77Альтернативна вартість та її використання у проектному аналізі

Альтернативна вартість – це втрачена вигода від застосування варіанта з обмеженими ресурсами для досягнення певної мети порівняно з найкращим варіантом.

Інакше кажучи, альтернативна вартість – це вигода, від якої довелося відмовитися за обмеженості ресурсів, це ціна втраченої вигіднішої альтернативи.

Використання обмежених ресурсів з однією метою обов'язково усуває можливість їх застосування з іншою. Таким чином, різне застосування ресурсів наперед визначає різну кількість чистих вигід, які можна отримати від їх використання. Тому необхідно розподіляти ресурси серед альтернативних способів використання так, щоб чисті вигоди були максимальними.

Під час розгляду фінансового аспекту проектного аналізу основною метою є збільшення до максимуму різниці між доходом і витратами, тобто прибутку. Кожна витрата зменшує цю різницю, тому ціна, сплачена за певні витрати, може бути засобом оцінки альтернативної вартості.

Прийоми визначення альтернативної вартості землі:

• орендна плата, в умовах розвинутого ринку оренди землі;

• пряма оцінка продуктивності землі за допомогою оцінки продуктивності сільськогосподарських культур, які зараз на ній вирощуються, і визначення внеску землі у вартість загальної продукції;

• "залишковий" метод визначення внеску віддачі землі на підставі додаткової вартості, яку можна отримати від її використання.

Отже, у проектному аналізі необхідно враховувати не фактичну вартість товару, який ми розглядаємо, а вартість товару чи послуги, від якої ми відмовляємося. Оскільки альтернативна вартість виражається за допомогою якого-небудь мірила, то її іноді називають "тіньовою ціною", "ціною втраченого шансу", "ціною економічної ефективності" тощо.

Явні вигоди від проекту виникають або в результаті збільшення обсягів випуску, що сприяє зниженню собівартості виробництва продукції, або якщо виникла можливість підвищення ціни на продукцію. Це матеріально відчутні вигоди, тому їх кількісна оцінка майже не викликає складнощів.

Збільшення фізичного обсягу виробництва – найбільш типовий вид матеріальних вигід, визначення яких базується на додаткових грошових надходженнях, що виникають завдяки проекту.

В окремих випадках вигоди від проектів можуть мати вигляд підвищення якості вироблюваної продукції, що дає змогу значною мірою задовольнити зростаючі потреби покупців певного товару і таким чином збільшити обсяги збуту продукції.

До вигід, які можна отримати в результаті реалізації проекту, можна віднести також зміни:

• кваліфікації працівників задля підвищення якості продукції, уникнення ризику браку, досягнення довгострокової рівноваги;

• у часі реалізації. Наприклад, будівництво спеціалізованих сховищ задля продажу сільськогосподарської продукції у період найвигідніших цін на неї (продаж зерна не під час жнив, а наприкінці року, коли ціна на нього підвищується);

• місця реалізації. Передбачається у галузі збуту доставка товару безпосередньо до споживача;

• виду продукту, наприклад його сортування та переробки. Вигоди полягають у тому, що за цим проектом сортування дає змогу кращі овочі та фрукти продавати у свіжому вигляді за вищими цінами, а менш якісний товар направляти на переробку, що в цілому підвищує вартість усього врожаю.