- •2.Первісна культура на території України: періодизація, головні пам’ятки, головні досягнення первісного мистецтва.
- •4. Трипільці: археологічна культура чи цивілізація. Проблема витоків української культури.
- •6Культура античних міст Північного Причорномор’я: умови розвитку, писемність, наука, література, театр, спорт.
- •7Культура античних міст Північного Причорномор’я: мистецтво, побут, релігія
- •8 Культура стародавніх слов’ян. Давньослов’янське язичництво
- •9 Християнство
- •11 Письменність кр
- •12.Мистецтво Київської Русі: архітектура, живопис, прикладне мистецтво.
- •14. Своєрідність культури Галицько-Волинської держави.
- •15. Архітектура й образотворче мистецтво українських земель у хiii-XV ст.
- •16Розвиток книжкової справи і літератури українських земель у хiii-XV ст.
- •17.Передумови
- •18. Розвиток освіти і наукових знань у XVI – перша половина XVII ст. Братські школи.
- •19Полемычна лытература
- •20Архітектура та живопис в українських землях Великого князівства Литовського та Речі Посполитої.
- •21. Виникнення і розвиток книгодрукування в Україні (хvі – перша половина хvіі ст.)
- •22. Козацтво як культурно-історичний феномен.
- •23. Особливості релігійної ситуації в Україні XVI – XVII ст.
- •24. Освіта і наука в Україні в другій половині хvіі – хvііі ст.
- •25. Культурно-просвітницька діяльність Києво-Могилянської академії.
- •26. Література і мистецтво України в другій половині хvіі – хvііі ст.
- •27. Українське (“козацьке”) бароко. Архітектура та живопис хvіі – хvііі ст.
- •28. І. Мазепа як меценат і культурний діяч.
- •29. Виникнення театру в Україні у хvііі ст.
- •30. Розвиток філософської думки в Україні у XVIII ст. Г. С. Сковорода.
- •31 Відродження
- •32. Кирило-Мефодіївське братство, “Руська трійця”, громади в контексті української культури.
- •34. ІванКотляревський – засновникновоїукраїнськоїлітература.
- •35. Тарас Шевченко: семантика символіввпоезії та живописі.
- •36Українська література другої пол. Хіх – поч. Хх ст.
- •37 Театр
- •38…….Драгоманов
- •39Франко
- •42 Модернізм
- •43 Укр культура в рки першої світової
- •44 Культура в 1917-1920
- •45.Політика українізації та її вплив на культуру. Культурне піднесення 1920х рр.
- •46.Освіта та наука в Україні. 1920 – 1930-ті рр.
- •47 Українська література 1920-х – поч. 1930-х рр. Літературна дискусія: пошуки мистецьких орієнтирів.
- •48 Укр мистецтво
- •49 Тоталітаризм
- •50.Українська культура у роки Великої Вітчизняної війни.
- •51.Культурне життя в Україні у другій половині 40-х – на початку 50-х рр. Хх ст. Культурно-ідеологічні процеси.
- •52.Культура і духовне життя в Україні за часів хрущовської “відлиги”: основні тенденції та характерні ознаки
- •53. Українська культура в 70-80-х рр. Ідеологічний диктат.
- •55. Українська культура в роки “перебудови”. Діяльність неформальних громадських об’єднань.
- •56. Тенденції сучасного національно-культурного відродження.
- •57. Стан освіти та науки в Україні за доби незалежності .Субкультури.
- •58. Характерні ознаки релігійного життя в Україні за доби незалежності.
- •59.Українське мистецтво доби незалежності (література, кіно, музика, театр).
- •60Діаспора
6Культура античних міст Північного Причорномор’я: умови розвитку, писемність, наука, література, театр, спорт.
Перші давні греки з'явилися на землях Північного Причорномор'я в другій половині VІІ ст. до н. е
всі наукові досягнення античного світу були відомі в колоніях і широко застосовувались на практиці. Про це свідчить, високий рівень інженерно-будівельного мистецтва, застосування оригінальних засобів та матеріалів. Велика кількість написів на посуді, в тому числі й на ліпному, предметах туалету, черепиці, свинцевих пластинах свідчить, що основна маса грецького суспільства у Північному Причорномор’ї була знайома з грамотою. На посуді зустрічаються набори літер, розташовані в безсистемному або алфавітному порядку.
Про розвиток літературної творчості в північно-причорноморських державах свідчать лише надмогильні епітафії. Їх автори були знайомі з ліричною і епічною поезією.
Про існування театру в античних містах з Ольвії походять різні за розмірами і технікою виготовлення трагічні і комедійні теракотові маски, які, мабуть, прикрашали стіни помешкань любителів театральних вистав.
7Культура античних міст Північного Причорномор’я: мистецтво, побут, релігія
Як і в інших країнах античного світу, образотворче мистецтво в північно-причорноморських колоніях досягло дуже високого рівня. Пам’ятки архітектури, скульптури, живопису, художньої обробки металу каменю вражають своєю досконалістю.
Скульптура. Цей вид мистецтва був надзвичайно популярний в античному світі. Скульптури зображали богів і героїв, видатних державних діячів і громадян за їх заслуги перед містом. Скульптор відмовляється від узагальнених образів
Дуже популярними в Північному Причорномор’ї були невеликі глиняні статуетки Живопис. Про розвиток живопису у північно-причорноморських колоніях дають уявлення фрескові розписи на стінах гробниць, громадських та багатих житлових будинків. Фрески писали по сирій вапняковій штукатурці, але в ряді випадків розпис наносився на кам’яні поверхні стін і стелі.
І ст. н.е. датуються фрески так званого склепу Деметри, відкритого в Керчі у 1835 р. Вони присвячені міфу про викрадення Кори — дочки Деметри — богом підземного царства Плутоном.
Мозаїчні візерунки та картини у Північному Причорномор’ї робились з кольорових гальок, викладених у вапняковому розчині. Кращі мозаїки відкрито в Ольвії та Херсонесі. В одному з ольвійських будинків ІІІ–ІІ ст. до н.е., поблизу Зевсового кургану, виявлено мозаїчну підлогу, викладену галькою синього, білого та світло-жовтого кольорів.
Розписна кераміка. в містах і поселеннях Північного Причорномор’я виготовлялась посуд, що прикрашався барвистим розписом, рельєфами, штампованою та різбленою орнаментацією, чорним лаком. Тематика зображень запозичена з грецького вазового живопису
Про меблі, якими користувались колоністи, можна скласти уявлення, спираючись на твори скульптури, фрески в склепах, вазовий живопис, оскільки знахідки з розкопок дуже незначні.
Для сну та лежання використовували ложа на високих ніжках Ложе покривалось килимами і ковдрами, Обідні столи були невеликі, з низькими ніжками. Для сидіння використовували табурети, стільці, крісла.
У вжитку були килими, покривала, подушки. По стінах розвішувались картини і портрети.
РЕЛІГІЯ в Херсонесі домінує культ Діви Парфенос. У містах європейського Боспору найбільше присвят Аполлону Лікарю, Артеміді, Афродіті, Деметрі, Кожне місто мало свого бога-покровителя, який зображувався на монетах. Для служіння богам споруджували храми, вівтарі та жертовники, де здійснювались культові обряди.
Особливе місце серед ольвійських святилищ займав храмовий комплекс на о. Левка ,