Тема 3. Історична картографія

Предмет і завдання історичної картографії, її місце та значення в сис­те­мі спе­ціаль­них історичних дисциплін, зв'язок з історичною геогра­фією. Інші міждисциплінарні зв’язки історичної картографії. Іс­то­­рія карти в епоху античності. Середньовічні карти: монастирські карти ТО-типу та зо­наль­ні. Карти-ітиненарії та їх практичне значення. Період практичної картографії та карти-портолани. Карти в епоху Відродження та но­ві часи. Великі географічні відкриття та їх значення для розвитку кар­то­графії. Період атласів в епоху картографії. Внесок Г. Меркатора та А. Ортелія в картографію. Інші автори атласів та їх праці. Ство­рення пер­шо­го глобуса М. Бехаймом. Атласи та їх розповсюдження в країнах Європи. Картографічне джерелознавство і методи роботи зі старо­вин­­ною кар­тою.

Тема 4. Історична метрологія

Предмет та завдання історичної метрології, її місце серед дисциплін іс­то­­ричного циклу. Метрологія як наука про точні виміри та метрологія як спе­ціальна історична дис­цип­ліна, що вивчає одиниці виміру в їх істо­ричному розвитку. Історичний підхід при вивченні мір. Міри довжини, пло­щі, місткості та ваги. Запозичення одиниць виміру з розмірів тіла лю­дини і оточуючих її предметів. Поява одиниць виміру, що знаходяться в точ­­ному математичному співвідношенні одна з одною. Поступове уточ­нення та уніфі­ка­ція мір у зв’язку з подальшим розвитком суспільства. Мет­ро­логія та інші спеціальні історичні дисципліни. Історична метрологія та джерелознавство. Значення метрології при вивченні джерел з економічної історії. Значення метрології для датування істо­рич­них джерел, з’ясування їх достовірності.

Тема 5. Палеографія

Палеографія як спеціальна історична дисципліна, що вивчає зовнішні ознаки пись­мо­вих джерел (матеріал для письма, формат рукописів, гра­фіку, в’язь, орнамент, мініа­тю­ру тощо) в їх історичному розвитку. Предмет та завдання палео­графії. Місце палео­гра­фії серед інших спеціальних істо­рич­них дисциплін. Зв’язок палеографії з джерелознавством.

Історія слов’яно-кириличної, російської та української палео­гра­фії. Виникнення кири­лич­ної «практичної палеографії», її розвиток в період феодальної роз­дробленості та ство­рен­ня централізованих держав. Видання та значення загального курсу «Славяно-русская палеография» І.І.Срезнев­ського. Курси кириличної палеографії М. Тихонравова, Є. Карського та А. Со­бо­лев­сько­го, їх склад та загальний зміст. Внесок М. П. Лихачова у філігранезнавство. «Па­леогра­фи­чес­кий курс изучения древней русской скорописи для чтения рукописей XV – XVIII вв.» І. Бє­ляє­ва та його недоліки. Внесок І. М. Каманіна у становлення та розвиток української па­лео­графії. Підруч­ни­ки з палеографії М. Щепкіна та Є.Карського. Дос­лід­ження водяних знаків на ук­раїн­ському папері І.Каманіним та О.Віт­виць­кою. Кур­си з руської палеографії М.При­сьол­ко­ва, Л.Черепніна та В.Чаєва. Праці Д.Лі­хачова, В.Істріна, М.Тихомирова. Дослідження фі­ліграней та штем­пелів на папері вітчизняного та іноземного виробництва XVII – XX ст. С.Кле­піковим та О.Ге­рак­лі­то­вим. Дослідження О.Мацюка про папір та во­дяні знаки на українських землях. Внесок у вивчення української палео­графії О.Апанович, В.Па­нашенко, В.Німчука, Я.Запаско, І.Іва­ниць­кої та ін. Проблеми розвитку української па­лео­графії на сучасному етапі.