4. Порівняльний аналіз цивільного та церковного виховання дітей (державні дитячі заклади та недільні школи).

Цивільне виховання (державні дитячі заклади) має на меті сформувати особистість на базі розуміння певних періодів існування суспільства у виявлених громадянських пріоритетах: любов до батьківщини, визнання цінностей суспільства як основи буття тощо. Недоліки такого виховання у плинності процесів життя, за якими можуть не встигати сформовані установки певних державних закладів, які працюють у цьому напрямку.

Українська держава знаходиться в стадії формування, а, отже, принципи виховання підростаючого покоління є пов,язаними або з учорашніми реаліями, або з уявними, які ще не було сформовано. Зрозуміло, що в ідеалі цивільне виховання повинно бути заснованим на цивільному праві держави, а до тих пір поки таке право знаходиться в стані формування, виховний процес розвивається спонтанно на основі практичної необхідності в кожному окремому випадку. Так, у музичному вихованні сучасної України існує дві тенденції: відродження та впровадження фольклору та етнографії, народної обрядовості, з одного боку, та впровадження естрадних напрямків, що пов,язано з впливом масової культури медіа простору та телебачення.

Церковне виховання відрізняється точним знанням пріоритетних завдань, що їх диктують догмати церкви або настанови церковної ієрархії. Відомо, що виховання підростаючого покоління на теренах церковного служіння здійснюється через систему недільних шкіл, в яких освітній і виховний процес здійснюється через систему заходів, спрямованих на введення дітей у світ віри в Бога. Сутність протиріччя тут у настановах певних церковних ієрархій, що висловлюють свою конфесійну точку зору на дану проблематику.

В цілому, ліберальне суспільство необхідність загальнодержавної установки на проблематику виховного процесу відкидає і пріоритетним стає позиція певних громад, що можуть впроваджувати свої постулати виховного процесу та культурного розвитку. Така ситуація закріпилася в розвинених країнах світу, до якого долучається й Україна.

Однак, не сформованість державної політики в галузі освіти та культури лише призводить до негативних наслідків, що проявляються у нав,язуванні корпоративних принципів мислення людей. У цивільному вихованні це проявляється в розмаїтті форм і методів організації певних освітянських напрямків (система гувернантства, приватні дитячі дошкільні заклади, школи, ліцеї і т. і.), а в церковному вихованні – у розмаїтті релігійних сект і конфесій, що впроваджують свою ідеологію на базі, так іменованих, недільних шкіл.

5. Гурткова робота в Центрах творчості дітей та юнацтва (порівняльний аналіз колективної роботи та індивідуальних занять за принципом господарчого розрахунку).

Центри творчості дітей та юнацтва (ЦТДЮ) – державні установи, що діють на базі фінансування Міністерства освіти України й виконують виховну роботу в позакласний час на основі розвитку особистих творчих уподобань дітей та юнацтва.

Структуру ЦТДЮ організовано на засадах гурткової роботи, що сповідує принцип зацікавленості певним напрямком творчої діяльності та добровільності відвідування. Заняття в гуртках здійснюються не частіше як двічі на тиждень по одній академічній годині (45 хв.). Форми роботи можуть бути найрізноманітнішими, що постійно оновлюються: мистецькі напрямки (танцювальні, музичні, драматичні тощо), народні промисли та обряди (розпис, вишивання, ткацтво), спортивні гуртки (бокс, волейбол і т. і.), військово-спортивні ігри, туристичні та краєзнавчі гуртки.

Розвиток мистецьких напрямків відбувається за рахунок проникнення у суспільство ідей, що їх привносить медіа простір та телебачення. Це стосується розмаїття форм розважальних шоу, в яких наголос робиться на технічних засобах комунікації (телебачення, комп,ютер) та гумористичних традиціях (карточні та інші фокуси, циркові номери, Клуби Веселих та Кмітливих тощо). До таких можна додати ще й, бардівські пісенні гуртки, рок-гурти та комп,ютерні клуби.

Фінансово-економічна ситуація в державі сприяє розвитку клубів за інтересами на основі господарчого розрахунку, що дозволяє за ініціативою батьків та адміністрації закладу організовувати такі напрямки, як індивідуальні заняття вокалом, естрадним та джазовим виконавством, навчання гри на різноманітних музичних інструментах, композиторські та поетичні напрямки тощо.