- •2. Поняття світогляду, його специфіка, структура та історичні типи.
- •3. Філософія Стародавнього Сходу: світоустрій та людина.
- •7. Етапи розвитку та загальні особливості філософії Середньовіччя
- •10. Схоластика. Реалізм та номіналізм.
- •11. Гуманістичний антропологізм в філософії Відродження. Пантеїзм. Ідеї громадянського суспільства.
- •12. Особливості соціокультурних, духовних процесів у Європі Нового часу та особливості розвитку філософії
- •13. Методологічні пошуки ф.Бекона, р.Декарта та т.Гоббса
- •14. Теорія пізнання Дж.Локка. Скептицизм п.Бейле та д.Юма, сенсуалістські максими Дж.Берклі.
- •15. Вченння про субстанцію. Б.Спіноза та г.Лейбніц
- •19. Філософська система і метод г.Гегеля.
- •20. Антропологічний принцип філософії л.Фейєрбаха.
- •21. Загальна характеристика та основні риси філософії XIX ст. Класичний і некласичний тип філософування.
- •28. Культурологічні та історіосоціальні концепції (Тойнбі, Гантінгтон)
- •29. Загальні особливості української філософії та етапи розвитку.
- •30. Філософські погляди г.Сковороди
- •31. Філософія в Україні хХст. Київська філософська школа
- •32. Світ. Людиновимірність світу
- •33. Особливості і характер людського бачення і розуміння світу
- •36.Плинність буття. Рух і розвиток.
- •37. Матерія як об'єктивна реальність. Структура і властивості матерії.
- •38. Проблема походження людини. Еволюціонізм та креаціонізм.
- •39. Проблема смерті та безсмертя.
- •44. Свідомість, ментальність, менталітет. Порівняльний аналіз
- •46. Поняття пізнання: суб’єкт і об’єкт пізнання, предмет пізнання
- •47. Проблеми істинності у пізнанні. Критерій істинності.
- •48. Діалектика пізнавального процесу. Чуттєве і раціональне в пізнанні, їх основні форми.
- •49. Наука як спеціалізована форма пізнавальної діяльності. Емпіричний та теоретичний рівні пізнання
- •50. Роль практики в процесі пізнання. Функції практики
- •51. Діалектика як світоглядна позиція, метод пізнання і практичної дії
- •52. Діалектика і метафізика. Історичні форми діалектики. Принципи діалектики.
- •53. Закон - поняття, основні ознаки
- •54. Основні закони діалектики
- •55. Основні категорії діалектики. Їх світоглядне та методологічне значення.
- •56. Співвідношення діалектики із метафізикою, релятивізмом, софістикою, догматизмом та еклектикою.
- •57. Буття людини як співбуття. Суспільний характер людського буття.
- •61. Духовне життя як складова суспільства
- •62. Людина і суспільство: основні аспекти співвідношення
- •64. Проблема сенсу історії.
- •65. Сутність суспільного прогресу та його критерії.
- •66. Людина і природа. Екологічна складова нового гуманізму.
- •67. Культура як світ. Суттєві ознаки культури
- •68. Поняття та ознаки цивілізації. Взаємозв'язки культури і цивілізації
- •69. Глобалізація як явище сучасного світу. Позитивні і негативні наслідки
- •70. Новий образ світу і людини в ххі сторіччі
70. Новий образ світу і людини в ххі сторіччі
У XXI сторіччі, очевидно, будуть інтенсивно і паралельно розвиватися два процеси: перетворення людства в єдиний біосоціальний організм і формування колективного інтелекту. Якщо ці два процеси зіллються, то суспільство, що виникне в результаті цього симбіозу, вступить у нову стадію антропогенезу. Надії вдосконалити генофонд 15 млрд людей не мають під собою грунту. Можливо, у майб. генетична діагностика зародків і забезпечить можливість відбраковувати ті з них, з яких розвиватимуться дефективні діти. Ситуація кінця мин. й поч. цього ст. свідчить, що до старих загроз додадуться нові, масштабніші і складніші. Якщо їх спробувати класифікувати, то можна виділити принаймні 2 осн. групи.
1 гр. має природний характер і пов’язана із зміною демографічної структури світу та зростанням ресурсного й енергетичного дефіциту. Чис. населення вже в 2050 році буде складати близько 10 млрд. що приведе до демографічного перенавантаження. Це нестача енергії, води, продуктів харчування. Проблемою стане знищення основної бази харчуваннят Не меншою проблемою стане обмеженість доступу населення до питної води і засобів санітарії. Надзвичайно швидко відбувається зростання деградації здоров’я людини. Викликає занепокоєння й глобальне потепління та зміна клімату на Землі. У рез. це може не лише спричинити збільш. природних катаклізмів, а й призвести до зниж. врожаїв с/г культур, зникнення багатьох біологічних видів.
2 гр. пов’язана з прогресуючою нерівністю між людьми і країнами, Тобто усім тим, що залежить від здорового глузду людської спільноти і тих високих моральних цінностей, які мають культивуватися в суспільстві. Серйозною загрозою для економічного зростання і соціального розвитку суспільства стає корупція. Великою загрозою світовій стабільності стає масова міграція з бідних країн до країн багатих. Реальною загрозою людству стає неконтрольоване зброї масового знищення. Зберігатиметься ймовірність доступу до ядерної зброї терористичних організацій, Безперечно, усього цього може й не статись, якщо людство піде шляхом системної “антропологічної революції” та реалізації комплексних, системних підходів до вирішення проблем розвитку і реформування сектору безпеки ХХІ століття. Для того щоб сталося саме так, ми маємо усвідомити, по-перше, людство має у найстисліші терміни скерувати інтелектуальну енергію боротьби за світове панування і накопичення матеріальних благ, на процеси творення. По-друге, людство мусить скасувати стратегію економічного зростання багатих країн, Це економічне зростання має бути трансформованим у процес накопичення знань та удосконалення технологій і самої людини. По-третє, людство має запровадити розумне управління земною цивілізацією для її виходу із приреченого стану в якісно новий стан життєздатного сталого розвитку. Ми маємо стабілізувати чисельність населення Землі.