- •1.Мета та завдання дисципліни
- •2. Правові та організаційні основи охорони праці
- •3.Законодавча база з охорони праці.
- •4.Технічно- нормативне забезпечення охорони праці
- •5. Правові, законодавчі та нормативно-технічні основи безпеки життєдіяльності
- •6. Види і категорії нормативно- технічних документів з охрони праці
- •7.Державні стандарти України з питань безпеки праці (дсту ссбп).
- •8. Міждержавні стандарти з безпеки праці
- •9.Основні положення Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про охорону праці».
- •10. Основні принципи державної політики в галузі охорони праці
- •11.Положення про навчання та перевірку знань з охорони праці.
- •12. Види інструктажів з охорони праці та порядок їх проведення
- •13. Права громадян на охорону праці при укладенні трудового договору.
- •18. Державний нагляд за охороною праці. Органи державного нагляду
- •19.Види відповідальності за порушення законодавчих та нормативних документів з охорони праці.
- •20. Адміністративна відповідальність за порушення законодавства в галузі охорони праці у вигляді штрафу
- •21.Обов’язки власника підприємства з питань охорони праці.
- •22. Просте розслідування нещасних випадків на підприємстві.
- •23.Розслідування профзахворювань.
- •24. Розслідування аварій на виробництві.
- •26. Фактори, що визначають умови праці. Оптимальні, допустимі, шкідливі та небезпечні умови праці.
- •28. Прилади для визначення вологості повітря в приміщеннях.
- •31.Шляхи проникнення шкідливих речовин в організм людини.
- •34. Гігієнічне нормування шкідливих речовин (гост 12.1.005-88).
- •37.Види вентиляції,причини та області застосування (бНіП 2.04.05-86).
- •39.Види природного освітлення.
- •41 Вимірювання освітленості
- •43.Коефіцієнт природної освітленості. Визначення робочих значень.
- •45.Виробничий шум. Джерела виникнення шуму.
- •47.Методи зменшення шуму.
- •49.Гігієнічне нормування шуму.
- •65.Методи захисту від дії електромагнітних полів.
- •67.Захист від впливу лазерного випромінювання.
- •69.Пожежний нагляд, його функції.
- •71Групи горючості речовин
- •73.Шість класів вибухонебезпечних зон.
- •75.Вогнегасячі засоби (вода, піна, вуглекислота, протипожежні порошки).
- •77.Вимоги до балонів та цистерн, що працюють під тиском.
- •79.Розміщення холодильного обладнання та вимоги до нього.
- •81. Вимоги безпеки при вантажно-розвантажувальних роботах.
- •85.Перш а допомога при теплому ударі.
- •87.Перша допомога при потраплянні кислот та лугів на тіло працівника.
77.Вимоги до балонів та цистерн, що працюють під тиском.
Залізничні цистерни повинні бути розраховані відповідно до діючих норм проектування.. Цистерни і бочки для зріджених газів, за винятком кріогенних рідин, повинні бути розраховані на тиск, який може виникнути в них при температурі 50 °С. Цистерни для зрідженого кисню та інших кріогенних рідин мають бути розраховані на тиск, при якому мусить здійснюватись їх випорожнення. Розрахунок цистерн повинен бути виконаний з урахуванням напруг, викликаних динамічним навантаженням при їх транспортуванні. Цистерни з віддачею газу, які наповнюються рідким аміаком з температурою, що не перевищує в момент закінчення наповнення мінус 25 °С, можуть бути при наявності ізоляції розраховані на тиск 0,4 МПа (4 кгс/см2).. З метою попередження нагрівання газу вище розрахункової температури цистерни для зріджених газів на розсуд проектної організації можуть мати термоізоляцію або тіньовий захист. У залізничній цистерні в верхній її частині повинні бути влаштовані люк діаметром не менше 450 мм і поміст біля люка з металевими сходами з обох боків цистерни, обладнаними поручнями. На залізничних цистернах для зрідженого кисню, азоту та інших кріогенних рідин обладнання помосту біля люка не обов’язкове На цистерни і бочки підприємство-виготовлювач повинно наносити тавруванням такі паспортні дані: 1) назву підприємства-виготовлювача або його товарний знак; 2) заводський номер цистерни (бочки); 3) рік виготовлення і дату посвідчення; 4) місткість; 5) масу цистерни в порожньому стані без ходової частини (т) і масу бочки (кг); 6) величину робочого і пробного тиску; 7) клеймо ВТК підприємства-виготовлювача; 8) дату проведеного і наступного опосвідчення. На цистернах клейма мають бути нанесені по колу фланця для люка, а на бочках – на днищах, де розташована арматура. Для бочок з товщиною стінки до 6 мм включно паспортні дані можуть бути нанесені на металевій пластинці, припаяній або привареній до днища в місці, де розташована арматура. На цистернах з ізоляцією на основі вакууму всі клейма, які відносяться до посудини, повинні бути нанесені також на фланці горловини люка вакуумної оболонки, причому маса цистерни указується з урахуванням маси ізоляції з оболонкою. На цистернах і бочках, призначених для перевезення зріджених газів, які викликають корозію, місця таврування після нанесення паспортних даних повинні бути покриті антикорозійним безколірним лаком.
79.Розміщення холодильного обладнання та вимоги до нього.
Торговельним холодильним обладнанням називають малі охолоджувальні пристрої, що призначаються для короткотермінового зберігання, демонстрації і продажу швидкопсувних товарів. До них належать збірні холодильні камери, холодильні шафи, охолоджувальні вітрини, холодильні прилавки, прилавки-вітрини.
Торговельне холодильне обладнання класифікують:
· за способом охолодження — з машинним, льодосоляним, сухо-льодовим охолодженням;
· за температурним режимом — середньо-температурне (для охолодження продуктів) з температурою в охолоджуваному об'ємі від 0 до 8 °С; низькотемпературне (для заморожених продуктів) з температурою в охолоджуваному об'ємі не вище ніж -18 °С;· за кліматичними зонами використання — для південного (температура навколишнього повітря 12—40 °С) і помірного клімату (температура навколишнього середовища 12—32 °С);
· за методами використання — для підприємств з продавцями, для магазинів самообслуговування, для торговельних автоматів;· за розміщенням агрегату — з вбудованим холодильним агрегатом, з відокремленим холодильним агрегатом, з централізованим холодопостачанням.
Торговельне холодильне обладнання позначають буквено-цифровою індексацією. Початкові букви становлять назву обладнання ПХС (П — прилавок, X — холодильний, С — середньо-темпратурний), перша цифра після тире — розміщення агрегату (1 — вбудований агрегат, 2 — винесений агрегат), наступні цифри — номінальний внутрішній об'єм, м3; південне використання — Ю, середньо-температурне — С, низькотемпературне — Н. Наприклад, КХС-2-6Мм — камера холодильна середньо-темпратурна з окремо розміщеним холодильним агрегатом, номінальним внутрішнім об'ємом 6 м3 для районів з помірним кліматом, виготовите — Мукачівський завод торговельного обладнання.