- •1. Економіка - як об’єкт моделювання. Предмет, метод, завдання моделювання економіки.
- •Еволюційна економіка. Синергетична економіка.
- •5.Моделювання як метод наукового пізнання. Особливості, принципи математичного моделювання економіки.
- •6.Особливості економічних спостережень і вимірів. Елементи класифікації економіко-математичних моделей.
- •7. Етапи економіко-математичного моделювання.
- •8.Роль прикладних економіко-математичних досліджень.
- •9. Основні аспекти імітаційного моделювання.
- •10. Послідовність створення математичних імітаційних моделей.
- •11. Побудова алгоритму і створення комп’ютерної програми.
- •12.Моделювання випадкових величин.
- •13.Модель організація рекламної кампанії.
- •14Модель взаємозаліку боргів підприємства.
- •15.Модель оцінювання ринкової вартості підприємства.
- •16.Модель вибору інвестиційного проекту з множини альтернативних варіантів.
- •17.Модель прогнозування обсягів податкових надходжень з урахуванням ризику.
- •18.Модель політичного ризику, валовий внутрішній продукт та зовнішній борг.
- •19.Загальне поняття та економічний зміст виробничої функції.
- •21.Виробничі функції з взаємозамінними ресурсами.
- •31.Моделі і методи процесу обчислення економічних систем.
- •32.Рейтинг – як засіб класифікації економічних об’єктів.
- •40.Постановка завдання моделювання процесу поведінки споживачів.
- •44.Модель Еванса.
- •45. Модель Вальраса.
- •46.Постановка завдання процесу моделювання банків.
- •47.Побудова моделей банківської діяльності.
- •48.Банки і стохастичне моделювання фінансових потоків.
- •49.Найпростіша мультиплікативна модель динаміки фінансового ресурсу.
- •50.Моніторинг стохастичної динаміки фінансового ресурсу комерційного банку.
- •51.Рекурентні моделі динаміки фінансового ресурсу комерційного банку.
- •52.Постановка завдання побудови ммб.
- •Принципова схема міжгалузевого балансу (мгб)
- •53.Побудова економіко-математичної моделі міжгалузевого балансу.
- •54.Міжгалузеві балансові моделі в аналізі економічних показників.
- •55.Застосування балансових моделей у задачах маркетингу.
- •57.Класична модель ринкової економіки: Ринок робочої сили. Ринок грошей. Ринок товарів.
- •58.Модель Кейнса.
- •59.Модель Солоу.
- •60.Перехіднй режим у моделі Солоу.
- •61.«Золоте правило накопичення».
- •62.Аналіз моделі макроекономічної політики.
- •63.Стабілізація системи макроекономічної політики.
- •64.Узгодженість цілей і засобів моделі макроекономічної політики.
- •65.Податки, бюджетний дефіцит і виробництво у моделі макроекономічної політики.
57.Класична модель ринкової економіки: Ринок робочої сили. Ринок грошей. Ринок товарів.
Класичну модель ринкової економіки можна розглядати як систему взаємопов’язаних моделей, кожна з яких відбиває поведінку одного з трьох ринків: робочої сили, грошей, товарів. Модель найбільше підходить для опису економіки з досконалою конкуренцією. В умовах функціонування монополій вона не працює. Ринок РС описується за допомогою трьох залежностей: функції попиту, функції пропозиції та умови рівноваги. У класичній моделі функція попиту на робочу силу виводиться з таких двох гіпотез:
1) підприємства (фірми) повністю є конкурентними за наявності пропозиції товарів і найму робочої сили;
2) за решти рівних умов граничний продукт праці знижується зі зростанням обсягів робочої сили.
З цих гіпотез випливає, що в стані рівноваги граничний продукт праці у вартісному вираженні дорівнює середній ставці заробітної плати (12.1) де p — ціна продукту, F = F(K, L) — макроекономічна виробнича функція, в якій K — фонди, L — чисельність зайнятих. Позначимо через П прибуток, тоді, за припущенням, що всі решта чинників виробництва, окрім праці, є фіксованими величинами, отримаємо: П = pF(K, L) – wL, (12.2)
необхідна умова максимуму прибутку:
але оскільки бо то, справді, друга гіпотеза — це умова максимуму прибутку (максимуму функції П. Зі зростанням реальної заробітної плати попит на робочу силу спадає. Пропозиція робочої сили також є функцією від реальної заробітної плати. Чим більшою буде реальна заробітна плата, тим більшою буде й пропозиція робочої сили. Ця гіпотеза щодо ринку робочої сили подана на рис. 12.1, на якому LD — крива попиту, а LS — крива пропозиції.
У рівновазі реальна заробітна плата дорівнює , а зайнятість — L0.
Якщо б реальна заробітна плата перевищувала рівноважне значення, то виникло б перевищення пропозиції над попитом на робочу силу, тому надлишкова пропозиція призвела б до зниження заробітної плати w під впливом вимушеного безробіття. Якщо ж виявилося б, що , то нестача робочої сили примусила б підприємців збільшити оплату праці, і знову була б досягнута динамічна рівновага.
Теорія попиту на гроші у класичній моделі ґрунтується на гіпотезі, за якою сукупний попит на гроші — це функція грошового доходу (тобто f(Yp), де Y — валовий внутрішній продукт у натуральному вираженні, p — ціна), ця функція (f) — лінійна і прямо пропорційна грошовому доходу: M0 = k Yp , де пропозиція грошей MS розглядається як фіксована величина, екзогенно задана. На рис. 12.2 зображені лінії попиту і пропозиції грошей. Для кожного Y своя крива попиту. Якщо за фіксованого Y ціна p < p0, то наявна надлишкова пропозиція грошей MS – MD(p) > 0, у цьому разі припускається гіпотеза, за якою ціни зростуть до рівня p0.
Попит на товари (плановані витрати) — це сума попиту на споживчі та інвестиційні товари E = C + I. Згідно з моделлю С = C(r), І = I(r) як функції норми відсотка r, знижуються зі зростанням r. Справді, чим більше r, тим більшим буде дохід від заощадження, отже, дедалі більша частина доходів зберігатиметься, а менша (С) — витрачатиметься на споживчі товари. Щодо інвестицій (І), то чим більшим є r (тобто ставка відсотка, що використовується під час дисконтування майбутніх витрат і доходів при інвестуванні і приведенні їх до поточного часу), тим нижчою буде сьогоднішня оцінка чистої теперішньої вартості проекту. У класичній моделі попит на товари є функцією рівня зайнятості, що визначається на ринку робочої сили Y = Y(L0). Умова рівноваги полягає у тому, що пропозиція товарів Y(L0) дорівнює попиту на товари E = C(r) + I(r).