3. Метод і методика внутрішньогосподарського контролю

Метод контролю – це сукупність специфічних прийомів, які використовуються при додержанні відповідних принципів для досягнення законності, доцільності, достовірності фінансово-господарських операцій на основі облікової, звітної, нормативної та іншої інформації у сполученні з дослідженням фактичного стану підконтрольних об’єктів.

Методика внутрішнього контролю – це порядок і послідовність застосування методів та прийомів контролю з метою підтвердження ступеня раціональності використання ресурсів підприємства, оптимізації господарських процесів в підприємницькій діяльності, яка повинна приносити максимальний прибуток в межах законодавства і прийнятої обліково-економічної політики.

Тема 2. Бухгалтерський контроль в системі внутрішньогосподарського контролю

1. Поняття, ціль, завдання, класифікація бухгалтерського контролю

2. Суб’єкти, об’єкти, принципи організації бухгалтерського контролю

3. Завдання, об’єкти і суб’єкти внутрішньогосподарського бухгалтерського контролю в умовах комп’ютеризації обліку

1. Поняття, ціль, завдання, класифікація бухгалтерського контролю

Особливе місце в підсистемі ВФК належить внутрішньогосподарському бухгалтерському контролю (ВГБК).

Бухгалтерському контролю притаманні окремі ознаки.

1) Бухгалтерський контроль є видом робіт, які виокремилися із загальної сукупності робіт працівників бухгалтерії в результаті спеціалізації у сфері управління.

2) Бухгалтерський контроль – це такий вид діяльності, який здійснюється працівниками бухгалтерії і служить об’єктивною основою для створення спеціальних підрозділів (контрольних груп, контрольно-ревізійних відділів та інветарізаційних відділ).

Бухгалтерський контроль – система контрольних дій бухгалтерського персоналу з метою упередження і профілактики конфліктних ситуацій, які ведуть до порушень законодавчих та нормативних актів в процесі фінансово-господарської діяльності.

Головною метою ВГБК є попередження і своєчасне виявлення помилок і порушень під час здійснення господарської діяльності та забезпечення якісною інформацією процесу управління. Досягнення поставленої мети можливе шляхом встановлення законності господарських операцій, встановлення реальності відображених на рахунках даних, оцінки своєчасності їх відображення, оцінки якості документування господарського процесу.

В залежності від організації і змісту контрольних дій бухгалтерський контроль тлумачиться як:

• економічний контроль, який реалізується як функція управління і який є складовою внутрішнього фінансового контролю;

• правовий контроль;

• контроль, який реалізується за допомогою такого елементу методу бухгалтерського обліку, як рахунки та подвійний запис на них (тобто контроль, який іманентний бухгалтерському обліку).

В залежності від часу здійснення бухгалтерського контролю виокремлюють попередній, поточний та наступний. Поділ бухгалтерського контролю на попередній (стадія отримання дозволу для здійснення господарських операцій), поточний (стадія фактичного здійснення операцій), послідуючий (стадія оформлення результатів від виконання господарських операцій) базується на об’єктивному ході розвитку кожного господарського процесу, господарський операції.

2. Суб’єкти, об’єкти, принципи організації бухгалтерського контролю

Суб’єкти бухгалтерського контролю представлені функціональними відділами (групами), секторами бухгалтерії та їх персоналом. Працівники бухгалтерії, окремих відділів, секторів бухгалтерії в процесі контролю виконують функції збору, фіксації, вивчення і оцінки інформації про об’єкти контролю; накопичують інформацію про відхилення, і головне приймають рішення про економічну доцільність і законність господарських операцій.

Об’єкти бухгалтерського контролю - формування власного капіталу, ресурси в необоротних активах, ресурси в запасах, грошових коштах та розрахунках, процес товароруху і збереження ТМЦ, формування доходів, витрат і фінансових результатів.

Принципи організації бухгалтерського контролю:

• встановлення точок контролю в місцях можливої реалізації негативної мотивації персоналу;

• розподіл функціональних обов'язків за принципом зіткнення інтересів;

• принцип оптимальної завантаженості суб'єктів бухгалтерського контролю;

• скорочення вертикалі управління при подачі інформації контрольного характеру в центр ухвалення рішень.

3. Завдання, об’єкти і суб’єкти внутрішньогосподарського бухгалтерського контролю в умовах комп’ютеризації обліку

Ефективно діюча система внутрішньогосподарського контролю є запорукою якісного управління підприємством. Низька ефективність функціонування системи, що спостерігається на вітчизняних підприємствах, зумовлена недостатнім розумінням значення бухгалтерського контролю в умовах комп’ютеризації, а також відсутністю теоретичних напрацювань з методики внутрішньогосподарського бухгалтерського контролю на базі використання комп’ютерних технологій.

Дієвість внутрішнього бухгалтерського контролю в умовах комп’ютеризації реалізується через забезпечення захищеності комп’ютерної інформаційної системи бухгалтерського обліку. Захищеною інформаційною системою можна вважати таку, яка відповідає базовим вимогам і в якій реалізовано комплекс заходів захисту. Базовими вимогами, що визначають захищеність системи є наступні: 1) цілісність інформації – інформацію можна змінювати лише у встановленому порядку; 2) доступність системи – система відмовляє у доступі нелегальному користувачеві; 3) конфіденційність системи – до інформації, яка міститься в системі, не мають доступу не уповноважені користувачі; 4) відповідальність – користувач не може відмовитися від авторства виконаної дії.

Основні фактори ризиків, що виникають в умовах використання комп’ютерної системи бухгалтерського обліку: технічні фактори; фактори пов’язані з особливостями побудови системи обробки даних; організаційні; кадрові. Виокремлення названих факторів дозволяє організувати систему внутрішнього бухгалтерського контролю максимально ефективно, за напрямами усунення виявлених ризиків. Для запобігання ризикам необхідним є виконання наступних завдань внутрішнього бухгалтерського контролю:

• контроль дій облікового персоналу;

• забезпечення захисту та дотримання правильності функціонування апаратного та програмного забезпечення;

• контроль достовірності та точності облікової інформації.