Тема 4. Горизонтальні політики єс

4.1. Політика щодо регіонального розвитку.

4.2. Політика щодо соціального розвитку.

4.3. Податкова політика ЄС.

4.4. Політика щодо конкуренції.

4.5. Політика стосовно довкілля.

4.1. Політика щодо регіонального розвитку

Політика щодо регіонального розвитку – важлива складова економічної політики країн-членів Європейського Союзу, яка охоплює комплекс різноманітних законодавчих, адміністративних і економічних заходів, що проводяться як центральними, так і місцевими органами влади, і спрямованих на регулювання процесів розміщення продуктивних сил.

Основною метою регіональної політики ЄС є зменшення регіональних невідповідностей і запобігання подальшим регіональним дисбалансам у ЄС шляхом передачі ресурсів Європейського Союзу проблемним регіонам.

Головними принципами регіональної політики ЄС є:

1. Субсидіарність – вищі суспільні одиниці мають право і повинні розв’язувати лише ті проблеми, вирішити які нижчі структури не здатні.

2. Партнерство – є співробітництвом між суб’єктами різних рівнів (ЄС, держава, регіон) територіально-адміністративних одиниць з моменту визначення мети до завершення реалізації конкретного проекту.

3. Децентралізація – перерозподіл повноважень регіонам з метою їх ефективного використання та заохочення регіональних ініціатив, оптимізації практичного вирішення питань саме на регіональному рівні, а також розподілу функцій та повноважень між різними рівнями управління ЄС.

4. Програмування – визначає пріоритет інвестування не окремих проектів чи дій, а програм, які мають глибинний вплив на розвиток усього регіону. Стратегія територіального програмування базується на чітко розробленій системі цілей, що враховує інтереси громад щодо сприяння просторовій ефективності та розвитку національної економіки.

5. Концентрація (адиціоналізм) – фінансові ресурси, які надає ЄС окремим країнам-членам чи суб’єктам територіального, регіонального розвитку мають бути доповнені за рахунок місцевих джерел фінансування. Ефективна реалізація принципів концентрації та адиціоналізму у регіональній політиці Європейського Союзу має подвійну мету: 1) посилення та концентрація наявних ресурсів з метою сприяння реалізації визначених цілей регіонального розвитку; 2) виявлення таких територіальних одиниць, які мають однакові чи подібні проблеми (низький рівень доходів, великий рівень безробіття тощо), що важливо для створення статистичної бази найбільш відсталих регіонів.

Основними елементами регіональної політики Європейського Союзу є:

• податкова політика – податкові платежі та пільги, що визначають податкову систему регіону та режим оподаткування підприємницької діяльності;

• бюджетна політика – механізм формування та використання державних фінансових ресурсів та їх перерозподіл між регіонами;

• цінова політика – державне регулювання цін та тарифів, засоби і форми цього регулювання;

• інвестиційна політика – захід щодо підтримки інвестиційної активності господарюючих суб’єктів, розподілу бюджетних капіталовкладень;

• структурна політика – система заходів з підтримки та реструктуризації підприємств;

• соціальна політика – визначення умов та вимог до господарюючих суб’єктів заради досягнення позаекономічних зв’язків;

• інституційна політика – державні заходи з формування нових, ліквідації старих та трансформації існуючих власних, трудових, фінансових, соціальних та інших економічних інститутів.

Пріоритетними напрямками регіональної політики ЄС є:

• сприяння структурній перебудові та розвитку депресивних регіонів (ця мета стосується лише тих регіонів, де рівень ВВП на душу населення протягом трьох років був нижчим за 75% від середнього по ЄС);

• надання фінансових ресурсів регіонам, де спостерігається стагнація промисловості;

• боротьба з тривалим безробіттям та підтримка ініціатив зайнятості;

• адаптація підприємців, робітників промисловості та виробничої сфери до системних змін, які загрожують безробіттям;

• фінансування розвитку сільськогосподарських територій та прискорення структурної перебудови сільського господарства;

• допомога північним країнам із вкрай низькою щільністю населення території.

Статтю Європейський фонд регіонального розвитку розглянуто у Довіднику з Європейського Союзу (Донецьк: ДонНУЕТ, 2010 р.).