- •1.Мета та завдання дисципліни
- •2. Правові та організаційні основи охорони праці
- •3.Законодавча база з охорони праці.
- •4.Технічно- нормативне забезпечення охорони праці
- •5. Правові, законодавчі та нормативно-технічні основи безпеки життєдіяльності
- •6. Види і категорії нормативно- технічних документів з охрони праці
- •7.Державні стандарти України з питань безпеки праці (дсту ссбп).
- •8. Міждержавні стандарти з безпеки праці
- •9.Основні положення Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про охорону праці».
- •10. Основні принципи державної політики в галузі охорони праці
- •11.Положення про навчання та перевірку знань з охорони праці.
- •12. Види інструктажів з охорони праці та порядок їх проведення
- •13. Права громадян на охорону праці при укладенні трудового договору.
- •18. Державний нагляд за охороною праці. Органи державного нагляду
- •19.Види відповідальності за порушення законодавчих та нормативних документів з охорони праці.
- •20. Адміністративна відповідальність за порушення законодавства в галузі охорони праці у вигляді штрафу
- •21.Обов’язки власника підприємства з питань охорони праці.
- •22. Просте розслідування нещасних випадків на підприємстві.
- •23.Розслідування профзахворювань.
- •24. Розслідування аварій на виробництві.
- •26. Фактори, що визначають умови праці. Оптимальні, допустимі, шкідливі та небезпечні умови праці.
- •28. Прилади для визначення вологості повітря в приміщеннях.
- •31.Шляхи проникнення шкідливих речовин в організм людини.
- •34. Гігієнічне нормування шкідливих речовин (гост 12.1.005-88).
- •37.Види вентиляції,причини та області застосування (бНіП 2.04.05-86).
- •39.Види природного освітлення.
- •41 Вимірювання освітленості
- •43.Коефіцієнт природної освітленості. Визначення робочих значень.
- •45.Виробничий шум. Джерела виникнення шуму.
- •47.Методи зменшення шуму.
- •49.Гігієнічне нормування шуму.
- •65.Методи захисту від дії електромагнітних полів.
- •67.Захист від впливу лазерного випромінювання.
- •69.Пожежний нагляд, його функції.
- •71Групи горючості речовин
- •73.Шість класів вибухонебезпечних зон.
- •75.Вогнегасячі засоби (вода, піна, вуглекислота, протипожежні порошки).
- •77.Вимоги до балонів та цистерн, що працюють під тиском.
- •79.Розміщення холодильного обладнання та вимоги до нього.
- •81. Вимоги безпеки при вантажно-розвантажувальних роботах.
- •85.Перш а допомога при теплому ударі.
- •87.Перша допомога при потраплянні кислот та лугів на тіло працівника.
71Групи горючості речовин
Горючість – це здатність матеріалів і речовин спалахувати під дією джерела запалювання та продовжувати горіти після його вилучення.
За горючістю всі матеріали й речовини поділяються на:негорючі – це такі, які під дією вогню або високих температур не спалахують, не тліють і не обвуглюються (усі природні і штучні неорганічні матеріали: алебастр, гіпс, залізобетон, метал і ін.);важкогорючі – це такі, які під дією вогню спалахують, тліють або обвуглюються й продовжують горіти, тліти або обвуглюватися тільки за наявністю джерела запалювання (гіпсові матеріали, просочена деревина, фіброліт);горючі – це такі матеріали, які під дією вогню тліють, спалахують, обвуглюються й продовжують горіти, тліти або обвуглюватися після вилучення джерела загорання (всі органічні матеріали, лісоматеріали, папір і ін.).Групи горючості матеріалів визначаються експериментальним шляхом у трубчатих, шахтних печах або приладі «вогняна труба».Показники горючості використовуються для аналізу пожежної небезпеки, при експертизах проектів, при виборі вибухозахищеного електрообладнання та розробки заходів забезпечення пожежної безпеки технологічних процесів відповідно до ГОСТу.
73.Шість класів вибухонебезпечних зон.
Вибухонебезпечна зона – це обмежений простір у приміщенні або за його межами, де існують чи можуть утворюватись вибухонебезпечні суміші. Класифікація вибухонебезпечних зон здійснюється у відповідності з ДНАОП 0.00-1.32-01 «Правила будови електроустановок». Газо-, пароповітряні вибухонебезпечні середовища утворюють вибухонебезпечні зони класів 0,1,2, а пилоповітрянівибухонебезпечні зони класів 20,21,22. Вибухонебезпечна зона класу О – простір, у якому вибухонебезпечне середовище присутнє постійно або протягом тривалого часу. Вона може мати місце тільки в межах корпусів технологічного обладнання. Вибухонебезпечна зона класу 1 – простір, у якому вибухонебезпечне середовище може утворитися під час нормальної роботи, тобто ситуації, коли установка працює відповідно до своїх розрахункових параметрів, але виділені горючі гази і пари горючих речовин можуть створити з повітрям або іншими окислювачами вибухонебезпечні суміші. Вибухонебезпечна зона класу 2 – простір, у якому вибухонебезпечне середовище за нормальних умов експлуатації відсутнє, а якщо воно виникає, то рідко і триває недовго. Вибухонебезпечна зона класу 20 – простір, у якому під час нормальної експлуатації вибухонебезпечний пил у вигляді хмари присутній постійно або часто в кількості, достатній для утворення небезпечної концентрації суміші з повітрям, і (або) простір, де можуть утворюватись пилові шари непередбаченої або надмірної товщини. Вибухонебезпечна зона класу 21 – простір, у якому під час нормальної експлуатації ймовірна поява пилу у вигляді хмари в кількості, достатній для утворення суміші з повітрям вибухонебезпечної концентрації. Вибухонебезпечна зона класу 22 – простір, у якому вибухонебезпечний пил у завислому стані може з’являтися нечасто і існувати недовго, або в якому шари вибухонебезпечного пилу можуть існувати і утворювати вибухонебезпечні суміші в разі аварії.