4.3. Зовнішні фактори стійкості. Пристосованість геосистем до зовнішнього природного середовища

З'ясування регіональних закономірностей стійкості, геосистем області вимагає попереднього аналізу розподілу по її території дії зовнішніх факторів, які визначають сучасні зміни геосистем. В сучасних умовах найбільшого впливу на ці зміни, а відтак і на стійкість геосистем, завдають антропогенні навантаження. На регіональному рівні їх аналіз доцільно вести за узагальнюючими показниками. Проте, антропогенні навантаження накладаються на зовнішні природні впливи на геосистеми, які також суттєво впливають на них і, фактично, стійкість геосистем певного регіону визначається регіональним антропогенним пресом на певному регіональному фоні дії зовнішнього природного середовища.

За пасивності природного фону геосистеми, а також за достатньої пристосованості геосистем до нього (близькості їх позиції в ландшафтно-екологічній ніші до точки її оптимуму), стійкість геосистем до антропогенних факторів у загальному випадку є вищою. В той же час, геосистеми, які знаходяться біля межі своєї ландшафтно-екологічної ніші і в умовах активного зовнішнього природного середовища, можуть виявитися нестійкими навіть до незначних за силою антропогенних навантажень. Ці обставини зумовлюють необхідність при аналізі стійкості геосистем до антропогенних факторів враховувати також умови зовнішнього природного фону, який може посилювати або послаблювати антропогенний тиск.

Регіональні закономірності антропогенних навантажень. Індустріальне навантаження, як вважається, має локальний, точковий характер і здебільшого ареал впливу на природне середовище крупного промислового підприємства обмежується зоною з радіусом 10-25км, а активного впливу - 3-5км.

В умовах розвитку господарства і розширення масштабів залучення у виробництво природних ресурсів особливого значення набуває завдання їх раціонального використання. Серед природних ресурсів, які активно експлуатуються на території Теребовлянсьго району, є земельні ресурси. Інтенсивне використання даного ресурсу зумовлене тим, що земля є єдиною основою життя та праці людини, і одночасно виступає загальним предметом праці, засобом виробництва і знаряддям праці.

Базовими якісними показниками, які вказують на екологічну збалансованість ландшафтів, їх стійкість і ступінь перетворення під впливом людської діяльності, є коефіцієнти антропогенного навантаження та екологічної стійкості. Сільськогосподарська спрямованість економіки Тернопільської області призвела до надмірного навантаження на земельний фонд, розриву взаємозв’язків між компонентними ланками агроландшафтів, погіршення загального екологічного стану території. [41].

Висновки

Основний результат роботи – встановлення територіальної диференціації антропогенного навантаження на територіюТернопільського району.

1. Проблема інтегральної оцінки та територіальної диференціації антропогенного навантаження є зараз особливо актуальною. Виконано аналіз існуючих методичних підходів та вибрано найбільш приємливі для оцінки антропогенного навантаження на територію Тернопілля, а саме метод бальної оцінки, прийом нормування та знижки результатів, а також експертних оцінок.

2. Проведено аналіз природних умов та ресурсів Тернопільського району як чинників формування її екологічного стану.

3. Проведена оцінка господарської діяльності на території Тернопільського району за видами антропогенного навантаження (промисловий, сільськогосподарський, транспортний).

4. Виконана порівняльна характеристика результатів оцінки антропогенного навантаження за допомогою різних методів. Отримані результати схожі, що свідчить про їх достовірність

Отже сьогоднішній рівень екологічного забезпечення промисловості та соціально-побутової сфери явно недостатній для того, щоб нейтралізувати ріст шкідливого антропогенного впливу на довкілля у випадку стабілізації і поступового збільшення обсягів суспільного виробництва.

5. Виконана порівняльна характеристика результатів оцінки антропогенного навантаження за допомогою різних методів (бальної оцінки, прийому нормування та знижки результатів, а також експертних оцінок), отримані результати схожі, що свідчить про їх достовірність.

У результаті інтегральної бальної оцінки на території Тернопільського району були виявлені райони з максимальним, підвищеним, середнім, зниженим і мінімальним навантаженням.

6. Побудовані картографічні моделі, що відображають територіальний розподіл антропогенного навантаження, є основою для ефективної природоохоронної політики.

7. Запропоновано оптимізаційну модель антропогенного навантаження на геосистему Тернопільського району . Визначені ряд завдань для досягнення екологічного балансу, коли загальний обсяг антропогенного навантаження на навколишнє середовище буде меншим, або дорівнюватиме екологічному ресурсу території:

• Забезпечити оптимальний розподіл функцій у сфері охорони довкілля між владними структурами різних рівнів і природоохоронними органами, налагодити ефективні процедури взаємодії між ними з урахуванням чинного і новоприйнятого законодавства України.

• Організувати збір, транспортування, утилізацію відходів у всіх селишних радах та влаштування полігонів твердих побутових відходів, їх повну паспортизацію.

Забезпечити повне управління в сфері використання рослинних ресурсів, в тому числі лікарської сировини. Створити систему вирощування лікарської сировини в культурних умовах та її переробки на сучасному технологічному рівні в нових лікувальних формах.

• Досягти стабільного зниження обсягів скиду забруднюючих стічних вод у відкриті водойми і підземні горизонти

Створити мережу контрольних і діагностичних пунктів автотранспорту, налагодити постійний контроль якості автомобільного пального.

Забезпечити повне дієве управління на рівні області в сфері використання корисних копалин.

• Формування та встановлення на місцевості меж територій природно – заповідного фонду.

• Проведення робіт щодо встановлення меж територій лісогосподарського призначення, земель водного фонду, встановлення прибережних захисних смуг, зон особливого використання земель.

  • Розробити спеціальні тематичні карти, атласи стану використання земель.

Оцінений потенціал стійкості природних систем є базовим матеріалом для прогнозування змін у них, нормування антропогенних навантажень, раціоналізацію природокористування, планування збалансованого еколого-соціально-економічного розвитку території.

Прикладні дослідження, розрахунки картографічної моделі, висновки і рекомендації можуть бути використані управліннями економіки, сільського господарства райдержадміністрації, науково-дослідним інститутом “Укрземпроект”, державним управлінням екологічної безпеки у Тернопільській області та при розробці поточних та перспективних схем соціально-економічного розвитку Тернопільського району.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Шищенко П.Г. Прикладная физическая география.- К.: Выща школаБ 1988.- 192с.

2. Гродзинський М.Д. Стійкість геосистем до антропогенних навантажень. - К.: Лікей, -233с.

3. Барановський В.А. екологічна географія і економічна картографія.- К.: Фітосоціоцентр, 2001 – 252с.

4. Исаченко А.Г. Ландшафтоведение и физико-географическое районирование.- М.: Высшая школа, 1991.-385с.

5.Армант А.Д. Механизмы устойчивости геосистем // Факторы устойчивости геосистем.-М., 1989.- с. 81-92.

6. Тишков А.А. Фитогенные механизмы устойчивости наземных геосистем экологии // Факторы и механизмы устойчивости геосистем.- М.: Б.и., 1989ю- с. 93-103.

7. Злотин Р.И. Экологические проблемы биоты и устойчивость геосистем // Известия АН СССР. Серия: География.- 1987.- №6, с. 74-77.

8. Тарко А.М., Удалкына М.В. принцип Ле-Шателье в экологии // Факторы и механизмы устойчивости геосистем.- М.: Б.и., 1989.- с. 233-242.

9. Покровский С.Г. Состояние геосистем и устойчивость регионального развития // Вестник московского университета. Серия 5. География.- 2001.- №5, с. 12-25.

10. Исаченко А.Г. прикладное ландшафтоведение. Ч.1.- Л., 1976.- 152с.

11. Слюсаренко В.К. Эколого-экономическое районирование.- К.: Наукова думка, 1990.- 112с.

12. Глазовская М.А. Ландшафтно-геохимические системы и их устойчивость к техногенезу. // Биохимические циклы в биосфере.- М.: Наука, 1976.- с. 99-118.

13. Островерх Г.Б. До питання стійкості геоморфосистем урбанізованих територій. // Український географічний журнал.- 1997ю- №1.- с. 23-28.

14. Ободовський О.Г. Гідролого-екологічна оцінка руслових процесів (на прикладі річок України).- К.: Ніка-Центр, 2001.- 274с.

15. Кіптач Ф.Я., Кукурудза С.І. Метизація екологічного стану земельних ресурсів лісостепових ландшафтів: Монографія.- Львів, 2002.- 119с.

16. Ющенко Я.І. Методичні підходи до якісної оцінки самоочищення ландшафтів від забруднюючих речовин // Український географічний журнал.- 1997ю- №2, с. 30-35.

17. Наливайко Л.Т. Роль грунтових та антропогенних факторів у формуванні екологічної ситуації Волині: обґрунтування методики та картографо-аналітична оцінка.- Автореферат.

18. Реймерс Н.Ф. природопользование: словарь-справочник.- М.: Мысль, 1990.- 637с.

19. Гродзинський М.Д. Основи ландшафтної екології: підручник. – К.: Либідь,1993ю- 224с.

20. Койнова І.Б. Антропогенна трансформація ландшафтних систем Західної частини Волинського Полісся: Автореф. дис. … канд. геогр. Наук.- Львів, 1999.- 20с.

21. Мальський М.З. територіальні господарські системи (еколого-економічні аспекти розвитку).- Львів: Світ, 1994.- 222с.

22. Денисик Г.І. Антропогенні ландшафти Правобережної України: Монографія.- Вінниця: Арбат, 1998.- 292с.

23. Денисик Г.І. Природнича географія Поділля.- Вінниця: ЕкоБізнесЦентр, 1998.- 184с.

24. Слюсаренко В.К. Эколого-экономическое районирование.- К.: наукова думка, 1990.- 112с.

25. Конструктивно-географические основы рационального природопользования в Украинской ССР: теоретические и методические исследования. / Отв. Ред. Марины.- К.: Наукова думкаЮ 1990.- 200с.

26. Кочуров Б.И. Земля и ландшафты: сравнительный анализ // География и природные ресурсы – 1989 - №4 – с. 22-28.

27. Ліхо О.А. Обґрунтування моніторингу антропогенних змін в басейні малих річок: Автореф. дис. … канд. с/г наук: Інститут географії НАН України.- К., 1998.- 19с.

28. Мединська Л.Л. Територіальна диференціація інтенсивності антропогенного навантаження в екологічно напружених регіонах (на прикладі Криворіжжя): Авторкф. дис. … канд. геогр. Наук: 11.00.11. Інститут географії НАН України.- Харків, 2001.- 19с.

29. Тернопільський район.//Тернопільський енциклопедичний словник. — Тернопіль : видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2004—2010. — ISBN 966-528-197-6, том ІІІ, 2008 Р.Мацелюх.

30. Давня історія України. — К, 1998. — Т. 2.

31. Свинко Й. М. Нарис про природу Тернопільської області : геологічне минуле, сучасний стан [Текст] / Й. Свинко. — Т. : Навч. книга — Богдан, 2007. — 189 с.

32. Держуправління охорони навколишнього природного середовища Трнопільської області // Доповідь про стан навколишнього природного середовища Тернопільської області – 2006.- 117с.

33. Панас P. M. Ґрунтознавство: навчальний посібник. - Львів: "Новий Світ --2000", 2006. - 372 с.

34. Мала гірнича енциклопедія. В 3-х т. / За ред. В. С. Білецького. — Донецьк: «Донбас», 2004. — ISBN 966-7804-14-3.

35. Руденко В.П. Географія природно-ресурсного потенціалу України. У 3-х частинах: Підручник. – Чернівці: Зелена Буковина, 1999. – 568 с.

36. Свинко Й.М. та ін. Сторінки природи рідного краю. – Тернопіль, 1994.-116 с.

37. Віділ статистики

38. Царик Л.П Еколог-географічний аналіз і оцінювання території : теорія та практика ( на матеріалах Тернопільської області). – Тернопіль Навчальна книга – Богдан, 2006. – 256с.

39. О. Соколовський, В. Кордубан Екологія Тернополя в цифрах і фактах на межі тисячоліть: міський екологічний бюлетень № 4 – Тернопіль :Мальва – ОСО, 2001 – 176 с.

40. . Держуправління охорони навколишнього природного середовища Трнопільської області // Доповідь про стан навколишнього природного середовища Тернопільської області – 2006.- 117с.

41. Методичні рекомендації оцінки екологічної стабільності агроландшафтів та сільськогосподарського землекористування. Третяк А.М., Третяк Р.А., Шквар М.І., К.: Інститут землеустрою УААН, 2001. – 15 с.