2. Основні напрямки і методи впливу на ступінь ризику господарювання.

Управління ризиками в загальній системі РМ направлене на захист діяльності підприємства негативної дії ризиків і сприяє вирішенню основної задачі підприємства: в залежності від ситуації вибрати з скількох варіантів вибрати оптимальний.

Формування системи управління ризиками підприємства базується на виборі і встановленні прийнятного ризику, який відповідає певному балансу між очікуваною вигодою і загрозою втрат.

Концепція прийнятного ризику орієнтує підприємства на рішення, які обґрунтовані аналізом ризику і супроводжуються комплексом заходів щодо зниження чи нейтралізації наслідків прояву факторів ризику.

Розрізняють активне і пасивне управління ризиками, яке формується на основі відношення до ризику.

Активне управління передбачає в першу чергу, постійне проведення заходів з обліку і контролю ризику, створення динамічної системи РМ з використанням сучасних наукових технологій оцінки й управління ризиками.

Пасивне управління здійснюється в рамках існуючої організаційної системи підприємства, реалізації процесів планування, проектування технологічних ліній, забезпечення матеріало-технічними та ін. видами ресурсів, економічного та фінансового аналізу.

Основною метою оцінки і обґрунтування ризику є забезпечення його мінімальної шкоди для господарської діяльності.

Основним завданням РМ є: на основі отримання інформації розробити комплекс заходів щодо зниження економічного ризику.

Існує 4 основних правила, яких потрібно дотримуватися при виборі тієї чи іншої стратегії управління ризиком в конкретній ситуації:

передавайте ризик 3-й стороні (страхуйте) в тих ситуаціях, коли можливі збитки в наслідок несприятливих умов значні, а ймовірність їх настання невелика

уникайте ризику в ситуаціях, коли збитки внаслідок несприятливих подій значні, а ймовірність – велика

контролюйте ризик в тих ситуаціях, коли величина збитків внаслідок настання несприятливих подій не значна, а ймовірність – велика

ризикуйте в тих випадках, коли збитки внаслідок настання несприятливих подій незначні, а ймовірність – невелика.

Розрахуйте такі види діяльності щодо мінімізації ризику:

попередження ризику

прийняття ступеню ризику

розподіл ризику

встановлення лімітів

диверсифікація

створення резервів і запасів

отримання додаткової інформації

Для вибору способу мінімізації ризику можна скористатися такою класифікацією:

ризики, які можуть мінімізуватись за допомогою страхування

ризики, які мінімізуються без залучення страх. компаній.

Найбільш розповсюдженими прийомами ризику є:

профілактика господарських ризиків – це група заходів, які покликані забезпечення зниження ймовірності виникнення ризиків.

Диверсифікація – це процес розподілу капіталу між різними об’єктами вкладення, що безпосередньо не пов’язані між собою.

Основними напрямки диверсифікації ризиків:

диверсифікація різних видів діяльності

диверсифікація постачання товарів

диверсифікація портфеля ЦП

диверсифікація депозитного портфеля

Лімітування – це встановлення ліміту, тобто граничних сум затрат, продажів, кредиту тощо.

Ризик лімітується шляхом встановлення відповідних економічних та фінансових нормативів:

максимальний обсяг комерційної операції по закупівлі товарів, що укладається з 1 конрагентом

максимальний розмір споживчого кредиту наданого 1-му покупцю

максимальний розмір сукупних запасів товарів на підприємстві

мінімальний розмір оборотних активів у високоліквідній формі

максимальний розмір депозитного внеску, який розміщується в 1-му комерційному банку

самострахування – означає, що підприємець швидше підстрахується сам, аніж купить страховку в страх. компанії.

Основне завдання самострахування – оперативне подолання тимчасових труднощів у фінансово-комерційній діяльності.

Самострахування – це група заходів для внутрішнього страхування ризиків, яка покликана забезпечити нейтралізацію негативних фінансових наслідків ризиків у процесі розвитку підприємства.

Страхування ризику – виражене у тому, що інвестор готовий відмовитися від частини своїх доходів аби уникнути ризику, тобто він готовий заплатити за зведення ризику до нуля.

Страхування вартістю підприємницького ризику є сума збитків від підприємницької діяльності, які страхувальник поніс би при настанні страхового випадку.

В процесі страхування основна увага повинна бути приділена узгодженню розміру страхових платежів, який визначається такими факторами:

а) розмір страхувальної суми, що відшкодовується

б) загальний період страхування

в) страхувальні тарифи

Здійснення операцій дозволяє уникати цінового та інфляційного ризиків при здійсненні підприємством угод на товарних чи фондових біржах.

Принцип операції менджування полягає в тому, що купуючи товар з постачанням у найближчому періоді підприємство одночасно здійснює продаж ф’ючерних контрактів на аналогічну кількість товарів. Якщо підприємство понесе фінансові збитки через зміну ринкових цін як покупець ринкового товару, то воно одержить виграш у тих же розмірах як продавець ф’ючерних контрактів на нього.

Інформація відіграє важливу роль у РМ. Підприємство часто приймає рішення, коли результати вкладення капіталу не відомі і засновані на неповній інформації.

Наявність інформації робить точнішим прогноз і дозволяє знизити ризик. Це робить інформацію товаром.

Вартість повної інформації розраховується як різниця між очікуваною вартістю якого-небудь вкладення капіталу, якщо є повна інформація і очікуваною вартістю, якщо інформація неповна. [7, т.8]