Розвиток навичок самостійної роботи в учнів, зокрема і в малоздібних. Головні завдання педагога

Робота педагога - це дуже важкий процес. На час, коли престижність професії падає, все особливо ускладнюється. У сфері мистецтва коло завдань є особливо широким, цим обумовлена складність нашої професії. Вся діяльність педагога передбачає творчий підхід до роботи. Творчості не можна навчити, проте можна навчити творчо працювати. І тому педагог має прагнути виховати в учнях характер, волю, наполегливість в засвоєнні знань, любов до праці. Щоб навчити учня творчо ставитись до занять, педагог повинен намагатись не подавати все у відкритому вигляді, а завжди давати «їжу» на роздуми при виконанні домашньої роботи.

Ми повинні навчити свого учня слухати і чути, прищеплювати учневі загальну культуру, відкрити йому естетичну і пізнавальну цінність музики, виховати слух, керувати вихованням піаністичної майстерності. Майстерність музиканта - педагога виявляється в умінні виявити і розвинути кращі закладені якості кожного учня, сприяти формуванню його індивідуальності. Досвічений педагог органічно поєднує у роботі виховання виявлення і розвитку кращих якостей учня у процесі навчання, тобто, передачу учневі знань, умінь, прийомів виконавчої роботи.

Малоздібним учням на початковому етапі можна завести щоденника й записувати завдання. Викладач повинен давати невеликі за обсягом завдання додому, але вимагати, щоб вони виконувалися вчасно. Не можна перевантажувати також учнів інформацією, потрібно зробити їх завдання зрозумілими, конкретними і доступними. Всіляко заохочувати хорошу роботу.

Педагогічне мистецтво полягає у здібності викладача вирішувати непередбачені ситуації, виникаючі на уроці, робити це цікаво й ненав'язливо. Основні етапи ведення уроку можна визначити приблизно такі:

1) перевірка домашньої роботи,

2) пояснення нової проблеми,

3) визначення методів роботи для закріплення даного досвіду шляхом самостійної домашньої праці учня,

4) демонстрація способу роботи та усне узагальнення проблем, які потрібно опрацювати,

5) робота додому - мета якої - закріплення відповідного знання і набутого досвіду.

Знайомство учня з твором, прагнення зацікавленості у його вивченні

З малоздібними учнями не можна свою роботу відразу насичувати великою кількістю інформації. Саме головне - спонукати учнів самостійно ознайомитися з твором, сприяти їм у цьому. В тих учнів, хто погано читає з листа, ознайомлення йде зазвичай паралельно з розбором тексту. Нехай учень, як можна раніше, а то й відразу, наважиться зіграти твір повністю, в темпі, без поправок і зупинок, прагнучи охопити його весь. Варто просити учня передати загалом характер музики, не лякаючись невдач. Це створить перспективу задля його подальшого детального розбору - вивчення тексту.

Ще одним етапом у роботі з учнями є визначення розуміння ними нотного запису. Нотний запис психологічно складний. Необхідно перевірити чи зрозумілі учневі музичні терміни, роз'яснити невідомі.

У роботі над твором не можна квапити учня, забігати наперед. Нехай він спочатку виразно зіграє хоча б деякі фрагменти твору, але це зробить сам. А завдання педагога - розвинути перші проблиски виразності. Слід часом наголошувати, що учень обов язково впорається із завданням.

У роботі з малоздібними учнями, особливо у на самому початку, бажано давати такі твори, які б якнайбільше зацікавили їх, викликали в них певні почуття. Варто дізнатись, які образи уявив учень під час слухання твору. Нехай пропозиції учня незрілі, суб'єктивні і не адекватні змісту твору, вони дорогі педагогові: йому залишається тільки розвинути, поглибити, краще висвітлити образ, що виник в учня і спиратися на нього у подальшій роботі над твором.

Якщо здібний учень і учень із середніми даними сам може вивчити твір напам'ять, то з малоздібним учнем доводиться робити це на уроці. Навчити його орієнтуватися у тональності, можливо, повчити з ним напам'ять на уроці кожної рукою окремо, проспівати мелодію, вивчити її, проаналізувати тональний план. Іноді корисно, щоб учень грав напам'ять правою рукою, а педагог - лівою, потім помінятися партіями. Це дає можливість учневі чітко виконати завдання, граючи однієї рукою, але чути всю фактуру. Тобто «зняти» поки, тимчасово, контроль над координацією рук. Потім поступово ускладнити завдання.