2. Сутність фінансових рішень.

Фінансове рішення – це рішення щодо визначення обсягу і структури коштів, що інвестуються (власних і позичкових), забезпечення поточного фінансування наявних коротко - і довгострокових активів.

Прикладом чисто фінансового рішення є:

- вибір схеми створення і обліку фінансових активів

- вибір форми одержання прибутку і подальшого реінвестування чи споживання

Інвестиційні рішення, як правило, взаємозалежні з фінансовими, але можуть прийматися і без останніх.

Фінансові рішення змінюють оцінку активу і роблять його більш інвестиційно-привабливим.

Активи – будь-яке джерело отримання грошового доходу. Грошовий дохід і накопичення підприємства утворюють його фінанси.

Фінансові ресурси підприємства –сукупність всіх видів грошових коштів, фінансових активів, які має підприємство і які є в його розпорядженні.

Фінансові ресурси є результатом взаємодії надходжень і витрат, розподілу грошових коштів, їх накопичення і використання.

Джерела фінансування – існуючі і очікувані джерела отримання фінансових ресурсів, перелік економічних суб’єктів, які здатні надати такий ресурс.

Приймаючи фінансове рішення, необхідно врахувати принципи:

- жорсткої централізації фінансових ресурсів

- фінансове планування – визначені перспективу надходження грошових коштів

- формування фінансових резервів

- виконання фінансових зобов’язань перед партнерами.

Ці принципи реалізувалися в рішенні щодо вибору фінансової стійкості підприємства. Фінансові рішення діють в області виробничих відносин, оптимізують фінансування коштів підприємства з метою максимізації доходу власників.

Фінансові рішення покладені в основу самоокупності підприємства і самофінансування.

Забезпечуючи реалізацію функції розвитку підприємства, фінансові рішення мають врахувати такі фактори:

- оподаткування

- величину амортизаційних відрахувань

- поведінка підприємства на ринку банківських позик.

Прийняття фінансових рішень безпосередньо пов’язане з управлінським капіталом, яке являє собою систему принципів і механізмів розробки і реалізації управлінських рішень, що пов’язано з оптимальним його формування із різних джерел, а також забезпечення ефективного його використання в різних видах господарської діяльності підприємства.

Одним із ключових завдань управління капіталом є формування достатнього обсягу капіталу, який забезпечить необхідні темпи економічного розвитку підприємства.

Ця задача реалізується шляхом визначення загальної потреби в капіталі для формування необхідних для підприємства активів, формування схем фінансування оборотних і необоротних активів, розробки заходів щодо залучення різних форм капіталу із можливих джерел.

Головним завданням управління капіталу підприємства є оптимізація його структури з урахуванням заданого рішення його доходності і ризику:

Прийняття рішень доходності і ризику діяльності підприємства

Мінімізація середньозваженої вартості капіталу підприємства

Максимізація ринкової вартості капіталу.

Цільова структура капіталу – співвідношення власних і запозичених джерел формування капіталу підприємства, яке дозволяє забезпечити досягнення вибраного критерію її оптимізації.

Одним із механізмів реалізації задачі оптимізації структури капіталу є фінансовий леверидж.

Отже, ефект фінансового левериджу - це зміна рентабельності власного капіталу за рахунок використання позикових ресурсів в обігу підприємства.