63.Ознаки свідомого і несвідомого та їх взаємодія.

Свідомість — властива людині функція головного мозку, яка полягає у відображенні об'єктивних властивостей предметів і явищ навколишнього світу, процесів, що відбуваються в ньому, своїх дій у попередньому мисленому накресленні їх і передба­ченні наслідків, у регулюванні взаємовідносин людини з приро­дою і соціальною дійсністю. Свідомість склалася як властивість високоорганізованої мате­рії — мозку. Вона є відображенням дійсності з допомогою відчуттів і абстрактного мислення. Структурними елементами свідомості є також емоції, воля, самосвідомість, інтуїція. Основними ознаками свідомого є здатність акумулювати знан­ня про навколишній світ(це відбувається на основі пізнавальних процесів: відчуття, сприйняття, пам'яті, мислення, уяви), чітко закріплене розрізнення суб'єкта і об'єкта, тобто розрізнення «Я» і «Не-Я» людини, забезпечення цілеспрямо­ваної діяльності людини, наявність у її складі певного ставлення до когось чи чогось. Несвідоме ж — це сукупність психічних процесів, актів і станів, зумовлених явищами дійсності, вплив яких суб'єкт не усвідом­лює Залишаючись психічним, несвідоме являє собою таку форму ві­дображення дійсності, за якої втрачається повнота орієнтування в часі та місці дії, порушується мовленнєве регулювання поведінки. У несвідомому стані, на відміну від свідомого, неможливі ці­леспрямований контроль людиною здійснюваних нею дій та оцінка наслідків цих дій. До сфери несвідомого належать: психічні явища, які виникають під час сну (сновидіння); реакції-відповіді, спричинювані невідчутними, але реально діючими подразниками; рухи, які були в минулому усвідомлюваними, але з повторю­ванням стали автоматичними і тому більше не усвідомлюються; деякі спонукання до діяльності, в яких відсутнє усвідомлен­ня мети. До несвідомого відносять і деякі патологічні явища, які вини­кають у психіці хворої людини: марення, галюцинації тощо. Якщо порівнювати:

Свідомість

1. Потрапляють об'екти, які створюють перешкоди для продовження звичного ре­жиму регулювання.

2. Лише перешкоди, що привертактгь увагу, усвіддомлюються.

3. Усвіддомлення — основа знаходження нового режиму регулювання, нового спосо­бу рішення задачі.

4. Не здатна вмістити всі процеси, що мають місце водночас.

5. Здійснює управління поетапно, поопераційно, дискретно і тому — неекономно.

6. Не здатна керувати монотонними процесами.

7. Використовуеться на короткий термін.

8. Забезпечуе відпрацювання гіпотез у критичні моменти нестачі інформації.

9. У кожний конкретний момент регулюе лише незначну частину процесів

Несвідомість:

1. Керуе процесами за загальними крите­ріями.

2. Реалізуе процеси плавно, економно, швидко.

3. Характеризуе майстерність людини.

4. Вирішуе всі типові ситуації повсякденного життя.

5. За рахунок автоматизму розвантажуе свід домість від нудних (рутинних) операцій (ходити, бігати, професййні навички.

6. Сприймае засвоені в новій діяльності навички.

7. Створюе узагальнені зразки дій, процесів, що регулюють поведінку.

8. Об'єднує усі чинники, що впливають на регуляцію поведінки.

9. Здебільшого — це знания, відношення, переживання.

Зіставляючи її ознаки (функції), можна дійти висновку, що «несвід доме» — це атрибут, невід’емна складова психічної діяльності кожної людини. Можна навітъ твердити, що більша частина процесів, які мють місце у внутршньому свідті людини, нею не усвіддомлюється