Навчання монологічного мовлення

Монолог- це безпосередньо спрямований до співрозмовника чи аудиторії організований вид усного мовлення, який передбачає висловлювання однієї особи.

Типи монологічних висловлювань: монолог-опис, монолог-розповідь, монолог-оповідь, монолог-повідомлення, монолог-міркування (монолог-переконання).

У ЗОШ передбачається оволодіння такими типами монологу: 1)коротке повідомлення; 2)розповідь; 3) опис; 4)розміркування/переконання.

Мовленнєві завдання для реалізації монологу-повідомлення перебачають здійснення таких мовленнєвих дій:

• повідомити фактичну інформацію (хто? Що робить? Який? Яка? Які? Навіщо?), поєднуючи речення в логічній послідовності.

Мовленнєві дії для монологу-розповіді:

• розповісти про себе/свого друга, школу, місто, село тощо.;

• висловити при цьому свою думку, оцінку.

Мовленнєві дії для монологу-опису:

• описувати природу, місто, село, зовнішність;

Мовленнєві дії для реалізації монологу-міркування:

• переконати співрозмовника в чомусь;

• навести докази за чи проти певної дії/фактів;

• спонукати співрозмовника до певних дій.

Етапи навчання монологічного мовлення

1 етап об”єднання ЗМ рівня фрази у ПФЄ

вправи 1 групи

на приєднання на об”єднання ЗМ мовні вправи на засвоєння засобів

міжфразового зв”язку

2 етап побудова висловлювання понадфразового рівня

вправи 2 групи (з опорами)

опори

повні вербальні часткові/вербальні опори

підстановча таблиця підстановча таблиця відкритого типу

структурно-мовленнєва схема

логіко-синтаксична схема

план висловлювання, ключові слова

змішані вербально-зображальні

опори

план квартири з назвами кімнат

схематичний план частини міста

3 етап створення монологічних висловлювань

текстового рівня

вправи 3 групи – продуктивні

комунікативні вправи 11 рівня,

без опор

9

Навчання діалогічного мовлення

Діалогічне мовлення – це процес мовленнєвої взаємодії двох або більше учасників спілкування. Одиницею навчання ДМ є діалогічна єдність( сукупність реплік, що характеризуються структурною, інтонаційною та семантичною завершеністю).

ДЄ складається з 2 реплік ( висловлювань, межею яких є зміна співрозмовника). Перша репліка завжди ініціативна, друга - повністю реактивна абореактивно-ініціативна.

2-3 ДЄ складають мікродіалог, 2-3 мікродіалоги складають діалог.

Основні види ДЄ

Групи Види ДЄ

1. 1. повідомлення-повідомлення

2.повідомлення-запитання

3.повідомлення-спонукання

-------------------------------------------------------------------------------------------

2. 4. спонукання-згода

5.спонукання-відмова

6. спонукання запитання

---------------------------------------------------------------------------------------------

7. запитання-відповідь на запитання

3. 8. запитання-контрзапитання

4. 9. привітання-привітання

10. прощання-прощання

11. вдячність-реакція на вдячність

---------------------------------------------------------------------------------------------

Функціональні типи діалогів

Діалог-розпитування діалог-домовленість

Діалог – обмін враженнями діалог-обговорення/дискусія

Два підходи до навчання ДМ: “згори-донизу” (навчання почитається зі слухання діалогу-зразка з його наступним варіюванням та створенням власних діалогів в аналогічних ситуаціях) та

“знизу-догори” –від засвоєння реплік до самостійної побудови діалогу на основі навчальної комунікативної ситуації.

Комунікативна ситуація складається з таких компонентів: а)комуніканти та іх стосунки;

б) предмет розмови; в) відношення суб”єктів до предмета розмови; г)умови (обставини –де? коли?) мовленнєвого акту.

Навчання ДМ “знизу-догори”

Підготовчий /нульовий навчання реплікування

Етап

Вправи на імітацію - I am fond of football.

- I am fond of football too.

Вправи на підстановку - I am fond of football.

Режим-

Учитель-учень/ні - I am fond of tennis.

Вправи на трансформацію - I am fond of football

- I am not fond of football.

Відповіді на запитання - Are you fond of tennis?

- Yes? I am.

Запит певної інформаціїї за зразком. 10

Повідомлення інформації.

1 етап оволодіння певними ДЄ

режим- обмін учнями репліками вчитель задає КС

учень- учень прийоми –“шеренги”, “карусель”

“натовп”

2 етап оволодіння мікродіалогом

рецептивно-продуктивні комунікативні

вправи нижчого рівня, з вербальними

опорами

мікродіалог-підстановча структурно-мовленнєва функціональна схема

таблиця схема мікродіалогу мікродіалогу

3 етап ведення діалогів

рецептивно-продуктивні вправи обов”язкова КС

вищого рівня без штучних вербальних

опор, можна природні опори: афіші, розклади

руху потягів, меню.

Н АВЧАННЯ АУДІЮВАННЯ

Аудіювання- розуміння сприйнятого на слух усного мовлення. Матеріал для аудіювання –аудіотекст.У СШ використовуються два види текстів – тексти –описи і фабульні тексти-повідомлення.

Етапи та система вправ для навчання аудіювання

Етап навч. ауд. 1 підсистема вправ некомунікативні вправи

на рівні фрази на сприйняття, впізнавання

розрізнення звука, термінального

мета- форм. тону, ЛО, ГС

навичок ауд.

умовно-комунікативні вправи вправи для розвитку мовленнєвих

на аудіювання повідомлень, механізмів аудіювання (уваги,

запитань, розпоряджень на аудитивної пам”яті, імовірного

рівні фрази прогнозування)

Етап навч. ауд.

на рівні ПФЄ 2 підситема вправ

умовно-комунікативні вправи

на аудіювання повідомлень,

запитань , розпоряджень

на понадфразовому рівні

11

Етап навч. ауд. 2 підсистема вправ

на рівні тексту комунікативні вправи

на аудіювання тексту

Етапи роботи з аудіотекстом:

1)формулювання інструкції

2).презентація аудіоматерілу

3). контроль розуміння прослуханого.

Засоби контролю прослуханого аудіотексту

Невербальні засоби: Вербальні засоби:

-виконання дій 1). Рецептивні

- контроль з використанням цифр - підтвердження/спростування тверджень

- контроль за допомогою сигнальних учителя

та облікових карток - вибір пунктів плану тектсу

- виготовлення схем, креслень - тести з вибором відповіді

- підбір малюнків 2) Репродуктивні:

-відповіді на запитання

- переказ змісту іноземною або рідною

мовою

- переклад окремих слів, словосполучень,

речень

- укладання плану

- формулювання запитань до тексту

- бесіда на основі змісту тексту