21. Бетонні розчинні установки і заводи

На заводах залізобетонних ви­робів масово застосовуються централізо­вані бетонозмішувальні установки. Бетон­на суміш, приготовлена в них, подається до відповідних прогонів спеціалізованих формувальних постів і потім укладається безпосередньо у форму.

Транспортування бетонної суміші з бетонозмішувальних відділень до прого­нів формувальних постів для наступного укладання у форми здійснюється за допомогою такого устаткування: стрічкових конвеєрів універсального виконання; са­мохідних роздавальних бункерів із при­чепами і без них, що рухаються верхніми транспортними естакадами, розміщеними у напрямі, перпендикулярному до осі фор­мувального прогону; самохідних бадей, що рухаються нижніми рейковими шляхами; самохідного порталу, що пере­сувається естакадою; бетононасосів і роз­чинонасосів, системи пневматичного транс­порту, автотранспорту тощо.

Вибір засобів транспортування бетон­ної суміші з бетонозмішувального відді­лення до формувальних постів залежить від розміщення формувальних ділянок щодо бетонозмішувального відділення, технології формування залізобетонних виробів, легкоукладальності бетонної су­міші та інших факторів.

Самохідні роздавальні бункери, що застосовуються для подавання бетон­ної суміші з бетонозмішувальних відді­лень до прогонів формувальних цехів, ви­готовляють у вигляді окремих машин чи у комплекті з причепом (рис. 7.28). Про­мисловість випускає серію таких розда­вальних бункерів. За кордоном поширені самохідні роздавальні бункери нового по­коління, що забезпечують автоматизова­ну адресну подачу бетонної суміші до від­повідного формувального поста.

22. Розчино- і бетононасоси

Система пневматичного транс­портування (рис. 7.32) призначена для подавання бетонної суміші з осіданням конуса не менш як 4 см із бетонозмішу­вального відділення до постів формуван­ня по трубопроводу за допомогою стис­неного повітря. Система працює у такий спосіб. Із бетонозмішувача суміш виван­тажується в камерний живильник 2, звідки стисненим повітрям видавлюється окре­мими порціями в бетоновід 3. Потім бе­тонна суміш надходить у грушоподібний бункер-гасник 4, діаметр якого значно пе­ревищує діаметр бетоноводу, що забезпе­чує зниження швидкості руху повітря і бетонної суміші. Суміш опускається на дно бункера і за допомогою поворотного лотока 5 чи гнучкого шланга спрямову­ється у форму 6.

Рис. 7.32, Схема установки для пневматичного транспортування бетонної суміші

Камерний живильник є металевим резервуаром циліндричної форми з нижньою конусною частиною, змонтований на металевій рамі. У передній частині камерного живильника міститься завантажувальний отвір із конусним затвором і ущільненням. Затвором керують за допомогою пневмоциліндра і важелів. До нижньої частини камерного живильника приварений розвантажувальний патрубок із муфтою, за допомогою якої щільно при­кріплюється бетоновід.

Стиснене повітря від ресивера 1 по­дається у верхню частину камерного жи­вильника над бетонною сумішшю і до патрубка в днищі живильника напроти розвантажувального вікна. Місткість камерного живильника 0,8 м3, робочий тиск повітря 0,6 МПа. Система має автома­тичну регулювальну апаратуру.

Бетонна суміш від бетонозмішувально­го відділення може подаватися по трубо­проводу за допомогою бетононасосної установки. До її складу входять: бетононасос, комплект трубопроводів і стріла-маніпулятор.

Бетононасоси класифікують за такими ознаками: режимом роботи — з періодич­ною (поршневі) і безперервною (шлан­гові) подачею суміші; типом приводу — з механічним і гідравлічним приводами; кількістю бетонотранспортних циліндрів — одно- і двоциліндрові; виконанням — стаціонарні й мобільні. На заводах збірного залізобетону застосовують установки зі стаціонарними бетононасосами.