57. Держ. Регул. Жкг.

Існуюча система державного управління та регулювання ЖКГ в

Україні є вкрай недосконалою та неефективною, що є суттєвим

бар’єром на шляху до сталого розвитку галузі й не дозволяє забезпечи-

ти баланс інтересів суспільства й виробників житлово-комунальних

послуг (ЖКП).

Державне регулювання ЖКГ – це управлінський вплив на соціаль-

но-економічні процеси з метою досягнення балансу інтересів усіх уча-

сників житлово-комунальних відносин: підприємств-виробників ЖКП,

споживачів послуг, навколишнього природного середовища, держави

59. Основні завдання державного регулювання промисловості: формування конкурентного національного ринку промислової продукції; стабілізація основних показників промислового виробництва; структурна перебудова промисловості; технічне і технологічне оновлення галузей промисловості; підвищення конкурентноздатності вітчизняних товарів промислового виробництва; розвиток імпортозамінного та експортного виробництва; забезпечення екологічності промислового виробництва; зменшення бартеризації промисловості; виведення з експлуатації зайвих основних фондів.

60. Завд. Др.. Розвитку апк.

Агропромисловий комплекс України — це цілісна народногосподарська система взаємопов'язаних в своєму розвитку галузей, які забезпечують виробництво сільськогосподарської сировини та продовольства, їх заготівлю, зберігання, переробку і реалізацію населенню.

Потреба та особливості державного регулювання агропромислового комплексу визначаються низкою об`єктивних чинників: 1) різноманітність природно-кліматичних умов; 2) страхування діяльності сільськогосподарських підприємств; 3) непостійність цін і доходів в агропромисловому виробництві, що залежить від природних чинників і кон`юнктури ринку; 4) конкурентне середовище в сільському господарстві і високий ступінь монополізації в ресурсозабезпечувальних переробних сферах; 5) низька привабливість інвестування аграрного виробництва через специфіку відтворювального процесу; 6) потреба екологізації сільського господарства; 7) особливості формування соціальної інфраструктури села.

З метою розвитку АПК і країни в цілому, держава повинна:

1) підтримувати розвиток фермерства;2) сприяти в реалізації продукції у межах квот і гарантованих цін, які запроваджують органи державної влади;3) дотувати виробництво окремих видів продукції;4) підтримувати розвиток аграрного підприємництва;5)  провадити антимонопольну політику;6) забезпечувати підготовку кадрів, підтримувати розвиток аграрної науки, соціальної інфраструктури. Метою державного регулювання функціонування та розвитку агропромислового комплексу є забезпечення населення продуктами харчування, а також іншими товарами з сільськогосподарської сировини в поєднанні з вирішенням соціальних та економічних проблем АПК в умовах становлення ринкових відносин і багатоукладності економіки.

Завдання держави щодо розвитку АПК в Україні:

- Формування та утвердження єдиного конкурентоздатного національного ринку сільгосппродукції

- Визначення перспектив розвитку АПК,

- Перетворення АПК у пріоритетний сектор економіки

- Відновлення (встановлення) цінового паритету між сільським господарством та промисловістю

- Структурна перебудова АПК (розвиток переробної галузі, виробництво сучасної сільськогосподарської техніки, формування замкнутого циклу виробництва)

- Захист і підтримка вітчизняного сільськогосподарського виробника