Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
економ_теорія.doc
Скачиваний:
11
Добавлен:
10.09.2019
Размер:
449.54 Кб
Скачать

1. Еволюція економічних знань. Етапи розвитку економічної науки та основні економічні школи.

1.Мерантилізм (16-17 століття) Прибічники (А.Монкретьєн,Т.Манн,Д.Юм) цієї школи основним джерелом багатства вважали сферу обігу, торгівлю, а саме багатство отожнювали з накопиченням матеріальних грошей(золотих і срібних).Погляди представників цієї школи відображали інтереси торгової буржуазії в період первісного нагромадження капіталу та розвитку зовнішньої торгівлі.

2.Фізіокати (17-18 ст.) Досліджували сферу виробництва і джерелом багатства вважали працю у сільськогосподарському виробництві.Вважали, що промисловість, праця і торгівля – безплідні сфери, а праця людей у цих сферах лише покриває витрати на їхнє існування і не прибуткова для суспільства. Представники (Ф.Кене,А.Тюгро,В.Мірабо,Д.Норе).

3.Класична політична економія (18-19 ст.) виникла з розвитком капіталізму. Її засновники У.Петті,А.Сміт,Д.Рікардо зосереджують увагу на аналізі економічних явищ і закономірностей розвитку всіх сфер суспільного виробництва, прагнуть розкрити економічну природу багатства, капіталу, доходів, кредиту, обігу, механізму конкуренції.Саме вони започатковують трудову теорію вартості, а ринок розглядають як саморегулюючу систему.

4.Марксизм (19-20 ст.), або політична економія праці.Засновники цього напряму К.Маркс,Ф.Енгельс досліджують систему законів капіталістичного суспільства з позицій робітничого класу. Продовжуючи дослідження трудової теорії вартості, зробили аналіз розвитку форм вартості, запропонували свої концепції додаткової вартості, грошей, продуктивності праці, відтворення, економічних крих, земельної ренти.

5.Маржиналізм (19 ст.)теорія, яка пояснює економічні процеси і явища виходячи з універсальної концепції використання граничних, крайніх(„max” чи „min”) величин, що характеризують зміну явищ у зв’язку зі зміною інших явищ. Дослідження маржиналістів(К.Менгер, Ф.Візер,У.Джевонс,Л.Вальрас)грунтується на категоріях: „гранична корисність”, „гранична продуктивність”, „граничні витрати”.Ця теорія використовує кількісний аналіз, економіко-математичні методи і моделі, в основі яких лежать субєктивно-психологічні оцінки економічних дій індивіда.

2. Суть змішаної економічної системи та її характерні риси.

Змішана економіка – це така економічна система, в якій регулювання економічних процесів здійснюється як ринком, так і державою, без переважання одного з них.

Вона характеризується такими рисами:1) високим рівнем розвитку продуктивних сил і наявністю розвинутої ринкової інфраструктури суспільства; 2) різноманітністю форм власності та різноманітним функціонуванням різних господарюючих суб’єктів(приватних, колективних, корпоративних, державних);3)оптимальним поєднанням ринкового механізму з державними методами регулювання економіки; 4) вільне підприємництво; 5) особистий інтерес.

3. Предмет політичної економії та її функції.

Предметом політичної економії є економічні відносини людей в їх єдності і взаємодії з продуктивними силами та політичними, ідеологічними, соціальними інститутами суспільства.

Функції:Пізнавальна пояснює закономірності, процеси та явища економічного життя суспільства. Вона допомагає людині, спеціалістам, керівникам підприємств орієнтуватись в складних економічних процесах, що відбуваються в житті суспільства, мати про них наукове судження. Методологічна - економічна теорія є теоретико-методологічною базою для цілої системи економычних наук, оскільки розкриває основоположні базові поняття, економічні закони, категорії, принципи господарювання, які реалізуються в усіх галузях і сферах людської діяльності. Практична зводиться до наукового обгрунтування економічної політики держави, розробки рекомендацій щодо застосування принципів і методів раціонального господарювання. Виховна - формування економічної психології людини, соціальної або професійної групи. Прогностична полягає в передбаченні шляхів розвитку політичних процесів, різних варіантів політичної поведінки.