- •Екзаменаційний білет № 1
- •Сутність, мета, предмет та об’єкт маркетингових досліджень.
- •2. Методи статистичного аналізу маркетингової інформації.
- •4. Види, функції та сучасні вимоги до маркування товару. Носії виробничого маркування.
- •Екзаменаційний білет № 2
- •1.Основні принципи маркетингових досліджень
- •2.Основні типи шкал, що використовуються в маркетингових дослідженнях.
- •3. Класифікація споживчих товарів
- •4.Маркування та штрихове кодування товару
- •Екзаменаційний білет № 3
- •1. Навколишнє бізнес-середовище як об’єкт маркетингових досліджень.
- •2. Процес підготовки даних до аналізу в кількісних маркетингових дослідженнях
- •3.Класифікація товарів I послуг виробничого призначенн
- •4.Головні функції упаковки товару та сучасні вимоги до неї.
- •Екзаменаційний білет № 4
- •Характеристики кабінетних та польових маркетингових досліджень.
- •2.Дослідження якості у сфері послуг.
- •3. Товарна номенклатура та асортимент, їхні показники I методи оцінки.
- •4. Етапи роботи маркетолога над упаковкою товару. Розробка дизайну упаковки товару.
- •Екзаменаційний білет № 5
- •Методи польових маркетингових досліджень.
- •2. Основні завдання маркетингових досліджень у сфері послуг
- •3.Поняття якості продукції та його значення у маркетинговій товарній політиці
- •4. Упаковка товару в системі планування продукту
Екзаменаційний білет № 4
Характеристики кабінетних та польових маркетингових досліджень.
Кабінетні дослідження проводять з метою отримання загальних уявлень про чисельність і зростання населення, струк- турованого за географічними чи демографічними принципами; структуру та важливість різних каналів розподілу, загальні обсяги продажу, експорту та імпорту товарів, наявні товари та їх характеристики, випуск нових товарів, джерела постачання сировини й матеріалів, рівень цін, рекламні витрати; учасників ринку, рух персоналу; фінансові показники діяльності тощо.
Основними джерелами інформації для їх проведення є так звана вторинна інформація — різноманітні публікації у часописах, газетах, довідниках, оглядах ринку та комп'ютерні бази даних, з якими можна працювати в он-лайновому режимі.
Польові дослідження проводять з метою отримання первинних (вихідних) даних про діяльність суб'єктів ринку. Такі дані отримують завдяки прямому контактуванню із клієнтами (споживачами), дистриб'юторами, розробниками проектів, постачальниками, спеціалістами, консультантами, експертами та ін. Особи чи організації, до яких дослідник звертається у пошуку необхідної інформації, називаються респондентами.
Зараз основними методами польових досліджень є такі:
опитування — найпоширеніший метод ринкових досліджень, який дає змогу отримати інформацію стосовно дій респондентів, їхніх переваг, вимог, точок зору завдяки прямому чи опосередкованому контактуванню інтерв'юера із респондентом;
групові дискусії (метод фокус-груп) — невимушене особисте спілкування 6—10 осіб за участю спеціально підготовленого ведучого, як праіило, у спеціальних аудиторіях, обладнаних засобами відео- та звукозапису з метою об'єктивного визначення вимог чи ставлення клієнтів (споживачів) до тих чи інших товарів (послуг);
панельні дослідження — регулярне спілкування з однією групою респондентів (як правило, споживачів/клієнтів або представників роздрібних магазинів), зацікавлених, у тому числі й завдяки матеріальному стимулюванню, у наданні об'єктивної та повної інформації. Під панеллю розуміють типові групи (ринкові сегменти) певної сукупності споживачів, із кожної з яких обирають кілька постійних респондентів;
ділове контактування — збирання необхідної інформації завдяки зустрічам з іншими суб'єктами ринку під час ярмарків, виставок, днів відкритих дверей, конференцій, неформальних заходів з метою визначення основних напрямів їхньої діяльності зараз і в майбутньому;
«щоденники» — постійні відстежування дій респондента упродовж певного періоду і занесення отриманих даних до спеціально розроблених анкет з метою визначення тенденцій у змінах поведінки об'єктів дослідження;
пілотні дослідження (метод пробного продажу) — поєднання конкретних маркетингових дій та моніторинг їхніх результатів за недостатності інформації або неможливості її збирання чи узагальнення з метою створення чи коригування відповідних маркетингових програм;
спостереження — фізична реєстрація дій об'єкта дослідження з метою визначення його реакції на продукт чи рекламний матеріал, поведінки під час чи після купівлі тощо.