- •Глава III. Конструкторський блок проектування
- •15. Геометричний розрахунок ка
- •16. Розрахунок центровочних і моментних характеристик ка
- •Продовження таблиці 16.1
- •Продовження таблиці 16.1
- •Продовження таблиці 16.1
- •17. Навантаження діючі на конструкцію ка
- •18. Конструкційні матеріали ка
- •19. Розрахунки на міцність в процесі проектування ка
- •Глава IV. Проектування систем життєзабезпечення ка
- •20. Системи забезпечення теплового режиму
- •21. Вибір параметрів космічного радіатора
- •22. Розрахунок параметрів фотоелектричної батареї
- •23. Розрахунок буферної хімічної батареї (бхб)
- •24. Розрахунок парашутної системи
- •25. Розрахунок параметрів дмп
- •26. Розрахунок системи протиметеоритного захисту
- •27. Проектна розробка апарату спуску
- •28. Проектування системи аварійного порятунку (сап)
23. Розрахунок буферної хімічної батареї (бхб)
Буферна хімічна батарея є вторинним джерелом живлення і призначена для забезпечення електроенергією бортової апаратури під час польоту КА в тіньовому секторі Землі. З метою зниження маси БХБ функціонування допоміжних систем (не життєво важливих для КА) може не плануватись. В якості БХБ найчастіше застосовують нікель-кадмієві герметичні акумулятори.
При розрахунку акумуляторних батарей використовуються дані по інтервалу зміни напруги для акумуляторних батарей (25–34В) та середньодобова потужність бортового обслуговуючого комплексу і апаратури цільового призначення .
Розрахунок БХБ проводиться для орбіти з максимальною тривалістю тіньової ділянки і найбільш напруженою програмою роботи КА.
Величина розрядної ємності на тіньовій частині розраховується по формулі:
, (23.1)
де – максимальна тривалість тіньової ділянки орбіти;
Uн – номінальна напруга в електромережі.
При глибині розряду 10...20% від номінальної ємності, необхідна ємність БХБ:
. (23.2)
Максимальний струм заряду БХБ буде при підключенні до зарядного ланцюга батареї фотоелектричної при мінімальній потужності споживання:
, (23.3)
де – потужність сонячної батареї;
– мінімальне споживче навантаження.
Максимальний струм розряду дорівнює:
, (23.4)
де – максимальне споживче навантаження в тіні.
Загальна кількість зарядно-розрядних циклів:
, (23.5)
де – кількість зарядно-розрядних циклів на добу;
– час активного існування КА.
Число акумуляторів може бути розраховано як:
, (23.6)
де – номінальна напруга БХБ, ;
– середня розрядна напруга, =1,2÷1,3В.
Вага БХБ:
, (23.7)
де – питома потужність нікель-кадмієвих батарей, .
Таблиця 23.1 Основні питомі характеристики джерел електроенергії
Джерела енергії |
Питома потужність, Вт/кг |
Питома ємність, Агод/кг |
Питома енергія, кДж/кг |
К.К.Д, % |
Термін функціонування |
Нікіль-кадмієві БХБ |
5-300 |
9-26 |
65-144 |
|
2000 циклів |
Срібно-цинкові БХБ |
5-800 |
35-82 |
200-450 |
|
10-300 циклів |
Срібно-кадмієвіі БХБ |
--- |
22-77 |
86-300 |
|
300-1000 циклів |
Паливні батареї |
14-39 |
--- |
5400 |
30-70 |
до 5000 годин |
Сонячні батареї |
3-37 |
--- |
--- |
7-11 |
1 рік і більше |
Радіоізотопні генератори |
1,5-3,5 |
--- |
--- |
4-6 |
рік і більше |
Ядерні енергоустановки |
2,5-6,8 |
--- |
--- |
4,5 |
декілька років |
24. Розрахунок парашутної системи
Площа посадочного парашута визначається за формулою:
, (24.1)
в якій – вага апарату спуску;
– коефіцієнт аеродинамічного опору, ;
– стандартна щільність повітря на даній висоті;
– швидкість приземлення при м’якій посадці, .
Аеродинамічне навантаження, що діє на апарат спуску визначається як:
, (24.2)
де – коефіцієнт динамічності парашута;
– коефіцієнт лобового опору АС;
- площа парашута;
– швидкісний напір, що визначається кутом входу і коефіцієнтом лобового опору в момент розкриття парашута;
– коефіцієнт, що враховує зменшення швидкості в процесі наповнення парашута, .
Кількість строп визначається співвідношенням:
. (24.3)
В формулі (24.3)
– коефіцієнт безпеки, ;
– коефіцієнт запасу міцності, ;
– коефіцієнт міцності;
– коефіцієнт враховуючий зміну міцності від температури, ;
– міцність матеріалу строп (стрічка ЛТСВМ 25-1600 має Рс=1600 кг).
Довжина стропи знаходиться як:
. (24.4)
Маса посадочного парашуту дорівнює
. (24.5)
В формулі (24.5)
– коефіцієнт безпеки, ;
– коефіцієнт запасу міцності;
– коефіцієнт втрат;
– питома міцність строп і каркасу парашута ( );
– вага квадратного метру тканини куполу;
– коефіцієнт форми куполу;
– довжина строп;
– площа парашута.
Об’єм, необхідний для розміщення парашутної системи, визначається як:
, (24.6)
де – коефіцієнт укладки.
Розраховані параметри відносної маси парашутної системи для різних швидкостей приземлення приведені на графіку (рис. 24.1).
Рис. 24.1
Наближено вагу парашутної системи можна знайти за формулою:
, (24.7)
де – питоме навантаження на 1м2 парашута, .
Як показує аналіз залежності (рис. 24.1) починаючи з швидкості приземлення (при ) приріст відносної маси парашутної системи мало впливає на швидкість приземлення, а тому більш раціональним на цьому етапі стає застосування інших засобів посадки, наприклад двигунів м'якої посадки (ДМП).