- •Суспільна значущість професії вчителя. Функції вчителя.
- •Сутність і структура педагогічної діяльності. Характеристика її компонентів.
- •Поняття педагогічної майстерності вчителя. Професійні вимоги до особистості вчителя-майстра.
- •Педагогічна ситуація і педагогічна задача Майстерність вчителя у розв'язанні педагогічних задач.
- •Педагогічна техніка в діяльності вчителя. А.С. Макаренко і в.О. Сухомлинський про її сутність та значення.
- •Зовнішня техніка вчителя. Вимоги до зовнішнього вигляду педагога. Основи мімічної та пантомімічної виразності.
- •Внутрішня техніка вчителя. Майстерність вчителя у керуванні психічним самопочуттям.
- •Майстерність педагогічної розповіді. Техніка побудови монологу як прихованого діалогу.
- •Професійне самовиховання вчителя: його сутність, структура, шляхи здійснення.
- •Професійно-педагогічне спілкування, його сутність, функції, види.
- •Структура педагогічного спілкування.
- •13. Педагогічне спілкування як діалог. Критерії діалогічного педагогічного спілкування.
- •14. Контакт у педагогічному діалозі. Позиції і прибудови педагога у спілкуванні.
- •15. Бар'єри у педагогічному спілкуванні, їх види.
- •16. Стилі та моделі педагогічного спілкування. Їх вплив на ефективність діяльності учнів.
- •Педагогічний такт і культура спілкування вчителя. "я-висловлювання" у педагогічному спілкуванні.
- •Індивідуальна педагогічна бесіда, її завдання, умови ефективності.
- •Методика контактної взаємодії як технологія організації індивідуальної педагогічної бесіди.
- •Стратегія взаємодії як засіб розв'язання педагогічної ситуації.
- •Комунікативність як інтегральна характеристика здатності педагога здійснювати професійне спілкування.
- •Прийоми педагогічної взаємодії. Етичний захист вчителя.
- •Урок як діалогічна взаємодія вчителя з учнями. Критерії уроку-діалогу.
- •24. Структура педагогічної технології. Характеристика її складових частин: концептуальні "засади, цільові орієнтири, процесуальна частина.
- •25. Особистісно-зорієнтована технологія навчання та виховання: структура процесуальні характеристики.
25. Особистісно-зорієнтована технологія навчання та виховання: структура процесуальні характеристики.
Особистісно-орієнтоване навчання і виховання є основою створення в навчальному закладі освітньо-виховного середовища, організації педагогічно доцільного вербального та невербального спілкування та високої педагогічної майстерності викладацького колективу.
Освітнє середовище є соціальний простір, в якому здійснюється навчальна діяльність людини, спілкування з оточуючими, взаємодія та рефлексія.
В процесі вербального спілкування здійснюється обмін думками, почуттями, задовольняються потреби особистості в співчутті, дружбі.
Невербальне спілкування заповнює кожний акт педагогічної діяльності вчителя, надаючи їй характерності та виразності. Зовнішність вчителя транслює невербальні сигнали засобами мішки, жестів, тілесних рухів.
Особистісно-орієнтований підхід визначає зміни характеру об'єкта і процесу навчання, а також основної схеми взаємодії вчителя, викладача і учня, студента. Замість схеми взаємодії вчитель учень, де вчитель, викладач - суб'єкт педагогічного впливу і керування, а учень, студент - об'єкт впливу, повинна знайти місце схема суб'єкт - суб'єктного рівнопартнерського навчального співробітництва вчителя, викладача і учнів, студентів в сумісному дидактично організованому викладачем розв'язанні навчальних задач.
Головні положення особистісно-орієнтованого підходу, (І.Д. Бех)
• Лише особистісно-орієнтованому вихованню під силу досягнення особистісно розвивальної мети, оскільки воно спрямоване на усвідомлення вихованцем себе як особистості, на його вільне й відповідальне самовираження.
• Особистісно-орієнтоване виховання дає змогу вихованцеві краще функціонувати як особистості. Такий ефект є наслідком того, що і вихователь, і вихованець працюють у єдиному емоційно-чуттєвому діапазоні, що запобігає психічному напруженню як результату переживання небезпеки від неделікатного вторгнення дорослого в дитячий світ.
Л.О. Мілько
особистість орієнтується в обставинах, визначає мету своїх дій, сприймає навчально-виховні задачі як особистісно важливі;
особистість здатна скласти план власних дій для досягнення визначеної мети.