2.1. Гурткова робота з математики
Ця форма роботи в допоміжній школі використовується рідко, хоч несе в собі позитивний ефект у плані закріплення математичних знань, умінь і навичок, використання їх у практичній діяльності.
Гуртки створюються на добровільній основі. До них входять учні старших класів, які виявляють цікавість до математики. Керівником гуртка є вчитель математики старших класів. Оскільки школярі не дуже бажають брати в ньому участь - завдання педагога зацікавити їх тим матеріалом, який буде на ньому використовуватись, і відповідними формами роботи.
Стимулом до організації гуртка може бути спеціально організована і проведена коротка бесіда на уроці під час розв'язування задачі або обчислення прикладів, відгадування математичних загадок, ребусів тощо.
Завдання гуртка - розвивати математичне мислення, кмітливість, поглиблювати цікавість школярів до математики і її законів. Гурток повинен мати свою програму, в якій зазначається завдання на поглиблення навчального матеріалу, який вивчався на уроках, формування практичних вмінь та навичок. На ньому можуть розглядатись питання з історії математики, виникнення систем числення, рахунку, цифр, прикладні питання, які шкільною програмою розглядаються недостатньо повно. У гуртку учні виконують обчислення прикладів і розв'язування задач підвищеної (ми беремо умовно це порівняння, пристосовуючи його до можливостей розумово відсталих) складності, проводять математичні екскурсії, розгадують ребуси, загадки, головоломки, конструюють та моделюють нескладні прилади, проводять шкільні математичні вечори, вікторини тощо.
На першому занятті члени гуртка повинні вибрати старосту, ознайомитись з планом, визначити час його роботи. Зміст перших занять бажано готувати виключно на ігровому матеріалі, включати цікаві задачі, ігри, фокуси, ребуси тощо. Повідомлення (доповіді) повинен робити керівник гуртка. Але інколи це можна запропонувати зробити учневі, який добре встигає з математики. Доповідь такого школяра має ретельно аналізуватись керівником. Виступи повинні бути невеликими за змістом і тривати не більше 10-15 хвилин.
У гуртка повинен бути план роботи. Він складається на весь навчальний рік і містить такі розділи: дата, зміст заняття, відповідальний за проведення. Протягом року план може змінюватись та доповнюватись. У кінці навчального року доцільно провести підсумкове заняття, на якому вказати, що було зроблено, чого навчились, чи всі пункти плану були виконані, відзначити кращих учнів і по можливості запропонувати основні форми роботи на наступний рік.
2.2. Математичні ігри
Гра - це вид діяльності в умовах ситуацій, спрямованих на відтворення і засвоєння суспільного досвіду, в якій складається і удосконалюється самокерування поведінкою.
В ігровій моделі навчального процесу засвоєння нової інформації відбувається через створення ігрової ситуації: школярі переживають ту чи іншу проблему в ігровому плані, основу їхньої діяльності скла дає ігрове моделювання, частина діяльності учнів відбувається в умовно-ігровому плані. Підсумки гри мають подвійний зміст: ігровий і навчально-пізнавальний. Важлива роль в ній відводиться заключному ретроспективному обговоренню, під час якого учні спільно аналізують її протікання і результати, співвідношення ігрової (модельованої, імітаційної) і реальної ситуації, хід навчально-ігрової взаємодії. Результативність дидактичних ігор залежить від їхньої спрямованості, систематичного використання і поєднання з простими дидактичними вправами*.
Найбільш поширеною формою позакласної роботи в допоміжній школі є математичні ігри - рухові, настільні, хвилини цікавої математики, математичні ранки тощо. Ігри для школярів можуть бути і як відпочинок, і як джерело творчої діяльності. Створення ігрової ситуації сприяє тому, що розумово відсталі учні, не докладаючи значних зусиль, засвоюють знання, вміння та навички.
При організації вмілого підходу і настільні, і рухові ігри математичного змісту можна застосовувати як на уроці, так і в позакласних заходах. Настільні ігри допомагають вчителю математики підняти рівень знань учнів. Під час їх організації (на екскурсії, на дитячому майданчику, в спортивному залі тощо) всі арифметичні дії розумово відсталим учням пропонується виконувати усно.
Організовуючи ігри вчитель дотримується наступних умов: а) гра повинна мати мету і бути зрозумілою; б) правила гри мають бути простими та доступними для усвідомлення; в) числовий, геометричний та дидактичний матеріал необхідно добирати відповідно до програми класу, індивідуальних можливостей учнів; г) ігри не повинні втомлювати їх; д) рухливі ігри необхідно давати по черзі зі спокійними; є) гра має бути обов'язково закінчена; є) оскільки математичні ігри мають пізнавальну спрямованість, на перший план ставиться інтелектуальне завдання, при розв'язанні якого використовуються такі мисленнєві операції, як аналіз, синтез, міркування, умовивід; ж) кожен учень має бути активним учасником гри; з) гра повинна бути обов'язково закінченою.
Якщо проведення гри пов'язане зі змаганням команд, потрібно забезпечити контроль за їхніми результатами з боку журі. Членами журі доцільно вибирати педагогів з інших класів. Готуючись до неї вчитель визначає мету (навчальну, виховну, корекційно-розвивальну), кількість гравців, обладнання, як з найменшими витратами часу ознайомити учасників з правилами, її тривалість, прийоми заохочення, підведення підсумків.
Наведемо приклад гри "Лото". На картці розміром 10x20 сантиметрів, яка розділена на прямокутники пишуться приклади на множення та ділення: 5x6; 18:3; 12:4; 6x7 і т.д. На маленьких картках пишуться відповіді: 4; 6; 12; 30; 42 і т.д. Картки з прикладами та відповідями виготовляються окремо, причому приклади комбінують таким чином, щоб всі табличні випадки множення та ділення були на , цих картках. Виграє той учень в класі, який першим закриє всі приклади своєї картки.