10. Слухання музики на уроках.

Роль слухання музики на уроках в загальноосвітніх школах у вихованні музичного мислення. Воно пов,язане, з одного боку, з вмінням сприймати, відчувати, розуміти музичний матеріал, вбачати в інтонаційній сфері та логіці музичної композиції можливість створення асоціацій, уявлень, образів; з іншого боку – з вмінням користуватися цими навиками в інших сферах музичної діяльності (виконавській, музично-теоретичній тощо).

Музичне мислення – це особливий вид художнього відображення дійсності, що полягає у цілеспрямованому пізнанні та перетворенні індивідом цієї дійсності, відтворенні й сприйнятті музично-звукових образів. Музичне мислення включає в себе наступні структурні компоненти: сприймання музики, виконавське мислення, емоційно-чуттєве мислення, музично-логічне мислення, музично-творче мислення.

Слухання музики на уроках відбувається у відповідності до затверджених педагогічною радою тематичного та поурочного планів. Для слухання музики відводиться найчастіше друга половина уроку, що пов,язано з необхідністю зміни форм роботи. В основі цього напрямку роботи лежить методичний принцип, за яким вчитель спочатку розповідає про твір, який належить прослухати, після прослуховуння проводить обговорення і лише потім підсумовує його, надає свої коментарі й відповідає на можливі запитання.

В разі технічної можливості необхідно використовувати для прослуховування музики комп,ютерні технології та інтернет.

11. Позакласна робота вчителя музики в середній школі (робота з хором, вокальним ансамблем, організація вечорів відпочинку тощо).

Позакласна робота входить до педагогічної нагрузки й оплачується за бюджетні кошти в залежності від тарифікації вчителя. Перш за все, вона є пов,язаною з необхідністю організації виховного процессу в позакласний час і може використовувати найрізноманітніші форми: організацію гуртків різного напрямку, творчих колективів чи вечорів відпочинку.

Розглянемо кілька напрямків організації позакласної роботи, пов,язаної з музикою: 1. Робота з хором формується на базі зацікавленості учнів у створенні й фукціонуванні такого коллективу. Стимулом для цього може бути приклад інших шкіл, класів або й професійних колективів, що виступали перед учнями й захопили їх такою ідеєю. Колектив формується на добровільних началах у вільний від занять час. Репертуар може залежати як від художніх смаків керівника коллективу чи його учасників, так і від вікового цензу.

Форма вокального ансамблю є більш прийнятною для позакласної роботи через обмежену кількість його учасників. З точки зору добровільної участі в роботі колективу, повна відповідальність за кінцевий художній результат кожного її учасника, може бути надійним стимулом для високої продуктивності праці. Відповідно, репертуар вокального ансамблю має бути ліричним або розважальним, технічна складність – середньою. У випадку утворення вокально-інструментального напрямку, є нагальна необхідність для керівника бути обізнаним у такому напрямку творчої діяльності. Цілком ймовірно, що від керівника буде залежати й питання музично-інструментального оформлення й технічного забезпечення - обізнаності з електро – акустичними інструментами та синтезаторами.

Організація вечорів відпочинку вимагає від керівника громадського заходу, окрім музичного оформлення, ще й здібностей режисера-постановника, здатного створити сценарний план, детально продумати весь ланцюг необхідних дій: репертуар концертних номерів, організація творчих змагань, спортивних ігр, підбір подарунків та форм їх вручення. Особливо важливою і більш відповідальною формою проведення вечорів відпочинку - є запрошення відомих митців або творчих колективів, що користуються популярністю у школярів. Найефективнішим може бути їх виступ наприкінці заходу. Оплата праці такого колективу може здійснюватися за рахунок бюджету школи, продажу квитків і, навіть, спонсорських коштів.

На вечорах відпочинку можуть розігруватися лотереї, проводитися виставки-продажі школярів-умільців, а концертні номери можуть формуватися на основі виступів творчих груп школи (солісти, ансамблі, фокуси, гумор тощо).