1.2 Функціонально – ергономічний аналіз

Аналог кімнати трансформер має назву “Матрьошка”(мал.1.1) що обумовлено її конструкторськими та функціональними особливостями. Мінімальний розмір цієї «матрьошки» - всього 4 кв. м, але в ній дивним чином поміщаються: книжкова шафа, двоспальне ліжко, диван, обідній стіл, чотири табурета, письмовий стіл, шафа і ящики для зберігання. Кімната може нести функції спальні, робочого кабінету і навіть гостинної. Подіум який має висоту 55 см розміщує на собі робочу зону з комп’ютерним столиком та полицями, які підіймаються з каркасу задньої стінки дивану.

Цільова група покупців - люди, що живуть в тісних квартирах (особливо студенти, жителі великих міст або приїхали на заробітки). «Матрьошку» можна використовувати і у великих квартирах, вона ідеально підійде для гостьової кімнати, дитячої або кабінету.

Неймовірна кількість світильників (мал.1.2) придає приміщенню теплоти та затишку, це по-перше, по-друге, це система-трансформер, яка практично знаходить своє місце біля правої сторони. І це рішення дизайнера висвітлює суть задуму, бо саме прості форми доповнюються кольором, блиском. Тому ″кричуща″ фактура або рель’єфна штукатурка лише ″забила″ б її. Для того щоб отримати бездоганний результат за матеріал було взято ДСП та скло, і це не даремно, оскільки є найбільш практичними у використані (так як це дитяча кімната). Конструкція стінки-ртансформера є багатофункціональною вона вміщує і робочу зону, і полиці для речей, і навіть ліжко.

В кімнаті для підлітків (мал.1.3) використано двухярусне підйомне горизонтальне ліжко. Це пояснюється тим, що розміри кімнати не дозволяють відкидати ліжко вертикально, тоді розкладне ліжко має відкидатися горизонтально. Так буває коли кімната довга і вузька. Верхнє ліжко оснащене складними сходами і вбудованим бар'єром безпеки. Ця модель глибиною в 31 см, може бути об'єднана з іншими системами з меблевої програми CLEI LIVING. Так само ця модель доступна в комплектації зі складним повноцінним столом. Над верхнім ліжком є вбудована полка для складання речей. Довжина ліжка сягає близько 205 см, а ширина 105 см. Таке ліжко досить зручне та економить місце.

Наступна конструкція ліжка (мал.1.4) дещо відрізняється від попереднього своїм механізмом. Ліжко виїзджає з під подіуму. У цьому випадку спальне місце виїжджає на роликах з подіуму - спеціальної дерев'яної конструкції, яка піднімає рівень підлоги. Зазвичай подіум має висоту від 20 до 50 см, що цілком достатньо для ліжка. Такий пристрій економить місце.

На подіумі розміщуються дві робочі зони зі столиками та шафою у кутку. З однієї сторони подіуму прикріплено металеві перила, щоб з необачності не травмувати дитину. Також передбачено дві сходинки для підняття нагору.

Дана кімната (мал. 1.5) поділена на зони : робочу, і зону відпочинку. Робочий столик знаходиться біля вікна, це є плюсом тому що в день можна сидіти при денному світлі, а в ночі вікно закривається довгою шторою.

Диван стоїть біля стіни напроти вікна. Стіна прокрашена різними картинками і фото. На підлозі лежить невеликий килим, який добре пасує до інтер’єру. Але це є мінусом тому що він є збирачем пилюки.

Кімната (мал. 1.6) має лише зону відпочинку, мінусом є те, що в ній не має робочого місця. Освітлення в кімнаті дуже слабке і тускле. Плюсом є те, що вона освітлюється природним світлом. На стіні є невеликий плазмовий телевізор, для перегляду фільмів. Загалом можна сказати, що кімната простора . але вона призначена лише для відпочинку тобто сну, так як вона не має робочого місця.

Кімната( мал 1.7) має три зони : зону відпочинку, робочу зону, і ігрову.

Освітлення в кімнаті не лише штучне, а й природнє. Кімната виконує багато функцій.

Штучне освітлення в кімнаті дуже не звичайне, воно кріпиться до стелі тонкими трубками, а лампи звисають на дротах, ніби купол догори низом.

Дана кімната(мал. 1.8) як і попередня, має три зони : зону відпочинку, робочу зону, і ігрову. Робоча зона знаходиться за столом де дитина робить домашні завдання. Зона відпочинку це ліжко яке знаходиться біля вікна, а ігрова зона розміщена по центру кімнати, де дитина може на невеличких круглих ковбиках і гратися іграшками.

Мінусом є те, що в кімнаті не має спеціального приладдя з допомогою якого дитина могла б займатися фізкультурою наприклад : спеціальної драбини та ін..

Кімната (мал. 1.9) дуже функціональна вона має три зони, як і інші кімнати , робочу, ігрову і зону відпочинку. По центру кімнати стоїть столик і стільчики де хлопчик може робити домашнє завдання. Зона відпочинку має спеціальну драбину де дитина може займатися фізкультурою, матраци які лежать на підлозі, легко буде пересунути навіть дитині, бо вони не великого розміру. Ця кімната цілком підходить для хлопчика шкільного віку, вона простора і має багато місця.

Наступним прототипом є настінний розпис (мал.1.10). Це непоганий спосіб приховати недоліки будь-якої квартири. За допомогою настінного живопису можна візуально збільшити або зменшити площу кімнати, коридору. За допомогою розпису можна приховати навіть помилки, допущені при будівництві вашого будинку. Технологія сучасного розпису, хоча й зберегла стародавньої назву "альфрейна", заснована на нових матеріалах. Художники сьогодні працюють майже винятково темперними й акриловими фарбами. Причому водно дисперсні й акрилові фарби дозволяють майстрові шляхом підбору кольору й багаторазового накладення шарів домогтися найтонших і неповторних колірних відтінків, урахувати фактор зміни штучного й природного висвітлення, створити "гру" зі світлом.