6.7. Загальні правила цитування та посилання на використані джерела

Для підтвердження власних аргументів посиланням на авторитетне джерело або для критичного аналізу того чи іншого друкованого твору слід наводити цитати. Науковий етикет потребує точно відтворювати цитований текст, бо найменше скорочення наведеного витягу може спотворити зміст, закладений автором.

Загальні вимоги до цитування такі:

• текст цитати починається та закінчується лапками й наводиться в тій граматичній формі, у якій він поданий у джерелі, із збереженням особливостей авторського написання;

• наукові терміни, запропоновані іншими авторами, лапками не виділяють, за винятком тих, що викликали загальну полеміку (у таких випадках використовують вираз “так званий”);

• цитування має бути повним, без довільного скорочення авторського тексту та без перекручень думок автора;

• пропуск слів, речень, абзаців при цитуванні допускається без спотворення авторського тексту й позначається трьома крапками, які ставлять у будь-якому місці цитати (на початку, усередині, наприкінці); якщо перед випущеним текстом або за ним стояв розділовий знак, то він не зберігається;

• кожна цитата обов’язково супроводжується посиланням на джерело;

• при непрямому цитуванні (переказі, викладі думок інших авторів своїми словами), що дає значну економію тексту, слід бути гранично точним у викладенні думок автора, коректним щодо оцінювання його результатів і давати відповідні посилання на джерело;

• якщо необхідно виявити ставлення автора курсової роботи до окремих слів або думок з цитованого тексту, то після них у круглих дужках ставлять знак оклику або знак питання;

• якщо при цитуванні були виявлені деякі слова, то в дужках подається спеціальне застереження, яке пояснює виділення, наприклад: "виділено нами" (після цих слів ставлять крапку, тире та ініціали автора): "курсив наш. – К.Т.", "підкреслено нами – К.Т.", "розрядка наша – К.Т.".

6.8. Зразки бібліографічного опису різних видів наукових праць

Один автор:

1. Акишина А. А. Структура целого текста / Акишина А. А. – М. : Прогресс, 1979. – 88 с.

2. Вихованець І. Р. Граматика української мови. Синтаксис : [підручник] / Вихованець І. Р. – К. : Либідь, 1993. – 368 с.

Два й більше автори:

3. Вихованець І. Р. Семантико-синтаксична структура речення / І. Р. Вихованець, К. Г. Городенська, В. М. Русанівський. – К. : Наук. думка, 1983. – 220 с.

Без автора:

4. Сучасна українська літературна мова: Синтаксис / [за заг. ред. І. К. Білодіда]. – К. : Наук. думка, 1972. – 515 с.

Багатотомні видання:

5. Бахтин М. М. Проблема речевых жанров / М. М. Бахтин // Собр. соч. : в 7 т. – М. : Русские словари, 1996.

Т. 5: Работы 1940-1960 гг. – 1996. – С. 159-206.

6. Булаховський Л. А. Вибранi праці : у 5 т. / Л. А. Булаховський. – К. : Наук. думка, 1975.

Т. 1: Загальне мовознавство. – 1975. – 496 с.

Матеріали конференцій:

7. Кібернетика в сучасних економічних процесах : зб. текстів виступів на республік. міжвуз. наук.-практ. конф. / Держкомстат України, Ін-т статистики, обліку та аудиту. – К. : ІСОА, 2020. – 147 с.

Автореферати:

8. Шуришина Т. И. Периодические конструкции русского языка и их использование в текстах произведений М. Ю. Лермонтова : автореф. дис. на соискание уч. степени канд. филол. наук : спец. 10.02.01 “Русский язык” / Т. И. Шуришина. – Л., 1977. – 24 с.

Дисертації:

9. Галас А. М. Структурні і функціональні особливості періоду в українській літературній мові: дис... канд. філол. наук: 10.02.01 “Українська мова” / Галас Алла Михайлівна. – Ужгород, 1997. – 250 с.

Частина книги, журналу тощо:

10. Арінштейн М. В. Період в українській літературній мові / М. В. Арінштейн  Українська мова в школі. – 1953. – № 4. – С. 68-72.

Електронний ресурс

11. Байкова Л. И. Grammatical devices of expressing modality in parts of the period [Електронний ресурс] / Байкова Л. И. – Режим доступу :

http://depfolang.kubsu.ru/baikova 2.html.

Іншомовні джерела:

12. Palmer F. R. Modality and the English modals / Palmer F. R. – London : Longman. – 2^nd edition, 1990. – 196 р.