2. Інвестиційні рішення та критерії ефективності їх прийняття.

Інвестиційні рішення – це рішення щодо вкладення коштів в активи у певний момент часу для одержання прибутку в майбутньому. Вони являють собою акти діяльності особи, що приймає рішення з обґрунтованого вкладення фінансових і реальних інвестицій.

Класифікація інвестиційних рішень:

- фінансові інвестиційні рішення

- матеріальні (вкладення в матеріальні об’єкти)

- нематеріальні (для створення умов відтворення, інновації, зростання кваліфікації персоналу, організації виробництва і ін)

Інвестиційний проект – план (програма) заходів, пов’язаних з здійсненням капітальних вкладень для їх майбутнього відшкодування і отримання прибутку.

При розробці інвестиційних рішень використовуються методи:

- мозкової атаки

- відображення ідей на папері 635, Дельфі

- творчої конфронтації

- системного структурування «Дерево рішень»

- системного виділення проблем «Дерево проблем»

Особливості визначення ефективності інвестиційних рішень на окремих стадіях і напрямках інвестиційно-відтворювального циклу:

* за здійснення проектно-кошторисних робіт проводяться вибір і економічне обґрунтування найкращих варіантів проектних рішень (розраховуються питомі витрати на проектування, які порівнюються з нормативними або аналогами)

* інвестиційні рішення щодо технічного переозброєння або реконструкції підприємства – використовують додаткові показники (умовне вивільнення працівників, економія матеріальних і паливно-енергетичних ресурсів, зростання прибутку виробника)

* інвестиційні рішення щодо нового будівництва або розширення діючих підприємств – враховується весь обсяг капіталовкладень включаючи витрати на створення об’єктів соціальної інфраструктури, а також втрат від «замороження» інвестицій

* інвестиційні рішення щодо вкладень у природо-охоронні об’єкти – визначають досягнутий ефект від збереження чи поліпшення екологічного стану довкілля або зниження його забруднення.

Критерій ефективності прийняття інвестиційних рішень: інвестиційний проект можна вважати ефективним, якщо його дохідність і ризик збалансовані в прийнятній для учасника проекту пропорції.

Ефективність інвестиційного проекту = доходність, ризик

Показники ефективності, які розраховуються в процесі обґрунтування інвестиційних рішень:

*ЧТВ,

*індекс прибутковості,

*термін окупності,

*внутрішня норма окупності.

Розрахунок майбутнього фінансового результату за певний період часу називається приведенням майбутнього грошового потоку до результату цього періоду або називається дисконтуванням.

d=1/(1+r)

в умовах інфляції коефіцієнт дисконтування обчислюється за формулолою:

d=1/(1+r+i)

Оцінювання ризиків інвестиційних проектів може здійснюватися такими способами:

1)коригування сподіваних доходів по проекту

2)коригування дисконтної ставки, яка приймається при розрахунку показників ефективності проекту.

На практиці для оцінки ризику інвестицій і прийняття інвестиційного рішення використовуються два основні методи:

1.Аналіз та оцінка чутливості інвестиційного проекту. Цей метод дозволяє дати відповідь на питання, який вплив на показники ефективності проекту має зміна в певних межах окремого параметру ризику.

2.Аналіз та оцінка інвестиційного проекту з допомогою інвестиційного моделювання. Цей метод дозволяє визначити ефективність інвестиційних проектів з одночасним врахуванням ризиків спричинених такими факторами як високий рівень інфляції, структурної зміни в ціноутворенні, проблеми взаємних платежів і т.п.

Розглядаючи ризик окремих інвестиційних проектів потрібно брати до уваги не лише їх індивідуальний ризик, але й і вплив на ризик фірми в цілому. Аналізуючи проблему ризику пов'язаного з інвестиційними процесами на діючих підставах слід звернути увагу на проблему ефективності інвестиційного портфелю. Всі активи на підприємстві можуть бути умовно поділені за різними напрямками діяльності, а підприємство можна трактувати як портфель, що складається з різних активів, які мають різний ризик.

Взаємозалежність між ризиком інвестиційних проектів і ризиком підприємства в цілому можна аналізувати за методикою Моделі Оцінки Капітальних Активів, за якою ризик інвестицій залежить від ризику інвестиційного портфелю, яким в ідеальному випадку є весь фондовий ринок і показник, який показує цю залежність – коефіцієнт β, який є оцінкою систематичного ринкового ризику. Чим вищий коефіцієнт, тим вищим є систематичний ризик. Вважається, що за існуючою методикою розрахунку коефіцієнту систематичного ризику окремого активу можна врахувати тільки систематичний ризик. При цьому вважається, що несистематичний ризик усувається диверсифікацією. Тому для не диверсифікованих портфелів необхідно додатково врахувати несистематичний ризик.

Опціонний критерій прийняття рішення виходить з того, що опціон – це право вибору способу, форми, обсягу, техніки виконання зобов’язань наданого однією із сторін в умовах договору або контракту. За допомогою цього критерію враховуються (в інтересах інвестора) ряд допущень, які впливають на рекомендації з прийняття рішень:

а) в разі критерію використання NPV передбач., що інформації цілком оборотні і не затримуються в часі;

б)коли інвестиції необоротні та діє альтернатива (зараз або в майбутньому).

Інвестиційний портфель являє собою цілеспрямовану множину об'єктів реального і фінансового інвестування та призначений здійснювати інвестиційну діяльність у відповідності з розробленою інвестиційною стратегією.

Головною метою формування інвестиційного портфелю є забезпечення реалізації розробленої інвестиційної стратегії шляхом відбору найбільш ефективних і безпечних інвестиційних проектів і фінансових операцій. [21]