Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
економ_теорія.doc
Скачиваний:
11
Добавлен:
10.09.2019
Размер:
449.54 Кб
Скачать

82. Поняття, етапи становлення та структура сучасної світової економіки.

Світова економіка або світове господарство – це сукупність національних господарств, пов'язаних один з одним системою міжнародного поділу праці, економічними і політичними відносинами.

Етапи становлення світової економіки: I етап (XV – XVII ст.) - зародження світового капіталістичного ринку: Великі географічні відкриття; поява колоній; революція цін; мануфактурний період. II (XVIII – XIX ст) - формування світового капіталістичного ринку, зародження і розвиток загальносвітового поділу праці: промисловий переворот; буржуазні революції; перехід від мануфактурної до фабричної системи. III (Кінець XIX – перша половина XX ст.) - формування системи загальносвітового поділу праці і на цій основі – всесвітнього господарства: електротехнічна революція; двигуни внутрішнього згоряння; економічний розподіл світу; перехід до монополістичного капіталізму. IV (З 50-х рр. XX ст. дотепер) - функціонування системи загальносвітового поділу праці, посилення взаємозалежності економік усіх країн: науково-технічна революція, процеси інтернаціоналізації й інтеграції.

Структура сучасної світової економіки – сукупність якісно однорідних груп господарських одиниць, що характеризуються особливими умовами виробництва в системі суспільного поділу праці і відіграють специфічну роль у процесі розширеного виробництва. Традиційно галузева структура світової економіки подається таким чином: Промисловість; Сільське господарство; Будівництво; Виробнича інфраструктура; Невиробнича інфраструктура (сфера послуг).

Суб'єктами світової економіки є: національні господарства, регіональні (зональні) інтеграційні угруповання країн, транснаціональні корпорації, міжнародні організації, інституціональні інвестори (інвестиційні фонди, банки, холдинги).

83. Суть конкуренції та її роль в ринковій економіці

Важливим складовим компонентом ринкової економіки є конкуренція. Конкуренція – економічне суперництво між відокремленими виробниками продукції, робіт, послуг щодо задоволення інтересів, пов’язаних з продажем продукції, виконанням робіт, наданням послуг одним і тим самим споживачам. Роль конкуренції як рушійної сили розвитку економіки виявляється в тому, що вона містить в собі могутні стимули для розвитку науково-технічного прогресу. Новаторське застосування нової техніки і технології, що веде до зниження витрат виробництва, створює для підприємців значні переваги перед конкурентами.

Позитивна економічна роль конкуренції проявляється в ряді функцій, які вона виконує: Регулювання. Для того щоб вистояти в боротьбі, підприємець повинен пропонувати вироби, яким віддає перевагу споживач. Звідси і фактори виробництва під впливом ціни спрямовуються в ті галузі, де в них існує найбільша потреба. Мотивація. Для підприємця конкуренція означає шанс і ризик водночас: *Підприємства, що пропонують кращу за якістю продукцію або виробляють її з меншими виробничими затратами, одержують винагороду в вигляді прибутку (позитивні санкції). Це стимулює технічний прогрес;*Підприємства, що не реагують на побажання клієнтів або порушення правил конкуренції своїми суперниками на ринку, одержують покарання в вигляді збитків або витісняються з ринку (негативні санкції).Функція розподілу. Конкуренція не тільки включає стимули до більш високої продуктивності, але і дозволяє розподіляти дохід серед підприємств і домашніх господарств в відповідності з їхнім ефективним вкладом. Це відповідає панівному в конкурентній боротьбі принципу винагороди по результатах. Контроль. Конкуренція обмежує і контролює економічну чинність кожного підприємства. Конкуренція надає покупцю можливість вибору серед декількох продавців. Чим більша конкуренція, тим справедливіша ціна. Політика в області конкуренції покликана піклуватися про те, щоб конкуренція могла виконувати свої функцію.