- •1.Мета та завдання дисципліни
- •2. Правові та організаційні основи охорони праці
- •3.Законодавча база з охорони праці.
- •4.Технічно- нормативне забезпечення охорони праці
- •5. Правові, законодавчі та нормативно-технічні основи безпеки життєдіяльності
- •6. Види і категорії нормативно- технічних документів з охрони праці
- •7.Державні стандарти України з питань безпеки праці (дсту ссбп).
- •8. Міждержавні стандарти з безпеки праці
- •9.Основні положення Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про охорону праці».
- •10. Основні принципи державної політики в галузі охорони праці
- •11.Положення про навчання та перевірку знань з охорони праці.
- •12. Види інструктажів з охорони праці та порядок їх проведення
- •13. Права громадян на охорону праці при укладенні трудового договору.
- •18. Державний нагляд за охороною праці. Органи державного нагляду
- •19.Види відповідальності за порушення законодавчих та нормативних документів з охорони праці.
- •20. Адміністративна відповідальність за порушення законодавства в галузі охорони праці у вигляді штрафу
- •21.Обов’язки власника підприємства з питань охорони праці.
- •22. Просте розслідування нещасних випадків на підприємстві.
- •23.Розслідування профзахворювань.
- •24. Розслідування аварій на виробництві.
- •26. Фактори, що визначають умови праці. Оптимальні, допустимі, шкідливі та небезпечні умови праці.
- •28. Прилади для визначення вологості повітря в приміщеннях.
- •31.Шляхи проникнення шкідливих речовин в організм людини.
- •34. Гігієнічне нормування шкідливих речовин (гост 12.1.005-88).
- •37.Види вентиляції,причини та області застосування (бНіП 2.04.05-86).
- •39.Види природного освітлення.
- •41 Вимірювання освітленості
- •43.Коефіцієнт природної освітленості. Визначення робочих значень.
- •45.Виробничий шум. Джерела виникнення шуму.
- •47.Методи зменшення шуму.
- •49.Гігієнічне нормування шуму.
- •65.Методи захисту від дії електромагнітних полів.
- •67.Захист від впливу лазерного випромінювання.
- •69.Пожежний нагляд, його функції.
- •71Групи горючості речовин
- •73.Шість класів вибухонебезпечних зон.
- •75.Вогнегасячі засоби (вода, піна, вуглекислота, протипожежні порошки).
- •77.Вимоги до балонів та цистерн, що працюють під тиском.
- •79.Розміщення холодильного обладнання та вимоги до нього.
- •81. Вимоги безпеки при вантажно-розвантажувальних роботах.
- •85.Перш а допомога при теплому ударі.
- •87.Перша допомога при потраплянні кислот та лугів на тіло працівника.
49.Гігієнічне нормування шуму.
Нормування шуму для робочих місць регламентується санітарними нормами та державним стандартом. Для постійних шумів нормування ведеться по граничному спектру шуму. Граничним спектром зветься сукупність нормативних рівнів звукового тиску дев'яти стандартизованих октавних смугах частот із середньо геометричними частотами 31,5,63,125, 500,1000,2000, 4000,8000 Гц. Кожен граничний спектр позначається цифрою, яка відповідає допустимому рівню звукового тиску (дБ) в октавній полосі із середньо геометричною частотою 1000 Гц. Для орієнтовної оцінки приймається за характеристику постійного шуму на робочому місці рівень звуку в БА, що вимірюється по шкалі «А» шумоміра і визначається за формулою: LA = 20\gPA/P0, де РА - середньоквадратичний звуковий тиск з урахуванням корекції шумоміра за шкалою, Па; Р0 = 2-10э - пороговий середньоквадратичний звуковий тиск, Па. У виробничих умовах часто шум має непостійний характер. Для цих умов найбільш зручно застосовувати середні величини, які звуться еквівалентним (по енергії) рівнем звуку Lem, що характеризує середнє значення енергії звуку в дБ А. Цей рівень вимірюється спеціальним інтегруючим шумоміром або розраховується. Для вимірювання рівнів звукового тиску і звуку використовують таку апаратуру: вимірювач шуму та вібрації ВШВ-1 (вимірювач шуму та вібрації); шумомір типу ПІ-71 з октавними фільтрами ОФ-5 і ОФ-6; шумомір PS 1-202 з октавними фільтрами OF-101 фірми RFT (Німеччина); шумоміри типу 2203, 2209 з октавними фільтрами типу 1613 фірми «Брюль і К'єр» (Данія). У шумомірі звук, який сприймається мікрофоном, перетворюється на електричні коливання, які посилюються, проходячи крізь коригуючи фільтри і випрямний, а потім реєструються стрілковим або самописним приладом.
53 Прилади для вимірювання шуму - шумоміри - складаються, як правило, з датчика (мікрофону), підсилювача, частотних фільтрів (аналізатора частоти), реєструючого приладу (самописця або магнітофона) і індикатора, що показує рівень вимірюваної величини в дБ. За точністю шумоміри діляться на чотири класи 0, 1, 2 і 3. Шумоміри класу 0 використовуються як зразкові засоби вимірювання, прилади класу 1 - для лабораторних і натурних вимірювань, 2 - для технічних вимірювань, 3 - для орієнтовних вимірювань шуму. Кожному класу приладів відповідає діапазон вимірювань по частотах: шумоміри класів 0 і 1 розраховані на діапазон частот від 20 Гц до 18 кГц, класу 2 - від 20 Гц до 8 кГц, класу 3 - від 31,5 Гц до 8 кГц. Для вимірювання еквівалентного рівня шуму при усередненні за тривалий період часу застосовуються інтегруючі шумоміри. Прилади для вимірювання шуму будуються на основі частотних аналізаторів, що складаються з набору смугових фільтрів і приладів, що показують рівень звукового тиску в певній смузі частот.
57 порогові значення струмупороговий відчутний струм (найменше значення відчутного струму) для змінного струму частотою 50 Гц коливається в межах 0,6-1,5 мА і 5-7 мА - для постійного струму; - пороговий невідпускаючий струм (найменше значення не-відпускаючого струму) коливається в межах 10-15 мА для змінного струму і 50-80 мА - для постійного; - пороговий фібриляційний струм (найменше значення фібри-ляційного струму) знаходиться в межах 100 мА для змінного струму і 300 мА для постійного Сила струму, що проходить через тіло людини є основним чинником, який обумовлює наслідки ураження. Різні за величиною струми справляють і різний вплив на організм людини. Розрізняють три основні порогові значення сили струму: — пороговий відчутний струм — найменше значення електричного струму, що викликає при проходженні через організм людини відчутні подразнення; — пороговий невідпускаючий струм — найменше значення електричного струму, яке викликає судомні скорочення м"язів руки, в котрій затиснутий провідник, що унеможливлює самостійне звільнення людини від дії струму; — пороговий фібриляційний (смертельно небезпечний) струм — найменше значення електричного струму, що викликає при проходженні через тіло людини фібриляцію серця.
59.Перша допомога при ураженні електричним струмом.
Перш ніж надати першу допомогу постраждалому, ураженому електрострумом, слід знеструмити його. Вимкніть джерело електроживлення, якщо вимикач знаходиться поряд у межах досягнення, скиньте електродріт з постраждалого будь-яким предметом (обов’язково сухим!), який не проводить електричний струм. Якщо швидко вимкнути електрострум неможливо – переріжте електродроти на різних рівнях ножем або плоскогубцями з ізольованими ручками. Відтягніть постраждалого за одяг від місця події, обмотавши руки сухим одягом. Але, навіть у гумових рукавицях, не слід знімати з потерпілого електродріт без предметів, що не проводять електричний струм. При ураженні електрострумом високого напруження пам’ятайте про правила наближення до постраждалого. Якщо електродріт лежить на землі, людина, що поспішає на порятунок постраждалого, з перших кроків потрапляє під вплив електричного струму. Тому наближатися до постраждалого слід "гусячим кроком": п'ятка однієї ноги повинна обов’язково торкатися носка другої. Приступати до надання першої допомоги можна лише після усунення небезпеки ураження електрострумом для оточуючих. Зніміть з постраждалого електродріт предметом, що не проводить електроструму, покладіть дріт на суху фанеру, дошку, гумовий килимок. Надання першої допомоги при ураженні струмом високого напруження або блискавкою можуть ускладнюватись появою опіків, кровотечі, обвуглювання тканин. У постраждалих можуть спостерігатися повторна зупинка серця, пригнічення дихання, порушення психіки. Схема надання першої допомоги при ураженні електрострумом:- знеструмити постраждалого (не забувайте про власну безпеку!);- при раптовій зупинці серці – нанесіть прекардіальний удар по грудині и приступіть до реанімації;- при кровотечі – накладіть кровоспинний джгут, стисну пов’язку;- при електричних опіках і ранах – накладіть стерильні пов’язки;- при переломах кісток кінцівок – шини (можна використати будь-які підручні засоби)- викличте швидку допомогу.
60 Класифікація електромагнітних полів за частотним діапазоном.високочастотних (ВЧ)електромагнітнихполів радіодіапазону (V = 30 кГц - 300 МГц; Я. = 1 - 10000 м) на працівника.високочастотних електромагнітних полів радіодіапазону(V = 30 кГц - 300 МГц; А. = 1 - 10000 м).надвисокочастотних (НВЧ) електромагнітних полів (V = 300 МГц-ЗОГГц).надвисокочастотних (НВЧ) електромагнітних полів (V = 300 МГц - ЗОГГц).