- •2.Вкажіть часові рамки етапів розвитку психології й охарактеризуйте донаукову стадію її становлення.
- •10. Дайте характеристику формуючого експерименту.
- •18.Опишіть структуру та функції мозку людини.
- •26. Проаналізуйте структуру свідомості й обґрунтуйте роль несвідомих психічних процесів у житті людини.
- •34. Дайте коротку характеристику видів памяті.
- •42. Дайте визначення поняттю і процесу уваги.
- •50. Поясніть, що спільного і відмінного у відчуттях і сприйманні як процесах психічного відображення дійсності.
- •58. Охарактеризуйте прийоми активної уяви.
- •66. Поясніть психофізіологічну основу ідеомоторних актів.
- •74. Дайте визначення поняттю «характер».
- •82.Назвіть основні види трансових станів свідомості і дайте психологічний аналіз гіпнотичного стану.
- •90.Охарактеризуйте структуру здібностей.
- •98.Розкрийте зміст поняття «акцентуація характеру» і визначте головні компоненти характеру, що впливають на структуру і якість його властивостей.
- •106. Перерахуйте й охарактеризуйте рівні розвитку групи.
- •114. Розкрийте відмінність психологічних понять «знаряддя та інструмент»
- •122. Проаналізуйте стилі керівництва і ступінь їхньої ефективності.
- •Важливіші розпізнавальні риси трьох класичних стилей керівництва були зведені дослідницькою групою к. Левіна в таблицю: Характерні риси класичних стилей керівництва
- •Таким чином, різниця трьох класичних стилів керівництва в достатній мірі явна. Який же з них найбільш ефективний?
- •130. Проаналізуйте відмінності в психодинамічному, когнітивно-поведінковому, екзистенційно-гуманістичному підходах до дослідження та трактування особистості.
- •138. Поясніть поняття «криза»
- •146. Типові особистісні риси людини у віці ранньої юності
- •154. Охарактеризуйте життєві задачі та кризи дорослого віку.
130. Проаналізуйте відмінності в психодинамічному, когнітивно-поведінковому, екзистенційно-гуманістичному підходах до дослідження та трактування особистості.
1) Психодинамічний підхід (З. Фройд) + К.Юнг, Е.Ерікон.
Структура особистості: Воно (id) – компонент особистості, несвідоме, достається у спадок від тварин: потяги, інстинкти, задоволення; Я (ego) – сфера свідомого, орієнтована на принцип реальності; Над-я (super-ego) – поєднання свідомого і несвідомого, уособлення у собі моральних цінностей.
Захисні механізми: - витіснення, - раціоналізація, - проекція, - заміщення, - інтелектуалізація, - формування реакції (дитина стає схожа на батьків), - заперечення…
2)Поведінковий підхід (Павлов, Дж. Уотсон, Б. Чіннер)
Особистість як певний набір поведінкових стереотипів, що зумовлені поєднанням навчання та проекції на стимули.
Скіннер: «Особистість – надумане поняття, це лише поведінковий репертуар, що залежить від обставин».
Особистість трактується як пений продукт обставин.
Діяльнісний підхід (Виготський, Рубінштейн, Леонтьєв)
Вагомий підхід. Характеристики:
система мотивів у цьому підході займає дуже важливе місце. Ця система розглядається як певна ієрархія, що визначає спрямованість особистості.
Трактує особистість як ієрархію діяльностей, залежно віж соціальних та духовних діяльностей.
Діяльність як засіб формування функціональних органів у людині (моторика писання - пальці).
+
Біологічний компонент (темперамент, характер, здібності, задатки)
Компонент досвіду (набуть знання уміння навички)
Компонент спрямованості (система мотивів, переконань та ціннісних смислів)
Когнітивний підхід (Дж. Келлі, Фр. Айзенг, Р.Кеттел)
Кеттел: 16-факторний опитувальник, 16 шкал: з них 11 – як люди характеризують один одного, 5- самі себе.Особистість – це те, що дозволяє передбачати як як вона буде поводитись в тій чи інші ситуації. Це певна сукупність правил, яким підпорядковується поведінка людини.
Г. Айзенг 3 особистісні типи:
Екстраверт сильний (характеризується комунікативністю, активністю, сміливістю, безтурботливістю. )
Невротичний (тривожність, низька самооцінка, соромязливість)
Психотичний (агресивність, імпульсивність, егоцентричність)
Келлі особистість характеризується трьома моментами: роль, конструкт, конструювання.
гуманістичний підхід: (А. Маслоу)
Теорія Маслоу описує мотивацію в термінах ієрархії потреб. Нижчі (основні) потреби повинні бути розумно задоволені, перш ніж потреби вищого порядку стануть домінантою спонукальних сил у поводженні людини. Ієрархія потреб у порядку домінування наступна: 1) фізіологічні; 2) безпеки і захисту; 3) приналежності і любові; 4) самоповага; 5) самоактуалізації.
138. Поясніть поняття «криза»
Криза (від грецьк. сrisis – рішення, поворотний пункт) – характеризує стан, який породжується проблемою, що постала перед індивідом, якої він не може уникнути і яку він не може розв’язати за короткий час і звичним способом.
Криза – певний переломний момент у житті людини, пов'язаний із віком людини, умовами її життя, тощо.