11 Письменність кр

Введення християнства значно прискорило розвиток писемності і літератури на Русі. Був упорядкований слов'янський алфавіт і перекладений на церковнослов'янську мову Євангеліє. На початок XI століття на Русі використовувалися дві системи письма — кирилиця, що базувалася на грецькому алфавіті, і глаголиця

У творах літераторів того часу широко використовувалися героїчні й обрядові пісні, загадки, прислів'я, приказки, замовляння і заклинання.

. Головною темою билин київського циклу стала боротьба з іноземними загарбниками, ідея єдності і величі Русі. У найдавніших билинах народ ідеалізував своє минуле, коли селяни ще не були залежні від феодалів.

Першим самост. жанром давньоруської літератури стало літописання (кінець Х століття). «Повість временних літ» є літописним зведенням. Вона була створена на початку XII століття ченцем Нестором.

Останніми з літописних руських зводів, що дійшли до нас, є Київський (1200) і Галицько-Волинський (кінець XIII століття).

12.Мистецтво Київської Русі: архітектура, живопис, прикладне мистецтво.

Мистецтво Київської Русі розвивалося в загальному руслі середньовічної європейської культури і було нерозривно пов'язане з церквою і християнською вірою. Брали багато чого з Візантії

Вже в XI ст. сувора аскетична манера візантійського іконопису перетворилась під пензлем руських художників у портрети, близькі до натури, хоча руські ікони і несли в собі всі риси умовного іконописного образу.. Поряд з іконописом розвивався фресковий живопис, мозаїка. Фрески Софійського собору в Києві показують манеру письма тутешніх грецьких і руських майстрів, їхня схильність людському теплу, цілісності і простоті. На стінах собору ми бачимо і зображення святих, і сім'ю Ярослава Мудрого, і зображення руських блазнів, і тварин. На початку XIII в. прославилася ярославська школа іконопису («Ярославская Оранта»), що зображувала Богородицю. Її прообразом стало мозаїчне зображення Богородиці в Софійському соборі в Києвіщо, візантійці бачили Богородицю по-своєму, руські живописці - по-своєму.

В архетиктурі перехід від дерева до каменю

Перша камяна споруда десятина церква

Найбільше поширення на Русі отримало хрестово-купольне планування соборів. Відповідно до цієї системи склепіння з центральним куполом спиралися на чотири стовпи, утворюючи хрестоподібну композицію.

Втіленням головних архітектурних досягнень Русі став Софійський собор у Києві будівлю з тринадцятьма куполами (символ Христа і дванадцяти апостолів)

13киъв

Чернігівський край славиться великою кількістю пам'яток історії та архітектури ХІ-ХІІ ст. і XVII-ХІХ ст. Понад 200 із них мають світове значенн. Найбільш цінними пам'ятками домонгольського періоду є унікальні Спаський (ХІ ст.) та Борисоглібський (ХІІ ст.) собори, Антонієвіпечери та Іллінськацерква (ХІ-ХІІ ст.), П'ятницькацерква (ХІІ ст.) у Чернігові, Юр'євабожниця (Х ст.) в Острі. Із пізніших часів збереглися палацові ансамблі: садибиТарновських (ХІХ ст.) в с. КачанівкаІчнянського району, Галаганів (XVIII ст.) у с. Сокиринцях та смтДігтяріСрібнянського району, садибаП.Румянцева-Задунайського (XVIII) в с. Вишеньки Коропського району.

На державному обліку в області перебуває 239 пам’яток архітектури та містобудування (з них — 171 національногозначення), 2316 пам’яток археології (з них — 31 національногозначення), 2279 пам’яток історії (з них — 8 національногозначення), 127 пам’яток монументального мистецтва (з них — 1 національногозначення). 14 міст і селищ міського типу включенідо Списку історичнихнаселенихмісцьУкраїни. Це Батурин, Борзна, Ічня, Козелець, Короп, Любеч, Ніжин, Новгород-Сіверський, Остер, Прилуки, Седнів, Сосниця,Срібне, Чернігів.[

Пам'ятки києво-чернігівського будівництва, за всієї різноманітності деталей, мають однорідний стильовий характер, який виділяє їх в окрему групу. Основним типом церковного будівництва тут є синтез центробанної, круглоїчибагатокутноїбудівлі з базилікою.Характеристичною для києво-чернігівськогобудівництвабулабудівельнатехніка. Занесені до нас з Балкан та Вірменії, тобто з країн з кам'янистим грунтом, способикладенняфундаментів на дерев'янихпідмостках у нас виявилисянепридатними.

Під стильовим оглядом києво-чернігівські церкви належали в основному до візантійського стилю, хоча подекуди, головно в скульптурній декорації чернігівських церков, помітні впливи західноєвропейського романського стилю. Літописні відомості і збережені пам'ятки нашого малярства християнської, домонгольської доби підкреслюють його залежність від візантійських зразків, під оглядом як форм, так і техніки.