- •8. 1Режим максимальних навантажень
- •8.2Режим мінімальних навантажень
- •1.Споживання та покриття потреби в активній потужності
- •2.Вибір схеми та номінальної напруги мережі
- •3. Баланс реактивної потужності і вибір компенсуючих пристроїв
- •48000Квар
- •4. Вибір площ поперечного перерізу проводів
- •5. Остаточне уточнення перерізів проводів
- •5.1. Перевірка проводів по нагріванню
- •5.2. Оцінка рівнів напруг в мережі в післяаварійних режимах
- •6. Остаточний вибір схеми мережі
- •6.1. Вибір типу та потужностей трансформаторів
- •6.2. Вибір схем електричних з’єднань
- •6.3 Визначення капіталовкладень в елементи мережі
- •6.3.1 Визначення капіталовкладень в леп
- •6.3.2 Визначення капіталовкладень в підстанції
- •6.4. Визначення щорічних експлуатаційних витрат
- •6.4.1 Визначення витрат на амортизацію та обслуговування
- •6.4.2 Визначення витрат на покриття втрат електроенергії
- •7. Електричний розрахунок мережі
- •7.1. Режим максимальних навантажень
- •7.1.1 Навантаження максимального режиму
- •7.1.2 Розрахунок режиму максимальних навантажень
- •7.2. Режим мінімальних навантажень
- •8. Регулювання напруги трансформаторів
- •8.1. Режим максимальних навантажень
- •8.2. Режим мінімальних навантажень
- •9. Основні техніко-економічні показники мережі
3. Баланс реактивної потужності і вибір компенсуючих пристроїв
Для електричної мережі розрізняють реактивну потужність Qп , яку потребує мережа, та реактивну потужність Qсист , яку виділяє система. Остання визначається потрібною реактивною потужністю та коефіцієнтом потужності генераторів системи cos φсист.
Реактивна потужність:
Qсист = Pсист · tg φсист =63000 ·0,61 = 38430квар
Потрібна реактивна потужність:
Загальна реактивна потужність навантажень:
48000Квар
Втрати реактивної потужності в трансформаторах:
квар
При орієнтовних розрахунках можна вважати, що втрати реактивної потужності лініями взаємно компенсуються, тобто Таким чином,
квар
Порівнюючи величини Qсист та Qп, робимо висновок про доцільність встановлення компенсуючих пристроїв (КП).
Потужність КП визначається:
QКП = QП – Qсист =55683,74 – 38430 = 17253,74 квар
Після встановлення КП на кожній підстанції результуюче значення
Потужність КП, встановлених на і-й підстанції:
,
Таким чином :
квар
квар
Отримані значення заносимо в таблицю 3.1
Таблиця 3.1
-
№ підстанцій
QКП, Мвар
QПС - QКП,
Мвар
SПС =PПС+J(QПС - QКП ),
МВА
SПС,
МВА
1
12,95
32 – 12,95
37+J19,05
41,61
2
4,14
16 – 4,14
23+J11,86
25,87
4. Вибір площ поперечного перерізу проводів
Для вибору перерізів проводів ліній електропередачі використовується метод економічної густини струму або метод економічних інтервалів.
Загальна формула розрахункового струму в лінії:
Iр = Iф · αі · αт
де Iф – фактичний струм в лінії, обчислюється за формулою:
αі – коефіцієнт, що враховує зміну навантаження по рокам експлуатації ЛЕП; приймається рівним 1,05,
αт– коефіцієнт часу – число, що враховує число годин використання максимального навантаження Тmax та коефіцієнт її попадання в максимум енергосистеми кm αт = 5,8 – 8,25 · Кm + 3,75 · Кm2 ;
при Кm = 0,9; αт = 1,412.
Розірвемо мережу по вузлу А і представимо її як лінію з двостороннім живленням.
А’
A’’
37+J19,05 23+J11,86
Знайдемо значення потужностей у вітках.
МВА
МВА
S1-2 = SA-2 – S2 =42 + J21,6 – 23 – J11,86 = 19 +J9,74 = 21,35 МВА
Розрахунковий струм в лініях цієї схеми становитиме:
A
A
IA-1 = 90,82 · 1,05 · 1,412 = 134,65 A
IA-2 = 123,92 · 1,05 · 1,412 = 183,72 A
I1-2 = 56 · 1,05 · 1,412 = 83A
Вибираємо перерізи проводів та заносимо значення в таблицю 4.1
Таблиця 4.1
-
Дільниця
Струм на одну лінію
Марка проводу
Погонні параметри
Фактичний
Розрахунковий
r0,
Ом/км
x0,
Ом/км
b0·10-4,
См/км
q,
МВар/км
А-1
90,82
134,65
АС-240
0,12
0,435
0,026
0,139
А-2
123,92
183,72
АС-240
0,12
0,435
0,026
0,139
1-2
56
83
АС-240
0,12
0,435
0,026
0,139