Висновки

В данній роботі проведено дослідження правового регулювання перевезень небезпечних вантажів різними видами транспорту. Розглянуто особливості законодавства як національного,так і міжнародного, щодо перевезень вантажів, зокрема, небезпечних.

Характерною рисою правового регулювання в сфері перевезень небезпечних вантажів є те, що в Україні існує розгалужена законодавча система в сфері транспорту.

Транспорт – одна з найважливіших галузей національної економіки,ефективне функціонування якої є необхідною умовою стабілізації, структурних перетворень економіки, розвитку зовнішньоекономічної діяльності,що особливо важливо для швидшої інтеграції України до Європейського Союзу.

Транспортний комплекс України являє собою систему транспортних комунікацій, що об'єднує всі сучасні види транспорту, але потребують істотного вдосконалення та модернізації для підвищення якості транспортних послуг,особливо у міжнародному сполученні.

На сьогоднішній день існує велике коло суб’єктів правовідносин, як юридичних так і фізичних, які наділенні певними правами і обов’язками. Вони забезпечують транспортне обслуговування , являються споживачами транспортних послуг, забезпечують певні умови для безпечного перевезення специфічного роду вантажів. Тобто створюють такі умови, які б убезпечили суспільство, навколешне середовище від аварій, вибухів, шкоди яку може нанести, таки вантаж.

Що стосуться державного регулювання та контролю у сфері транспортування небезпечних вантажів, створюються умови для попередження негативних наслідків, до яких може призвести не дотримання встановлених законодавством норм, зволікати правилами поведінки при транспортувані небезпечних вантажів. Належне виконання договору перевізником обумовлене дотриманням ним низки обов'язків, що випливають безпосередньо зі статуту (кодексу) і необхідних умов для нормального початку та завершення перевізного процесу. Все це призводить до злагодженої роботи,до відсутності жертв і загрози життю і здоров’ю людей.

Державний контроль за здійсненням міжнародних перевезень є дуже значущим на теперішній час: це стосуєть і виконання перевізниками вимог міжнародних договорів України з питань міжнародного транспортування небезпечних вантажів; контроль за технічним,екологічного,санітарного стану транспортних засобів, що впливає на такі фактори, як: безпека руху, забруднення навколишнього середовища, загроза життю і здоров’ю людей.

Конституція України встановлює, що людина, її життя і здоров’я визнаються найвищою соціальною цінністю і кожен має право на безпечне довкілля. З правом громадян співвідноситься обов’язок держави забезпечувати екологічну безпеку і підтримувати екологічну рівновагу на території України, зберігати генофонд українського народу

Основними напрямами державної політики у сфері перевезення небезпечних вантажів є: виконання вимог екологічної, радіаційної і пожежної безпеки, фізичного захисту, захисту здоров'я людей, охорони праці, санітарно-епідемічного благополуччя населення та безпеки руху; визначення особливостей регулювання підприємницької діяльності з перевезення небезпечних вантажів, установлення критеріїв, норм, правил, вимог до робіт та послуг щодо перевезення небезпечних вантажів, контроль за додержанням умов перевезення, а також створення системи страхування відповідальності за шкоду, яка може бути заподіяна під час перевезення небезпечних вантажів; забезпечення соціального захисту працівників, зайнятих перевезенням небезпечних вантажів, та осіб, які постраждали від аварій під час перевезення небезпечних вантажів.

Правове регулювання діяльності транспорту має максимально сприяти перетворенню його в передову галузь суспільного виробництва, розвитку народного господарства, посиленню відповідальності за виконання договірних зобов’язань, забезпеченню схоронності вантажів, які перевозяться, безпеки руху і ліквідації аварійності, додержанню строків доставки вантажів, вдосконаленню договірних відносин щодо перевезень, суворому дотриманню договірної дисципліни, поліпшенню експлуатаційної роботи на підприємствах транспорту.

Слід, зазначити, що правова база, котра регулює перевезення вантажів залізничним, водним, авіаційним та автомобільним транспортом була прийнята в 60-70 роках. Щоправда, за останній час можна спостерігати значну активність в ліквідації відставання правової організації перевезень, розвитку нормотворчої діяльності стосовно транспорту. Так, з метою захисту економічних інтересів України і законних інтересів підприємств транспорту та споживачів цих послуг був прийнятий Закон України “Про транспорт”. Цей Закон визначає правові, економічні, організаційні та соціальні основи діяльності транспорту. Не менш важливою є і політика ділової співдружності в міжнародному торговому мореплавстві, яку визначає КТМ України, який набув чинності 9 грудня 1994 р. Цей Кодекс має на меті сприяти подальшому розвитку морського транспорту країни, входженню його в європейську і світову транспортні системи, вдосконаленню управління морським транспортом, підвищенню ефективності використан Україні також належить повний і виключний суверенітет над повітряним простором України, що є частиною території України. Діяльність користувачів повітряного простору України з метою задоволення інтересів України та її громадян і гарантування безпеки авіації регулюються Повітряним кодексом України від 4 травня 1993 Засади організації та експлуатації автомобільного транспорту визначаються Законом України “Про автомобільний транспорт”, що був прийнятий ВР України 5 квітня 2001 р. Відповідно до ст. 2 цього Закону автомобільні транспортні засоби перевізників, що використовуються ними для надання послуг з перевезень пасажирів і вантажів, належать до автомобільного транспорту загального користування.р.ня морських суден з метою задоволення потреб суспільного виробництва.

Нормативні документи, що визначають порядок і умови перевезень, користування засобами транспорту, безпеки руху, охорони праці, забезпечення громадського порядку, пожежної безпеки, санітарні норми та правила на транспорті України, є обов'язковими для всіх юридичних і фізичних осіб на території України.

Не можна оминути окремий вид нормативних документів – міжнародно – правові акти,визнанні і ратифіковані Україною, які на сьогодняшній день відіграють дуже важливу роль у сфері транспорту. Вони не тільки стають на ряду з національним законодавством, навіть мають вищу силу.Але це є дуже вигідним для торгових відносин, для співтовариств між державами. Це призводить до досить дружніх стосунків між ними.