чоловічу опіку. Не вони їздять слідом за нею. Вона їздить за чоловіками. "Штани "мілітарі" — лише камуфляж. Справжня Марла плаче. Вона соромиться своєї країни. Вона соромиться свого бажання бути з чоловіком. І втеча від Анджея — це не втеча від чоловіків взагалі в пошуках свободи. Це звичайна для жінки втеча від нелюба. Бо ті, з ким вона хотіла б лишитися, ніколи не захочуть лишитися з нею назавжди: один одружений, інший — надто молодий і надто практичний, щоб перейматися цим питанням зараз, коли воно вже почало турбувати Марлу. Маємо також і гендерну квазі-інверсію в романі Карпи: жінку, яка претендує на володіння маскулінними рисами, необхідними їй для подолання тієї ж таки постколоніальної та посттоталітарної спадщини. Крізь маскулінне марево Марли Фріксен блищать сльози класичної жіночності — не зґвалтованої і не приниженої. Але всерозуміючої, ніжної і чутливої. Очевидно, бідна дівчинка, за відсутності гідних чоловіків у зовнішньому світі, змушена проектувати те, в чому вона має потребу, на свій внутрішній світ, обростаючи маскулінними рисами.
49. «Схід – Захід» у романі і.Карпи «Фройд би плакав»
немає!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!
50. Сценічний простір у п’єсі “Станція» о. Вітра
Коротко про зміст:Події відбуваються на Станції. Оля намагається поїхати додому, тому чекає на поїзд, там вона зустрічає Таню(жінка, що є начальником цієї Станції).Оля- поїхала з хлопцем на дачу. Але він зі своїми друзяками понапивалися і тому він пішов хропіти,а вона не витримала і пішки пішла на Станцію аби встигнути на завтрашній екзамен.Іра- дівчина, що от-от мала виходити заміж, але її чоловік – торба грошей. По дорозі до Загсу він зі своїм другом починають порівнювати своїх дівчат і щоб довести друг, що в його Іри груди більші, він поліз її роздягати. Тоді вона не витримала і втекла до лісу, але коли вирішила повернутися машини вже не було, а лежали 10 доларів і записка: «Чекаєм на тебе в Загсі).Таня – (як потрапила на станцію) – в неї не було друзів, ані коханого, тому вона вирішила втекти з дому і таким чином вона потрапила на станцію.Дівчата намагаються поїхати і навіть вигадують різні історії, думаючи , що Таня навмисне не випускає їх зі станції, Але як виявилося. Це їхнї бажання тримають їх тут. Не справжні і чисті, а ті, що всіляко засмоктують людську душу в болото. Вночі дівчата зрозуміли, що тут виконуються всі бажання. Спочатку це їм здалося неймовірним і вони вирішили, що вони збожеволіли, а потім -надзвичайно сподобалося. Але коли минула 1-ша стадія радості, прийшла друга - депресія, адже все дістається занадто легко, тому вони втратили смак життя. Але Оля згадує стару гойдалку, яку більше за все любила в дитинстві, і їй так хочеться посадити на цю гойдалку свою дитину, щоб подарувати їй теж відчуття маленьких крилець, що і вона відчувала в дитинстві. Це справжнє бажання заради когось допомогає їй залишити станцію.Таня і Іри залишились там вдвох.Хронотоп:1) Станція- точка відліку, хтось прибуває, а хтось відправляється. Точка закінчення або початку руху.Станція є найбільшим простором у творі, і навіть ночують вони на Станції у спеціально відведених кімнатах. Дівчата топчуться на місці, не підозрюючи, що не можуть нікуди зрушитись саме через свої потаємні бажання. Вони думають, що винна Таня, а як виявилось ні. Станція – є уособленням власної зупинки, перехрестя контрастних бажань та мотивів.2) Ліс- Іра блукає лісом( оніричне, непізнаване,там де не ступає нога людини) – виходить до Станції3) Дорога- (людина , яка починає шлях, ніколи вже не буде тією ж, вона обов’язково зміниться) Оля шла дорогою, яка вивела до Станції.