Тюльпан гранітний

Таксономічна належність: Родина Лілійні — Liliaceae. Природоохоронний статус виду: Вразливий.  Наукове значення: Вузькоендемічний вид, споріднений з T. biebersteiniana Schult.f. s. str.  Ареал виду та його поширення в Україні: Пн. Приазов’я, Придніпров’я. В Україні — Приазовська височина. Адм. регіон: Дц, Зп.  Чисельність та структура популяцій: Популяції локальні з дифузним або груповим типом розміщення особин. Щільність популяцій 5–30 особин на 1 м2. Вікові спектри лівосторонні, абсолютно переважають особини прегенеративного періоду розвитку. Вегетативне поновлення інтенсивне, насіннєве — задовільне.  Причини зміни чисельності: Вузька ареальність виду, генетична одноманітність популяцій. Антропогенний вплив: порушення природних екотопів внаслідок господарського освоєння територій, видобування гранітів, випасання худоби, витоптування у місцях рекреації, збирання на букети.  Умови місцезростання: Гранітні (рідко пісковикові) відслонення, кам’янисті степи. В угрупованнях петрофітного степу, на щебенястих ґрунтах. Ксеромезофіт.  Загальна біоморфологічна характеристика: Геофіт. Ефемероїд. Багаторічна трав’яна рослина 20–35 см заввишки. Цибулини з темнобурими оболонками та суцільним кільцем густих щетинок навколо денця. Листки лінійноланцетні, з гострою верхівкою, здебільшого дугоподібно вигнуті вгору або назовні. Квітки поодинокі, рідко по 2–3 (ssp. bestashica Klokov et Zoz), жовті, 17–35 мм завдовжки, яскраві, часто зовні з рожево-бузковим віддінком. Зовнішні листочки оцвітини вужчі, ніж внутрішні, часто у 1,5 раза. Листочки оцвітини найширші нижче середини. Коробочка до 20 (25) мм завдовжки. Цвіте у квітні–травні, плодоносить у червні. Розмножується насінням та вегетативно цибулинами.  Режим збереження популяцій та заходи з охорони: Охороняють у відділенні «Кам’яні Могили» Українського степового ПЗ, заповіднику «Хортиця», РЛП «Половецький степ», заповідних урочищах «Василівка», «Гречкино №1», «Гречкино №2», «Ліс на граніті», пам’ятці природи «Чердакли». Рекомендується створити заказники у місцях зростання виду, контролювати стан популяцій та вирощувати в ботанічних садах, ввести в культуру, використовувати як вихідний матеріал у селекції декоративних сортів тюльпанів, дотримання умов охорони в заповідних територіях. Заборонено збирання, порушення умов місць зростання (добування гранітів, випасання худоби, інші впливи господарської діяльності).  Розмноження та розведення у спеціально створених умовах: Вирощують в Національному ботанічному саду ім. M.М. Гришка HAH України та в Донецькому ботанічному саду НАН України.  Господарське та комерційне значення: Декоративне, селекційне.

Гронянка ромашколиста

Таксономічна належність: Родина Вужачкові — Ophioglossaceae. Природоохоронний статус виду: Зникаючий.  Наукове значення: Рідкісний, вид з диз’юнктивним ареалом.  Ареал виду та його поширення в Україні: Європейсько-американський вид, поширений у Скандинавії, Атлантичній, Середній і Сх. Європі, Пн. і Пд. Америці, з окремими ексклавами в Азії та Пд. Америці. В Україні поширений на Закарпатті (на Притисянській низовині); у Карпатах (лісовий пояс Чорногори, Свидівця й Чивчин); на Пн.-зх. Поділлі (Колтівська улоговина); на Середньому Придніпров’ї. Адм. регіони: Лв, Ів, Зк, Чк.  Чисельність та структура популяцій: Усі популяції ізольовані, представлені дуже малими площами від 3 до 50 м2 і чисельністю від кількох до кількох десятків особин.  Причини зміни чисельності: Антропогенний вплив (рубки лісів, випасання, витоптування, рекреація) на лісні та лучні угіддя.  Умови місцезростання: Росте у світлих лісах, на галявинах, на лучних схилах, гірських луках, в угрупованнях порядків Nardetalia, Luzulo-Fagetalia. Мезофiт.  Загальна біоморфологічна характеристика: Геофіт. Багаторічна трав’яна рослина 5(10)– 20(25) см заввишки. Вайї голі, двох типів стерильні (вегетативні) і фертильні (спороносні). Стерильні вайї довгасті або овальні, двічі або просто пірчасті. Частки 1-го порядку (по 2–6 з кожного боку) довгасті, тупі, віддалені одна від одної. Частки 2-го порядку круглясті або довгасті, на верхівці часто зарубчасті. Спороносні вайї волостисті, на коротких ніжках. Спорангії кулясті, вільні, розміщені дворядно. Заросток підземний. Спороносить у липні–серпні. Розмножується спорами.  Режим збереження популяцій та заходи з охорони: Охороняють в Карпатському БЗ та Канівському ПЗ. Необхідно контролювати стан популяцій. Заборонено несанкціоноване збирання рослин, порушення умов місцезростання.  Розмноження та розведення у спеціально створених умовах: Відомостей немає.  Господарське та комерційне значення: Декоративне

Тварини

ТРИТОН АЛЬПІЙСЬКИЙ 

Таксономічна належність: Клас — Земноводні (Amphibia), ряд — Хвостаті земноводні (Caudata), родина — Саламандрові (Salamandridae), рід — Середній тритон (Mesotriton). Природоохоронний статусЧКУ (категорія «Вразливі види»); Додаток IІI Конвенції про охорону дикої флори і фауни та природних середовищ існування в Європі (категорія «Види, що підлягають охороні»), Червона книга хребетних Міжнародного союзу охорони природи (МСОП). Ареал виду та його поширення в Україні:Центральна та Пд. Європа. В Україні — Закарпатська, Львівська, Івано-Франківська та Чернівецька обл.  Чисельність і причини її зміни:У Карпатському регіоні — 3–7 ос./м2. Гинуть від автотранспорту при розмноженні у водоймах на путівцях. Забруднення водойм, вилучення з комерційною метою і інтродукція чужорідних видів риб зменшують чисельність і розмаїття. Особливості біології та наукове значення: Вихід з зимівлі — в березні на менших висотах та у квітні в горах. Мешкають поблизу водойм на висоті 400−2000 м у гірсько-лісовій зоні і на полонинах. Листяну підстилку, щілини та порожнини під каменями, колодами, корчами використовують як прихистки та місця для зимівлі. морфологічні ознакиУ самців у шлюбний період на чорно-бурому тлі інтенсивні блакитні плями, по боках тулуба брунатно-сріблясті смуги з дрібними чорними плямами з блакитною оторочкою, черево помаранчеве; забарвлення самки не таке яскраве. У самців є невеликий спинний гребінь, клоакальні губи розвинені, оранжевого кольору. Довжина тіла разом з хвостом — близько 80 мм у самців і 90 мм у самок. Піднебінні зуби у передній частині зближені, в дистальній розходяться. Під час перебування у водоймах шкіра гладка, на суші — зерниста. У травні–червні самка на глибині 10–50 см прикріплює короткі ікряні шнури (120−250 ікринок) до підводних рослин, кілок або каміння. Тривалість метаморфозу — 3–4 місяці. Личинки інколи здатні до розмноження (педоморфоз). Статева зрілість настає на 3–4-му році.Режим збереження популяцій та заходи з охорони:Збереження здійснюється на природоохоронних територіях на загальних умовах; потрібні заходи щодо заборони відлову. Режим збереження популяцій та заходи з охорони: Відомостей немає. Господарське та коммерційне значення Відомостей немає.