- •Дискусія. Форми проведення дискусій. Культура мовлення під час дискусій - реферат українською
- •Походження української мови
- •Історичний розвиток української мови
- •Основні етапи розвитку української мови
- •Українські прізвища
- •Історичні відомості
- •Значення суфіксів
- •Походження прізвищ
- •Староукраїнська літературна мова,
- •Т.Г. Шевченко - Основоположник нової української літератури і мови
- •Русифікація в срср
- •Унормування правопису (XX століття)
- •11. Стилі української мови мовні стилі
- •Розмовно-побутовий стиль
- •Зразок розмовно- побутового стилю
- •Художній стиль
- •Зразок художнього стилю
- •Офіційно - діловий стиль
- •Зразок офіційно- ділового стилю
- •Науковий стиль
- •Зразок наукового стилю
- •Публіцистичний стиль
- •Зразок публіцистичного стилю
- •Будова слова
- •Префікс
- •Закінчення
- •Постфікс
- •Основа слова
- •Способи творення нових слів
- •Неморфологічні способи словотворення
- •Активна лексика
- •Пасивна лексика
- •Неологізми
- •Абревіатури
- •Застарілі слова Архаїзми
- •Історизми
- •Використання терміну
- •Виникнення
- •[Ред.] Творення аргонізмів
- •Основні різновиди тропів
- •Художня література
- •Деякі найвідоміші оксюморони
- •Приклад
- •Вживання гіперболи
- •Історія гіперболи в літературі
- •Гіпербола в українській літературі 20 століття
- •Приклади
- •Тлумачення
- •Середньовічна іронія
- •Романтична іронія
- •Іронія в українській літературі 19 ст.
- •Іронія в українській літературі 20 ст.
- •Властивості
- •16. Фразеологія
- •Завдання лексикографії
- •Основні принципи української орфографії
Зразок наукового стилю
Податки - одна з найважливіших фінансових категорій. Історично це найдавніша форма фінансових відношень між державою та членами суспільства.
Саме виникнення держави призвело до появи платежів і внесків до державної казни для фінансового забезпечення виконання державою її функцій.
Основою всієї господарчо-фінансової діяльності підприємства є отримання прибутку.
Прибуток - це економічна категорія госпрозрахункового підприємства та його структурних одиниць. Він є самим головним джерелом обов’язкових відрахувань у бюджет, джерелом формування фондів підприємства, його госпрозрахункових одиниць.
Публіцистичний стиль
Публіцистичний стиль також має дві форми:
писемна (статті, фейлетони, нариси);
усна (публічні виступи).
Для публіцистичного стилю характерне широке вживання суспільно- політичних термінів (закон, перспектива, держава та ін.).
Зразок публіцистичного стилю
Результати загальнонаціонального соціального дослідження "Земельна реформа", проведеного Центром соціальних експертиз Інституту соціології Національної академії наук, були несподіваними.
При досить консервативній суспільній свідомості (всього 20 відсотків селян хочуть господарювати на своїй землі) кількість прихильників земельної реформи з позаторішніх 22 відсотків зросла до 38 у минулому році.
12. Словотворення - розділ науки про мову, що вивчає склад слів (з яких частин вони складаються) та способи їх творення.
Будова слова
Більшість слів в українській мові складаються з двох і більше частин (морфем). Кожна морфема має своє значення.
Морфема- це найменша неподільна значуща частина. Вона виражає певне лексичнен або граматичне занчення і регулярно відтворюється із своїм значенням у мовленні. Наприклад, у слові літній виділяються три морфеми: літ-н-ій (корінь, суфікс і закінчення), які відтворюються в споріднених словах (літо-о, літ-н-ій, по-літ).
За значенням і роллю в будові слова морфеми поділяються на кореневі і ті, що служать засобами словотворення та творення форм слова.
Кожна морфема позначається своєю умовною позначкою:
КОРІНЬ
Корінь слова - це головна частина слова, спільна для всіх споріднених слів (сад- садок - садівник).
Звуковий склад кореня, як правило, однаковий, але іноді внаслідок чергування звуків він частково змінюється (воля вільний, ход вихід).
Корінь є носієм речового значення слова, що відображає щось в об'єктивній реальності. Він обов'язково присутній у кожному слові. У споріднених словах корінь об'єднує їх понятійним змістом, хоч вони можуть належати до різних частин мови.
Значення кореня в гнізді споріднених слів уточнюється і конкретизується за допомогою словотворчих суфіксів і префіксів, які без кореня вживатися не можуть.
Префікс
Префікс (від лат. prae - попереду і fixus - прикріплений) - це частина слова, що стоїть перед коренем і служить для утворення нових слів чи інших граматичних форм. Словотворчий префікс змінює лексичне значення слова (друкувати надрукувати, глядач наглядач).
Формотворчі префікси можуть використовуватись для утворення нових форм слів: робити доробити (доконаний вид дієслова), видатний найвидатніший (найвищий ступінь порівняння прикметників).
СУФІКС
Суфікс (від лат. sufficus - прикріплений) - частина слова, що стоїть після кореня і служить для утворення нових слів чи інших граматичних форм:
мудрий + -ість мудрість; гора + -ськ гірський.
Формотворчі суфікси використовуються для створення інших граматичних форм, напр., минулого часу дієслова (співати співав).
Суфікс видозмінює, уточнює лексичне значення кореня і одночасно оформляє разом із закінченням передсуфіксальну частину і все слово, відносячи його до однієї із самостійних частин мови (напр., слова казка, двійка належать до іменників, тому що їх корені каз-ати, дв-а граматично оформлені іменниковим суфіксом -к- і закінченням жіночого роду називного відмінка однини -а).