- •2.Первісна культура на території України: періодизація, головні пам’ятки, головні досягнення первісного мистецтва.
- •4. Трипільці: археологічна культура чи цивілізація. Проблема витоків української культури.
- •6Культура античних міст Північного Причорномор’я: умови розвитку, писемність, наука, література, театр, спорт.
- •7Культура античних міст Північного Причорномор’я: мистецтво, побут, релігія
- •8 Культура стародавніх слов’ян. Давньослов’янське язичництво
- •9 Християнство
- •11 Письменність кр
- •12.Мистецтво Київської Русі: архітектура, живопис, прикладне мистецтво.
- •14. Своєрідність культури Галицько-Волинської держави.
- •15. Архітектура й образотворче мистецтво українських земель у хiii-XV ст.
- •16Розвиток книжкової справи і літератури українських земель у хiii-XV ст.
- •17.Передумови
- •18. Розвиток освіти і наукових знань у XVI – перша половина XVII ст. Братські школи.
- •19Полемычна лытература
- •20Архітектура та живопис в українських землях Великого князівства Литовського та Речі Посполитої.
- •21. Виникнення і розвиток книгодрукування в Україні (хvі – перша половина хvіі ст.)
- •22. Козацтво як культурно-історичний феномен.
- •23. Особливості релігійної ситуації в Україні XVI – XVII ст.
- •24. Освіта і наука в Україні в другій половині хvіі – хvііі ст.
- •25. Культурно-просвітницька діяльність Києво-Могилянської академії.
- •26. Література і мистецтво України в другій половині хvіі – хvііі ст.
- •27. Українське (“козацьке”) бароко. Архітектура та живопис хvіі – хvііі ст.
- •28. І. Мазепа як меценат і культурний діяч.
- •29. Виникнення театру в Україні у хvііі ст.
- •30. Розвиток філософської думки в Україні у XVIII ст. Г. С. Сковорода.
- •31 Відродження
- •32. Кирило-Мефодіївське братство, “Руська трійця”, громади в контексті української культури.
- •34. ІванКотляревський – засновникновоїукраїнськоїлітература.
- •35. Тарас Шевченко: семантика символіввпоезії та живописі.
- •36Українська література другої пол. Хіх – поч. Хх ст.
- •37 Театр
- •38…….Драгоманов
- •39Франко
- •42 Модернізм
- •43 Укр культура в рки першої світової
- •44 Культура в 1917-1920
- •45.Політика українізації та її вплив на культуру. Культурне піднесення 1920х рр.
- •46.Освіта та наука в Україні. 1920 – 1930-ті рр.
- •47 Українська література 1920-х – поч. 1930-х рр. Літературна дискусія: пошуки мистецьких орієнтирів.
- •48 Укр мистецтво
- •49 Тоталітаризм
- •50.Українська культура у роки Великої Вітчизняної війни.
- •51.Культурне життя в Україні у другій половині 40-х – на початку 50-х рр. Хх ст. Культурно-ідеологічні процеси.
- •52.Культура і духовне життя в Україні за часів хрущовської “відлиги”: основні тенденції та характерні ознаки
- •53. Українська культура в 70-80-х рр. Ідеологічний диктат.
- •55. Українська культура в роки “перебудови”. Діяльність неформальних громадських об’єднань.
- •56. Тенденції сучасного національно-культурного відродження.
- •57. Стан освіти та науки в Україні за доби незалежності .Субкультури.
- •58. Характерні ознаки релігійного життя в Україні за доби незалежності.
- •59.Українське мистецтво доби незалежності (література, кіно, музика, театр).
- •60Діаспора
8 Культура стародавніх слов’ян. Давньослов’янське язичництво
Стародавні слов'яни мали тісні зв'язки з різними народами стародавнього світу та їх культурами. стародавні слов'яни навчилися добувати вогонь, вміли користуватися ним. Вони не лише виготовляли, але й вдосконалювали знаряддя праці. Головним заняттям було полювання. З'являються примітивні релігійні вірування, зокрема магія, фетишизм, анімізм. Разом з ними формуються елементи первісного мистецтва.
Знахідки культурних пам'яток старокам'яної доби зустрічаються на Київщині, Полтавщині й Тернопільщині.
Наступним етапом розвитку культури стародавніх слов'ян була так звана черняхівська культура, яку археологи датують від II до V ст. н. е. Вперше на історичній арені анти з'явилися в період наступу тюрксько-монгольських племен на Європу. Розгромивши готів (375 р.), анти заволоділи Україною і розселилися по всій її етнографічній території в нинішніх кордонах. Анти займалися хліборобством.
Анти були хоробрими войовничими племенами, вони вели довгі війни з візантійським царством і багато запозичили культурних цінностей інших народів. Громадсько-політичний устрій антів нагадував демократію грецького типу.
Давньослов'янське язичництво.
Давньослов'янське язичництво містило в собі: релігію племен і народів найдавнішої доби Язичники обожнювали предмети й сили природи, поклонялися деревам, кущам, річкам, струмкам, озерам тощо. Родовий язичницький пантеон складався з бога Перуна — бога грому та блискавки, покровителя військового ремесла та княжої дружини. У деяких племенах головним богом був Сварог, бог неба й небесних світил, покровитель ковальства та ремесел. Не менш популярними були Дажбог — бог сонця, Велес — бог достатку й скотарства, Ярило — бог кохання та родючості.
Невід'ємним елементом язичницьких вірувань були культові об'єкти.
9 Християнство
Із прийняттям християнства Київська Русь входить як рівна до співдружності європейських країн. Вона активно вбирає кращі культурні набутки Європи: кам'яну архітектуру, живопис, книгописання, книго-збирання, шкільництво. Створюються монастирські осередки як своєрідна концентрація інтелектуального потенціалу.
10 Освіта в кр
Стародавній Русі школи були двох видів. У одних, при монастирях, готували церковнослужителів. У них викладали читання, письмо, спів, богослов'я. Школи вищого типу, для «дітей кращих людей», давали, крім того, знання з філософії, риторики, граматики. Найпоширенішим, очевидно, було індивідуальне навчання
Князі, бояри, дружинники, не кажучи вже про книжників, володіли іноземними і древніми мовами.
Найбільша бібліотека (її заснував Ярослав Мудрий) знаходилася у Софійському соборі.
За Київської держави розпочався принципово важливий процес виділення науки в самостійну галузь духовної культури.
Знання про природу давали підручники: «Фізіолог» — популярна зоологія, основана на реалістичних і фантастичних описах тварин, і «Шестиднев» — тлумачення 6 днів створення світу, відомостей з Біблії в образних, казкових формах. Частіше за все вчені були одночасно релігійними діячами.
Підсумком накопичення даних в різних галузях знань стало створення енциклопедій. Першою енциклопедією на Русі став «Ізборник» митрополита Ілларіона (1073 р.).