73Витратний підхід до оцінки потенціалу підприємства

Витратний підхід до оцінки вартості враховує психологічні особливості покупця, засновані на сприйнятті споживчої вартості як продукту суспільної праці. За таким поглядом, незважаючи на відмінності в якості, при всіх наявних розбіжностях учасники ринку співвідносять вартість і ціну з витратами виробництва й реалізації. Тому, при використанні витратного підходу, оцінювана вартість визначається шляхом прямого або непрямого підрахунку всієї сукупності витрат, необхідних для виробництва (відтворення) відповідного об'єкта. Слід відмітити, що за такою практикою іноді продавці орієнтуються на балансову вартість, при визначенні якої до ринкової ціни об'єкта додають вартість його доставки, установки (монтажу) по місцю використання, створення фундаменту, наладки, супутніх капіталовкладень по підведенню енергозабезпечення, вентиляції тощо.

Для цілісного об'єкту або нерухомості це виправдано, але відносно машин та обладнання цього робити неможна, якщо техніка продається "розсипом". Покупцю не потрібні а ні фундамент, а ні виробнича інфраструктура за старим місцем експлуатації, тому він купує лише машини та обладнання. Він ще додасть усі вказані витрати при постановці даної нерухомості на баланс власного підприємства. Оцінювання рухомих об'єктів з усіма супутніми витратами для стаціонарної установки має сенс лише за умови, коли вони придбаються разом з нерухомістю, та будуть експлуатуватися на тому самому місці, у тому самому або подібному технологічному процесі. Але це вже системна оцінка, за якою буде враховано не просто вартість кожного окремого елемента носія, а повну вартість комплексу машин та обладнання, що виконує завершену технологічну обробку виробу, то для такої оцінки більш підходить доходний метод.

Цей підхід спирається на методи, що широко застосовуються у світовій практиці та рекомендуються до використання Національними стандартами оцінки № 1, 2, 3. За його реалізацією орієнтація на собівартість означає також врахування середнього прибутку відповідно до характерного для даної групи виробів рівня рентабельності.

Основний недолік витратного підходу — відсутність врахування реальної корисності об'єкта для конкретного покупця, оскільки він оперує абстрактною корисністю взагалі даного виду виробів при встановленому рівні зносу. Саме тому у ході встановлення умов угоди купівлі-продажу попередня оцінка, встановлена за даним методом, часто коригується з урахуванням зацікавленості у її реалізації обох сторін.

74.Алгоритм застосування різних способів виміру впливу факторів в детермінованому аналізі.

Спосіб ланцюгових підстановок використовується до всіх детермінованих факторних моделей. Правила:1.підлягають заміні спочатку кількісні фактори, тоді структурні та якісні. 2.Якщо модель представлена кількома кількісними чи структурними факторами визначають основні та загальні показники. 3.Коли вплив фактора не визначається беруть базисну величину. 4.Кількість розрахункових умовних показників завжди на 1 менше,ніж факторів у моделі.

Математичний алгоритм розрахунку у=а*в*с

1.визначаєм базисне значення результативного показника Уо=Ао*Во*Со

2.розраховуємо умовні результативні показники ,проводячи поступову заміну базисних значень факторів на звітні

Уум.1=А1*Во*Со; Уум.2=А1*В1*Со У1=А1*В1*С1

3.визначаєм вплив кожного фактора на зміну результативного показника:

∆Уа= Уум.1 – Уо; ∆Ув=Уум.2 – Уум.1; ∆Ус = У1 –Уум 2;

4.перевірка обчислень: У1-У0=∆Уа + ∆Ув+∆Ус

При обчисленні перевірки завжди є математична похибка- 3% від зміни.

Спосіб абсолютних різниць –грунтується на принципі еміліювання і використовується для мультиплікативних змішаних та моделей типу У=А*(В-С) .При даному способі величину впливу факторів визначають шляхом множення абсолютного приросту досліджуваного фактору на базисну величину факторів, які знаходяться в моделі ,праворуч від нього на фактичну величину факторів,які знаходяться ліворуч від нього

Математичний алгоритм розрахунку: У=А*В*С

1.Визначаємо базисний рівень результативного показника Уо=Ао*Во*Со

2.Визначаємо абсолютні відхилення фактичних показників

∆А=А1-Ао; ∆В=В1-Во; ∆С=С1-Со

3.розраховуємо вплив факторів на зміну результативного показника

∆Уа=∆А*Во*Со; ∆Ув=А1*∆В *Со; ∆Ус=А1*В1*∆С;

4.перевірка обчислень: У1-Уо=∆Уа +∆Ув+∆Ус

Спосіб відносних різниць- застосовується до моделей аналогічно способу абсолютних різниць. Математичний алгоритм розрахунку:

1.Визначаєм базисний рівень результативного показника

У=А*В*с; Уо=Ао*Во*Со

2.розраховуємо відносні відхилення по факторним показникам

∆А%=(А1-Ао)/Ао*100%; ∆В%=(В1-Во)/Во*100%; ∆С%=(С1-Со)/Со*100%;

3.розраховуємо вплив кожного фактора на зміну результативного показника

∆Уа=(Уо*∆А%)/100; Ув=((Уо+∆Уа)* ∆В%)/100; Ус=((Уо+∆Уа+∆Ув)* ∆С%)/100;

4.Проводимо перевірку: У1-Уо=∆Уа +∆Ув+∆Ус

Індексний спосіб – базується на побудові факторних(агрегованих)індексах. Прийом заснований на елімінуванні,тобто це є послідовне емілінування впливу факторів на сукупни індекс. Переваги способу – дає можливість розкладати як абсолютні змінні так і відносні що є важливими при вивченні факторних динамічних моделей.

Індекс валлової продукції(Івп),ЧП-чисельність працівників,В-виробіток

Івп=ВПфр/ВПп.р.; Івп= Ічп*Ів; Івп=∑Чпі1*Ві1 / ∑ЧПіо*Віо

Визначаємо вплив факторів: Івп(чп)= ∑Чпі1*Воі / ∑ЧПіо*Віо

Івп(в)= ∑Чпі1*Ві1 / ∑Чпі1*Віо

.Визначити вплив факторів за рахунок структурних зрушень індексів:

∆Івп(ЧП)=

∆Івп(в)=

Спосіб пропорційного ділення використовується у факторних моделях адитивного та змішаного типу.(У =А+В+С)

Алгоритм :

∆Уа=(∆У: (∆А+∆В+∆С))*∆А

∆Ув= =(∆У: (∆А+∆В+∆С))*∆В

∆Ус=(∆У: (∆А+∆В+∆С))*∆С

Спосіб часткової участі – використовується для комбінованих моделей,для оцінки факторів другого та третього порядків.Для визначення впливу факторів спочатку визначають частку кожного фактора у загальній сумі їх зміни,а потім результат множать на загальне відхилення результативного показника.

Алгоритм:

∆Уа=(∆А: (∆А+∆В+∆С))*∆У

∆Ув= =(∆В: (∆А+∆В+∆С))*∆У

∆Ус=(∆С: (∆А+∆В+∆С))*∆У

Інтегральний спосіб – спосіб, який дає змогу уникнути недоліків елімінування і отримати більш точні розрахунки,бо використовується для логарифмічного закону перерозподілу факторних навантажень,що і дає можливість повного розкладання відхилення результативного показника за факторами.Його використовують для мультиплікативних, кратних та змішаних моделей.Виконується за стандартною програмою з застосуванням компютерної техніки.За відсутністю програмного забезпечення використовуються формули для розрахунку впливу факторів :

1.для двофакторної моделі У=А*В

∆Уа=0,5*∆А*(В1+Во) ∆Ув=0,5*∆В(А1+Ао)

2.для трьох факторної моделі

∆Уа=(1:(2∆А(В1*Со+Во*С1)))+(1:(3*(∆А*∆В*∆С)))

∆Ув=(1:(2∆В(А1*Со+Ао*С1)))+(1:(3*(∆А*∆В*∆С)))

∆Ус=(1:(2∆С(А1*Во+Ао*В1)))+(1:(3*(∆А*∆В*∆С)))

48.Аналіз виконання плану виробництва і розподілу продукції рослинництва.

Аналіз виконання плану посівних площ сільськогосподарських культур

Під час аналізу з’ясовують, як господарство здійснює програму перетворення непродуктивних земель на продуктивні, виявляють резерви розширення площі ріллі за рахунок освоєння цілинних і перелогових земель, зрошення й осушення земель, визначають частку загальної посівної площі у складі площі ріллі. Чим вищі ці показники, тим інтенсивніше використовуються земельні угіддя. Важливе значення для збільшення виробництва кормів має перетворення природних кормових угідь на окультурені сінокоси і пасовища шляхом здійснення заходів з їх поліпшення і підвищення продуктивності. У складі сільськогосподарських угідь найпродуктивнішою є площа ріллі, яка зайнята посівами сільськогосподарських культур. Збільшення обсягу продукції та підвищення ефективності використання землі залежить від структури посівних площ, тобто частки посівних площ окремих культур у загальній посівній площі господарства. При аналізі важливо порівняти фактичні розміри посівних площ та їхню структуру з плановими, дати економічну оцінку змінам, що відбулися у структурі посівних площ. Таке оцінювання проводять шляхом визначення впливу зміни посівних площ на обсяг валової продукції (наприклад, у порівняльних цінах), а також на валовий чистий дохід господарства.

Для економічного оцінювання зміни частки окремих культур у структурі посівних площ враховують показники рівня продуктивності 1 га в натуральному і вартісному вираженні, витрати, валовий та чистий дохід на 1 ц продукції і на 1 га площі посіву відповідної культури. Зменшення посівних площ у господарстві під товарними культурами і збільшення за рахунок цього посівної площі під кормовими вважають негативним явищем. У складі товарних культур збільшення обсягу продукції досягається шляхом збільшення частки високопродуктивних, як правило, інтенсивних культур, у структурі посівних площ. По кормових культурах аналіз проводять з урахуванням їхньої врожайності не лише у фізичній вазі, а й у перерахунку на кормові одиниці. Однак при аналізі структури посівних площ слід враховувати не лише економічну ефективність окремих культур, а й інші умови, зокрема прийняту у господарстві систему сівозмін, державне замовлення продажу продукції, потреби тваринництва у кормах, забезпеченість трудовими та іншими виробничими ресурсами тощо.

Основним напрямом збільшення обсягів продукції землеробства є підвищення урожайності сільськогосподарських культур. Для цього господарства здійснюють комплекс заходів щодо підвищення родючості землі, впровадження інтенсивних технологій вирощування культур тощо. При аналізі виконання плану з урожайності культур потрібно насамперед оцінити її рівень по господарству в цілому та його підрозділах

Для цього по кожній культурі порівнюють фактичні показники урожайності з плановими, а також показники окремих внутрішньогосподарських підрозділів між собою і із загальногосподарськими показниками. При аналізі урожайності важливо оцінити не лише фактично досягнуті показники, а й планові. Тому при порівнянні за базисні приймають показники урожайності за кілька років, за минулий рік, середні по об’єднанню або групі однотипних чи передових господарств

Середній рівень урожайності за сукупністю однорідних культур таких, як зернові, овочі або кормові культури (у перерахунку продукції на кормові одиниці) залежить від зміни структури посівних площ. Для аналізу впливу цього фактора використовують показник урожайності при фактичних посівних площах культур і плановій їх урожайності з 1 га

Разом із всебічною оцінкою виконання плану і досягнутого рівня урожайності культур при аналізі важливо з’ясувати причини її зміни. На показники урожайності культур впливає багато технологічних і природних факторів, між якими існують складні взаємозв’язки: якість ґрунтів, сорт культури, дотримання сівозмін, норма висіву та якість насіння або садивного матеріалу, кількість добрив, які вносяться, способи удобрення культури, строки виконання робіт, їхній обсяг та якість, інші агротехнічні заходи.

Основні агротехнічні заходи, що забезпечують виконання плану урожайності, передбачаються у технологічних картах вирощування культур. За потреби можна порівняти фактичні показники технології вирощування культур з плановими. Для цього використовують такі основні показники: відсоток площі посіву культури по попередниках, передбачених прийнятою сівозміною; норма висіву насіння на 1 га; кількість внесених на 1 га посівної площі добрив — органічних — у тоннах, мінеральних — у центнерах, у тому числі окремо азотних, фосфорних і калійних добрив; обсяг механізованих робіт в умовних еталонних гектарах (або нормозмінах) на 1 га площі посіву культури; кратність міжрядкового обробітку на 1 га площі посіву культури; тривалість збирання врожаю в днях тощо