2. Принципи системного підходу

Принципи системного підходу включають:

1. «цілісність». Цілісним вважається таке утворення, що має нові властивості в порівнянні з елементами, що входять до складу цього утворення.

2. «структурність». Являє собою можливість опису системи через встановлення її структури, тобто всі ті зв'язки і відносини системи.

3. «взаємозалежність структури і середовища». Система формує і виявляє свої властивості в процесі взаємодії із середовищем.

4. «ієрархічність». Виділення надсистеми і підсистеми.

5. «гнучкість». Система забезпечується за рахунок:

   • вірогідності і швидкості одержання інформації про зміну факторів і умов діяльності. Для цього в системі повинна бути служба моніторингу цих процесів, нагромаджувачів інформації і надійних каналів зв'язку;

   • оперативне регулювання системи. Для цього створюється підрозділ, що здійснює реінжинірінг діяльності;

   • високого рівня професійної підготовки працівників, їхньої готовності переключаться з одного виду робіт на іншій, готовності змінювати зв'язки і встановлювати нові стосунки;

   • швидкістю переорієнтації методів управління на основі ситуаційного підходу;

   • можливості маневру ресурсами.

Отже, основна проблема побудови принципів системного підходу – забезпечення збалансованості всіх елементів управління для найбільш ефективного використання потенціалу підприємства.

3. Забезпечення системи управління

Для нормального функціонування системи управління підприємством необхідне створення відповідних забезпечуючи підсистем що охоплюють методичне забезпечення системи управління, ресурсне забезпечення, інформаційне і правове забезпечення.

Методичне забезпечення. Всі теоретичні і практичні питання з розробки, функціонування і розвитку системи менеджменту повинні бути викладені у відповідних методичних документах міжнародного, державного, муніципального рівня або на рівні підприємства. Повинна бути забезпечена ієрархія в методичному забезпеченні системи.

Збільшення кількості нормативно-методичних документів, введення єдиних правил і термінології, норм міжнародного характеру значно спрощує побудову кожною фірмою системи менеджменту і підвищує ефективність управління ресурсами.

На підприємстві повинні бути розроблені стандарти:

1. Система менеджменту. Основні положення.

2. Методика прогнозування циклів розвитку товару.

3. Принципи управління підприємством.

4. Загальні методи управління.

5. Методичне забезпечення конкурентоспроможності продукції.

6. Управління якістю товару.

7. Цінова політика.

8. Політика ресурсозбереження і методи нормування ресурсів.

9. Методика планування організаційно-технічного розвитку виробництва.

10. Методика планування соціального розвитку колективу.

11. Охорона навколишнього середовища і т.д.

Ресурсне забезпечення. Ресурсне заощадження переслідує цілі:

- своєчасне забезпечення потреб підприємства в необхідних видах ресурсів необхідної кількості і якості;

- поліпшення використання ресурсів за рахунок підвищення продуктивності праці, підвищення фондовіддачі, скорочення тривалості виробничих циклів, забезпечення ритмічності процесів, скорочення оборотності оборотних коштів, повне використання вторинних ресурсів, підвищення ефективності інвестицій і т.д.

Основні фактори поліпшення використання ресурсів включають:

1. удосконалення управління ресурсами на основі сукупності наукових підходів і принципів менеджменту;

2. оптимізація формування і використання ресурсів шляхом застосування сучасних методів нормування, моделювання, прогнозування, функціонально-вартісного аналізу, мережних моделей, балансових методів і т.д.;

3. удосконалення технології основних і допоміжних процесів;

4. стимулювання поліпшення використання ресурсів.

Правове забезпечення системи менеджменту засноване на законодавчих і нормативних актах створення і функціонування підприємства і його системи управління, прийнятих на державному рівні.

Правове забезпечення системи менеджменту здійснюється за наступними напрямками:

1. правові питання функціонування економіки країни;

2. закони і нормативні акти зі стандартизації і метрології, з сертифікації товарів і послуг, із захисту прав споживачів, з антимонопольної політики, з управління якістю товарів, з безпеки праці і його охороні;

3. нормативні акти з безпеки товарів, ресурсозбереження, охороні навколишнього природного середовища, соціального розвитку підприємства;

4. правове регулювання створення і функціонування підприємства.