2. Оформлення лістингів

Лістинг являє собою текст програми або цілком або частково. Лістинги нумерують як таблиці та рисунки в межах розділу. Кожен лістинг повинен мати назву, розміщену над текстом лістингу. В правому верхньому куті над заголовком лістигу розміщують напис “Лістинг” із зазначенням його номера. Номер лістингу складається з номера розділу і порядкового номера лістингу, наприклад: “Лістинг 1.2” (другий лістинг першого розділу). Після номера крапка не ставиться. Назву і слово “Лістинг” починають з великої літери. Назву таблиці вирівнюють за центром відносно берегів сторінки без абзацного відступу.

Для подання тексту програми можна використовувати 10 шрифт.

Приклад:

Лістинг 2.3

Вихідний код програми

uses uExportToAutoCAD, uTypes;

{$R *.dfm}

procedure TForm1.Button1Click(Sender: TObject);

var a, b:nPoint;

begin

AutoCAD_SetView(vFront);

Продовження. Лістинг 2.3

a.x:=0;

a.y:=0;

a.z:=0;

b.x:=0;

b.y:=26;

b.z:=0;

ExportToAutoCAD_Line(a,b); //1

4.2. Оформлення додатків

Додатки оформляються як продовження курсової роботи, розміщуються у порядку посилань в основному тексті роботи. Кожний додаток починається з нової сторінки з зазначенням у правому куті слова «ДОДАТОК» великими літерами і повинен мати тематичний заголовок. При наявності більше одного додатка, всі вони нумеруються арабськими цифрами: ДОДАТОК 1, ДОДАТОК 2 і т.д. Наприклад:

ДОДАТОК 2.

Титульний лист розрахунково-пояснювальної записки.

Рисунки і таблиці, що містяться у додатку, нумеруються арабськими цифрами у межах кожного додатку з додаванням літери «Д». Наприклад:

• рис. Д.12. — 12-й рисунок додатка;

• рис. Д.1.2 — 2-й рисунок 1-го додатка;

• табл. Д.2.3. — 3-я таблиця 2-го додатка.

Кожний файл у додатку оформлюється як рисунок з найменуванням файлу і його призначенням. Наприклад:

Рис. Д.1.3. Файл mod1.pas — вихідні тексти бібліотеки процедур обробки.

Рис. Д.2.4. Фал menuran.pas — програма руху курсору основного меню.

4.3. Оформлення списку літератури

Відомості про книги (монографії, підручники, посібники, довідники і т.д.) повинні містити: прізвище та ініціали автора, заголовок книги, місто видання, видавництво, рік видання. За наявності трьох або більше авторів допускається вказувати прізвище та ініціали лише першого з них зі словами «та ін.». Назва міста видавництва необхідно наводити повністю у називному відмінку: допускається скорочення лише деяких міст: Москва (М.), Санкт-Петербург (Спб.), Київ (К.).

Відомості про статтю з періодичного видання повинні включати: прізвище та ініціали автора, назву статті, назву видавництва (журналу), назву серії (якщо вона є), рік випуску, том (якщо є), номер видання (журналу) та номера сторінок, на яких розміщена стаття.

Як правило, перелік використаної у роботі літератури наводиться в алфавітному порядку. У випадку, якщо використане джерело має конкретних авторів на титульному листі, то посилання на нього ведеться за прізвищем першого автора. Якщо використана книга, випущена великою кількістю авторів і на титульному листі немає їх переліку, то у бібліографії вона розміщується за алфавітом за першою літерою назви, з зазначенням після її назви прізвища наукового редактора. Аналогічно у бібліографії розміщується назва джерела, випущеного яким-небудь органом влади або організацією (збірник рішень або постанов, нормативних або законодавчих актів, інструктивних матеріалів).

У тексті курсової роботи посилання на бібліографічні джерела наводяться з зазначенням номера цього джерела у бібліографії у квадратних дужках, з зазначенням номеру сторінок. Наприклад, «текст» [5, с. 27 – 30]; [8, с. 11 – 13].

Нижче надано зразок оформлення бібліографічних джерел (списку використаної літератури).

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ

1. Doyle W. Operations useful for similarity invariant pattern recognition. // Journal ACM. 1962. Vol. 9, № 2. С. 259-267.

2. Никулин Е. А. Компьютерная геометрия и алгоритмы машинной графики / Е. А. Никулин. - БХВ-Петербург.: 2005.- 560 с.

3. Хаитов Б.У. Геометрическое и цифровое моделирование степени сложности рельефа. / Б.У. Хаитов // Прикладна геометрія та інженерна графіка.– К.: КНУБА, 2010.– Вип. 85.– с.227-231.

4. Кожедуб С.А. Щодо обрання оптимального розміру чарунку при моделюванні топографічних поверхонь. / С.А. Кожедуб // Прикладна геометрія та інженерна графіка. Праці / Таврійський державний агротехнологічний університет.– Вип. 4, т. 50. – Мелітополь: ТДАТУ, 2001.– с.169-173.

5. Найдиш В.М. Дискретна інтерполяція. / В.М. Найдиш. – Мел.: 2008.– 250 с.

6. Верещага В.М. Визначення поняття дискретного геометричного образа у варіаційному дискретному геометричному моделюванні / В.М. Верещага // Прикладна геометрія та інженерна графіка. Праці / Таврійський державний агротехнологічний університет. – Вип. 4, т. 51.– Мелітополь: ТДАТУ, 2011.– с.3-8.

7. Верещага В.М. Побудова поверхонь Найдиша методом плавного перетікання на основі послідовних одновимірних загущень/ В.М. Верещага, А.В. Найдиш, А.О. Бездітний, В.В. Кучеренко // Прикладна геометрія та інженерна графіка. Праці / Таврійський державний агротехнологічний університет. – Вип. 4, т. 50.– Мелітополь: ТДАТУ, 2011.– с.48-55.

8. Моделювання методу перетинів для контролю форми зображення плями лазерного пучка. [Кутаев Ю.Ф., Тимченко Л.І., Губернаторов В.А., Кокряцкая Н.І.] // Оптоелектронні інформаційні технології «Фотоніка ОДС ‑ 2010». Збірник тез доповідей п’ятої міжнародної науково-технічної конференції, м. Вінниця, 28-30 вересня 2010 року. – Вінниця: «УНІВЕРСУМ-Вінниця», 2010. – 10-11 с.

9. Пристрій з підвищеною точністю для розпізнавання плям лазерних пучків / [Кожем’яко Ю.Ф., Загоруйко Т.А., Іванов І.А., Дубінін Є.В.] // Оптоелектронні інформаційні технології «Фотоніка ОДС - 2010». Збірник тез доповідей п’ятої міжнародної науково-технічної конференції, м. Вінниця, 28-30 вересня 2010 року. – Вінниця: «УНІВЕРСУМ-Вінниця», 2010. – 22 с.

10. Предварительная обработка материалов лазерного сканирования автомобильных дорог / [Турсунов Д.А., Шумилов Б.М., Байгулов А.Н., Колупаева С.Н.] // Вестник ТГАСУ № 3. - Томск, 2011. – 184-191 с.

Додаток 1.