13.2. Журналіст у газеті

Історія газетної журналістики нараховує вже більш 300 років і має не тільки багаті традиції, систему методів, принципи і т.д. , але й професійні еталони, до яких потрібно прагнути. Серед великих журналістів є великі імена: Дж. Світ, Д. Дефо, Е. По, С. Моэм, Марк Твен, Е. Хемінгвей, Р. Кіплінг, О. Пушкін, Ф. Достоєвський, Леся Українка, І. Франко, М. Некрасов, О. Твардовський, - усі вони, перш ніж стати зірками художньої літератури, писали для газет, були журналістами і досягли в цьому великої майстерності.

13.2.1. Мова. Основою друкованих ЗМІ є мова, і розуміння цієї обставини відразу розставляє пріоритети професійних якостей. Крім перерахованих вище якостей, необхідних будь-якому журналісту, «газетяр» повинен мати бездоганне почуття слова, бути майстром писемної мови. Вміння писати - це те, без чого обійтися журналісту друкованого ЗМІ просто не можна, це якість, з якого починається професіоналізм.

13.2.2. Пояснення подій. Специфіка газетної чи журнальної роботи у порівнянні з електронними ЗМІ полягає в тім, що газета практично завжди йде вслід фактам, дуже рідко говорить про те, що відбувається в даний момент. Ця особливість друкованої преси визначається технологією та періодичністю. Класичний розподіл функцій ЗМІ формулює це так:

• радіо повідомляє про подію, коли вона відбувається;

• телебачення показує, як це відбулося;

• газета розповідає про причини.

І хоча сучасні технології дещо змістили функціональні пріоритети, проте цей розподіл справедливий і сьогодні. «Газетяр», на відміну від радіо- чи телерепортера, завжди має певний час, щоб обміркувати подію, зробити висновки і судження, залучити елементи аналізу, - тобто працює з матеріалом в узагальненій формі. Саме аналитичность цінує в газеті аудиторія, що прагне довідатися з газети не тільки про сам факт, але й про його деталі, хвилюючі подробиці, причини подій тощо. Звичайно, аналітика є на телебаченні та радіо, але чекають її в основному від газети. Мотивація більшості при купівлі газети – «Цікаво, а що про це пишуть у газеті?» - припускає, що про подію вже щось відомо. Включаючи телевізор чи радіо, мотивація інша: «А що новенького у світі, потрібно подивитися (послухати) новини».

Газетна журналістика, як правило, відрізняється більшою глибиною та більшим ступенем осмислення проблеми. Саме в газеті прийнятий комплексний підхід до проблеми, тематично об'єднані інформаційні блоки, що розглядають її з усіх боків. Будь-яка проблема, до якої звернулася газета, стає більш зрозуміла для аудиторії, бо газета прагне до глибокого осмислення усіх важливих аспектів і продовжує писати до тієї пори, поки подібна ясність не досягнута.

Технологічно журналіст газети майже абсолютно вільний, оскільки необхідний набір інструментів обмежується диктофоном і фотокамерою, без яких можна легко обійтися, замінивши їх блокнотом і ручкою. Пам'ять, уважність і аналітичне мислення, бездоганне володіння мовою - ось необхідне "обладнання" журналіста.

Перетворюючи події реальності в текст, журналіст не просто втілює власне бачення дійсності, він відкликається на потребу аудиторії знати про те, що відбувається, допомагає їй розібратися в складних процесах чи говорить про те, на що аудиторія не звернула уваги. Угадати настрій аудиторії, відгукнутися на її чекання, бути в самому центрі проблеми і точно її зрозуміти - ось основне завдання журналіста.

Хтось з великих сказав, що "історії немає, є лише біографії", і ця фраза якнайкраще відповідає мисленню журналіста. Він має бачити людей, їх долі та за фактами біографій вгадувати соціальні процеси. Саме в такій послідовності, а не навпаки. Коли доля людини хвилює журналіста, коли він не байдужий до чужого горя, коли відчуває прагнення допомогти людині, тоді й народжуються найактуальніші матеріали.

13.2.3. Актуальність. Робота в газеті вимагає від журналіста постійно бути на вістрі актуальності. Будь-яка подія має певний часовий діапазон, протягом якого її актуальність зберігається. Потрапити в цей діапазон - дуже важливе завдання. Нові події відтискують попередні на другий план, ті, у свою чергу, роблять менш актуальним події, що відбулося ще раніше. Плавна хвиля інтересу до тих чи інших речей постійно змінюється. Цей пульс новин (життя) повинен постійно відчуватися в газеті. Газета обов’язково має попадати в природний ритм життя, змінюючись разом з ним. Журналіст друкованих ЗМІ уважно стежить за тим, щоб розповідати про найбільш хвилююче й актуальне. Це завдання газеті вирішувати дещо складніше, ніж електронним ЗМІ, оскільки останні існують у одному ритмі з подіями, а іноді їх випереджаючи.